Войти
Закрыть

Перевірте, чого навчилися з теми. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

8 Клас

«Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним». Б. «Сповіщаю, що Кропивнянський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягти московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці». B. «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан... вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко...». Г. «Від шведського короля я ніколи не відійду, тому що в нас давня дружба, понад шість років. Шведи люди правдиві; всякої дружби й приязні додержуються, слово своє тримають; а царська величність наді мною і над усім військом (українським) учинив немилосердя своє: помирившися з поляками, хотів було віддати нас їм у руки»....
0 Переглянути

Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин. Практичне заняття

8 Клас

Успіхи Національно-визвольної війни поставили перед Б. Хмельницьким та козацькою старшиною чимало внутрішньо- та зовнішньополітичних завдань. Серед останніх найважливіше полягало у міжнародному визнанні Війська Запорозького, налагодженні дипломатичних зав’язків та пошуку союзників. Поява козацької держави істотно змінила міжнародне становище Східної Європи. Щойно завершилася Тридцятилітня війна, було укладено Вестфальський договір, який перекроїв кордони між європейськими країнами. Послабилися позиції Німеччини, Ватикану й частково Речі Посполитої. Натомість помітно зміцнювалося становище Швеції. Щоб ліквідувати козацьку державу, Річ Посполита намагалася заручитися підтримкою Франції, Австрії, німецьких князівств, Ватикану, Молдови, Валахії, Трансільванії, Московії, Криму й Османської імперії. Зі свого боку, козацька Україна прагнула домогтися не лише дружніх взаємин із цими країнами, а й схилити їх до підтримки своїх інтересів. Розділіть клас на 5 груп, кожна з яких розглядатиме відносини держави Військо Запорозьке із однією з названих держав (Річ Посполита, Османська імперія, Московія, Кримське ханство, Швеція і Трансильванія). Проаналізуйте джерела, дайте відповіді на запитання. В кінці заняття кожна з груп має представити позитивні та негативні наслідки співпраці Війська Запорозького з різними країнами. У групах 1-5 розгляньте малюнок до офорту Т. Шевченка, прочитайте текст до нього (джерело 1) і дайте відповіді на запитання. 1. Про дипломатичні зносини з якими країнами дізнаємося з малюнка та тексту до нього? 2. Які події Національно-визвольної війни передували тим, що зображені художником? 3. Послів якої країни зображено на передньому плані картини? 4. Поміркуйте, який сенс автор малюнка вкладав у слова «одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського»....
0 Переглянути

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

8 Клас

Від літа 1648 р. між Гетьманщиною та Московською державою розпочалося регулярне листування та обмін посольствами. Б. Хмельницький схиляв царя до рішення розпочати боротьбу за польський престол. Обіцяючи допомогу московському самодержцю, він прагнув убезпечити себе від угоди між Варшавою та Москвою. У пошуках союзників гетьман розглядав різні варіанти, проте договірне підданство Москві видавалося йому найбільш реальним. На підтримку цієї думки виступали й православні ієрархи - противники зближення з мусульманською Портою. Щоби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Б. Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, Україна укладе союз із Османською імперією. До того ж гетьман наголосив на вельми неприємних наслідках такого союзу для Московії. 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти Польщі. До України було відряджене велике посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Зустріч і переговори, вручення царської грамоти і клейнодів мали відбутися в Переяславі - старому козацькому центрі, звичному до проведення великих рад. СЛОВНИК Протекторат - форма міждержавних відносин, особливі взаємні зобов’язання та права, що передбачають захист сильнішою державою слабшої, а також певні послуги слабшої сильнішій, хоча при цьому слабша сторона не втрачає суверенітету. Оскільки послуги мали обопільний характер, то в разі, якщо одна зі сторін не виконувала взятих на себе зобов’язань, друга могла вважати себе вільною від виконання своїх....
0 Переглянути

Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика й людину. Практичне заняття

8 Клас

Гетьман Богдан Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в українській шляхетській сім’ї в родовому маєтку - на хуторі Суботові на Чигиринщині. Його батько - чигиринський підстароста Михайло Хмельницький. Навчався в школі при одному з монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові. Здобув традиційну українську освіту й водночас прилучився до західноєвропейських ідей. Ґрунтовно знав кілька мов: літературну староукраїнську, польську, латину. Повернувшись зі Львова, Б. Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. вирушив у похід проти турків до Молдови. У битві на Цецорських полях потрапив у полон. За два роки турецького полону вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись, повернувся на службу до Чигиринського полку. Брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637-1638 рр. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, в грудні 1638 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов «Ординації...», зустрівся з польським королем Владиславом IV. Протягом 1646-1647 рр. під час зустрічей із королем обговорював участь козаків у воєнних діях Речі Посполитої проти Османської імперії. Як свідчать факти, Б. Хмельницький уже тоді готував антипольське повстання і прагнув використати плани уряду, зокрема морський похід козаків у складі польського війська, в своїх цілях....
0 Переглянути

Утворення Української козацької держави – Війська Запорозького

8 Клас

Унаслідок національно-визвольних змагань і підписання Зборівського мирного договору частина українських земель була звільнення від польського панування. Тут відбувалося формування Української козацької держави з особливим політичним та соціально-економічним устроєм. СЛОВНИК Генеральна рада - вищий представницький орган влади в Українській козацькій державі, який складався з представників усіх суспільних верств і розглядав питання державного характеру. Генеральна старшина - члени уряду Української козацької держави. Гетьман - голова і очільник виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені. Найвищим представницьким органом Війська Запорозького стала Генеральна рада. Велелюдні генеральні (військові) ради зазвичай відбувалися надто бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому збирали їх лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що її взагалі перестали скликати, натомість головну роль у житті держави почала відігравати старшинська рада. Вона складалася з полковників і генеральної старшини. Поступово склад ради розширився за рахунок представників міст, шляхти, духовенства. Відтак, старшинська рада перебрала на себе надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру й війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.

8 Клас

Протягом 1650 р. Польща готувалася до нового етапу війни. Готувався до продовження війни й Б. Хмельницький. Ще влітку 1648 р. гетьман робив спроби встановити добросусідські відносини з молдовським господарем Василє Лупу. Проте останній намагався балансувати між Османською імперією та Річчю Посполитою. Тому влітку 1650 р. Б. Хмельницький почав підготовку воєнного походу проти молдовського господаря. Було укладено новий договір із татарами, які мали разом виступити проти князівства Молдова в обмін на спільний виступ проти Московського царства. На початку вересня козаки захопили столицю князівства - м. Ясси. В. Лупу уклав із Б. Хмельницьким угоду, за умовами якої відмовлявся від союзу з поляками та зобов’язувався видати свою дочку Розанду за сина гетьмана Тимоша. Таке родичання реалізовувало далекоглядні плани гетьмана - створення спадкової монархії. ЗАУВАЖТЕ Переможні битви 1648-1649 рр., унаслідок яких значна частина українських земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави - Війська Запорозького. В історичній науці цю державу називають Гетьманщиною. Між тим відновилися бойові дії в Національно-визвольній війні. Вирішальні бої між основними силами польської та української армій відбулися 18-30 червня 1651 р. поблизу Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 18 червня спалахнули перші сутички, з яких розпочалася Берестецька битва. Вона була найбільшою в Національно-визвольній війні за чисельністю вояків, які брали в ній участь....
0 Переглянути

Передумови та причини Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648-1649 рр.

8 Клас

Наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. в Україні відбулися важливі зрушення, що торкнулися всіх верств тогочасного суспільства. Однак найбільше вони вплинули на козацтво. Не випадково саме тоді спалахували численні козацькі повстання. І хоча, починаючи з виступу К. Косинського, кожне наступне повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості, охоплювало більшу територію, засвідчувало вдосконалення військової вправності та вищий ступінь усвідомлення козаками мети боротьби, жодне з них тієї мети не досягло. Тим часом становище українських земель у складі Речі Посполитої не змінювалося, а українці не мали в цій державі жодного шансу на повноцінний політичний розвиток. Польська влада вважала українські землі своїми, цю саму ідею підтримували окатоличена українська шляхта та магнати. Козацтво поступово перебрало на себе функції виразників національних ідей, що засвідчило появу у суспільстві сили, спроможної розпочати визвольну боротьбу. Прочитайте тексти джерел 1-3 й дайте відповіді на запитання. 1. На яких причинах козацьких повстань наголошує автор джерела 1? З чим це пов’язано? 2. Спираючись на здобуті знання, підтвердьте або спростуйте думку автора (джерело 1). 3. Що обурювало Б. Хмельницького (джерело 2) в становищі козацтва? 4. Про які особливості становища православних у Речі Посполитій свідчить джерело 3? 1. «Різні літописці вважають, що причиною воєн козацьких був собор Берестейський, бо саме після нього новоутворена унія внесла смуту серед православних, бо саме тоді Наливайко першим повстав на поляків. Проте літописець польський Веспасіан Коховський, засвідчує, як ляхи нестерпно тяжкий глум над людом українським чинили, над храмами божими глумилися, як силою брали у благочестивих маєтності їхні, а самих смертю карали, честі та влади позбавляли, навіть до суду не допускали; як козаків всіляко озлобляли, з усякої скотини і з бджіл десяту частину брали....
0 Переглянути

Перевірте, чого навчилися з теми. Становлення козацтва (XVI - перша половина XVII ст.)

8 Клас

«Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви свої безмежними просторами, спустошив вогнем і мечем недружні землі, обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Ливни, Калуга». Д. «У 1635 р. непокірний козак, на ім’я Сулима, підступно й таємно прокравшись з... козаками з моря до Дніпра, насмілився напасти на фортецю, яку його милість король Владислав звелів на кошти Речі Посполитої збудувати на першому дніпровському порозі й оточити валами проти розбещеної сваволі козаків, щоб вони на море в човнах більше не ходили та турка не дратували. Сулима, напавши вночі на цю фортецю й перебивши сторожу, зарубав шаблею капітана та багатьох людей, забрав чимало грошей Речі Посполитої, а нову фортецю в кількох місцях зруйнував. Пізніше він був, з наказу його королівської милості, на тому ж дніпровському острові обложений реєстровими козаками і, коли дров у нього на паливо не стало, був виданий своїми й відправлений у Варшаву на двотижневий сейм, що відбувався на початку 1636 року. Там же йому та ще кільком таким самим негідникам відрубали голови й четвертували»....
0 Переглянути

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст.

8 Клас

Після блискучої перемоги над турецько-татарською армією під Хотином у 1621 р., здобутої Річчю Посполитою завдяки козацькому війську, польський уряд мусив виконувати свої обіцянки, зокрема, щодо розширення козацького реєстру та збільшення плати за військову службу. Оскільки Туреччина зазнала поразки й небезпека війни з нею не загрожувала Речі Посполитій найближчим часом, натомість було вирішено скоротити козацький реєстр до трьох-п’яти тисяч. Козаки ж, незважаючи на заборони польського уряду, відновили морські походи на турецькі й татарські міста на узбережжі Чорного та Азовського морів, вели успішні переговори про союз зі Швецією, Іраном, Московією, Кримським ханством. А найрішучіші відверто заявляли: «Якщо король не задовольнить наші побажання, буде біда для Польщі». Стурбований створенням козацької «окремої республіки», уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу проти козаків. У вересні 1625 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський із 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров’я. Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом, зустріли поляків поблизу Курукового озера (навпроти Кременчука). За своїми звичаями козаки оточили табір возами, викопали рови й розставили гармати. Понад два тижні козаки героїчно відбивали атаки коронного війська. Проте й шляхті було непереливки: війську загрожували нестача харчів і початок морозів. Це змусило польське командування вдатися до мирних переговорів, які завершилися укладенням компромісної угоди....
0 Переглянути

Петро Конашевич-Сагайдачний в оцінках сучасників та нащадків. Практичне заняття

8 Клас

Прочитайте текст джерела 1, дайте відповідь на запитання і виконайте завдання. 1. Зверніться до вже вивченого матеріалу, знайдіть підтвердження або спростування у тексті § 15 словам автора. Що, на вашу думку, спонукало автора зробити такі висновки про вдачу гетьмана? 2. Як гадаєте, риси характеру, описані очевидцем, допомагали гетьманові чи шкодили його відносинам із козаками? 3. Проаналізуйте джерело згідно з правилами роботи з історичними джерелами (с. 5). 1. «Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі і мав незмінне щастя. Багато разів погромив татар на степах перекопських і навів страх на Крим. Не менше прославили його морські походи - і тут завжди мав він щастя: зруйнував кілька великих міст турецьких у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя... Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був перший, а коли доводилося відступати - останній; рука його ніколи не давала промаху, був проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 174 175 176 177 178 179 180 181 182 ... 370
Назад

Навігація