§ 21. Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика й людину. Практичне заняття

Гетьман Богдан Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в українській шляхетській сім’ї в родовому маєтку - на хуторі Суботові на Чигиринщині. Його батько - чигиринський підстароста Михайло Хмельницький. Навчався в школі при одному з монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові. Здобув традиційну українську освіту й водночас прилучився до західноєвропейських ідей. Ґрунтовно знав кілька мов: літературну староукраїнську, польську, латину. Повернувшись зі Львова, Б. Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. вирушив у похід проти турків до Молдови. У битві на Цецорських полях потрапив у полон. За два роки турецького полону вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись, повернувся на службу до Чигиринського полку. Брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637-1638 рр. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, в грудні 1638 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов «Ординації...», зустрівся з польським королем Владиславом IV. Протягом 1646-1647 рр. під час зустрічей із королем обговорював участь козаків у воєнних діях Речі Посполитої проти Османської імперії. Як свідчать факти, Б. Хмельницький уже тоді готував антипольське повстання і прагнув використати плани уряду, зокрема морський похід козаків у складі польського війська, в своїх цілях.

1. Історичні джерела про зовнішність і вдачу Богдана Хмельницького

Прочитайте тексти джерел 1-3, дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. 1. Порівняйте зображення на гравюрі та словесний портрет Б. Хмельницького. Чи суперечать вони одне одному? 2. Які риси вдачі гетьмана, що на них наголошував дипломат, утілено на гравюрі? 3. Що вразило чужинців в особистості українського гетьмана? Які чесноти були йому притаманні?

1. «Зросту він [Богдан Хмельницький] скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями».

2. «Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками...; в головах його висять лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої - горілку, пиво, мед».

А. Віміна. «Реляція про походження та звичаї козаків». 1650 р.

3. «Щодо гетьмана Хмеля, то він зі своїми полками стояв поза цим містом [Богуславом]. Йому повідомили про наше прибуття. У середу пізно вранці прийшла звістка, що гетьман їде вітати нашого владику патріарха... Він під’їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати. Всі були гарно вбрані і з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і мав недорогу зброю. Побачивши нашого патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробили й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і, двічі поцілувавши край його одежі, приложився до хреста, поцілував його праву руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову...

Цей Хмель - літня людина, але щедро наділений дарами щастя: нелукавий, спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам особисто... Якщо траплялось, що хтось приходив до нього із скаргою під час обіду або звертався до нього з промовою, то він, звичайно, говорив пошепки, щоб ніхто не чув: такий у них звичай. Щодо того як він сидів за столом, то він сів нижче, а нашого владику патріарха посадив на першому місці відповідно до пошани.

Богдан Хмельницький. Гравюра В. Гондіуса. Середина XVII ст.

На думку дослідників, цей портрет найточніше відтворює зовнішність Б. Хмельницького. Гравер виготовив його з малюнка А. ван Вестерфельда - придворного маляра литовського гетьмана Я. Радзивілла. А. ван Вестерфельд на власні очі бачив українського гетьмана під час підписання мирної угоди 1651 р. в одному з військових таборів і на основі тих спостережень зробив замальовку його зовнішності.

Перед заходом сонця гетьман попрощався з нашим владикою патріархом, провівши його за браму фортеці, й сів у свій екіпаж, запряжений одним тільки конем. Не було царських карет, оздоблених коштовними тканинами і запряжених великою кількістю прекрасних коней, хоч у гетьмана таких тисячі. Він одразу виїхав під велику зливу, прямуючи до свого війська. На ньому був білий дощовий плащ».

Із записів Павла Алеппського. 1654 р.

2. Богдан Хмельницький - керманич Української козацької держави

Прочитайте тексти джерел 4-6 і дайте відповіді на запитання. 1. Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва порівнювали з подвигом пророка Мойсея - біблійного героя, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. За пізніших часів європейські мислителі витлумачували подвиг Мойсея як символ боротьби підкорених народів за свободу. Як таке порівняння характеризує тогочасне українське суспільство? 2. Як на картині відтворено в’їзд Б. Хмельницького до Києва після переможних битв 1648 р.? Які суперечності між картиною та джерелом ви помітили? 3. У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами? Якими засобами гетьман сподівався досягти мети? 4. На якому становищі жінок та дітей у козацькій державі Хмельницького наголошує автор джерела 6? Пригадайте становище жінки за литовськими статутами. Чи змінилося щось відтоді? Про які заслуги гетьмана говорить автор? Що у джерелі свідчить про позитивне ставлення автора до особи Б. Хмельницького?

4. «Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина».

Зі щоденника В. М’ясковського, члена посольства від польського уряду до Б. Хмельницького. 1649 р.

В’їзд Богдана Хмельницького до Києва у січні 1649. Художник М. Івасюк. 1912 р.

5. «Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорозькому Війську».

Зі щоденника В. М’ясковського. Промова Б. Хмельницького до польських послів у Переяславі. Лютий 1649 р.

6. «Починаючи з Рашкова й по всій землі русів, тобто козаків, ми помітили пречудову рису, що збудила у нас подив: усі вони, за винятком небагатьох, навіть більшина їхніх дружин і доньок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні піснеспіви; крім того, панотці не залишають сиріт напризволяще, аби ті невігласами вешталися вулицями, навчають грамоти.

Як ми завважили, у цій країні, тобто у козаків, безліч удів та сиріт, бо, відколи появився гетьман Хміль, і досі не припинялися страшні війни. Упродовж усього року, вечорами, як зайде сонце, ці сироти ходять попід хати просити милостиню, співаючи хором гімни Пресвятій Діві, й так пречудово, що той спів полонить душу навіть на великій відстані. За свій спів вони отримують з кожної хати милостиню грішми, хлібом, іншим харчем або чимсь таким, що придатне для прожиття, поки не закінчать навчання. Ось чому більшина з них письменна. Число освічених особливо зросло, відколи появився Хміль, котрий звільнив ці краї й визволив ці мільйони незліченні православних з-під ярма ворогів православної віри - проклятих ляхів...»

Із записів Павла Алеппського. 1654 р.

3. Богдан Хмельницький - військовий діяч

Прочитайте тексти джерел 7, 8 і дайте відповіді на запитання. 1. Які риси, притаманні полководцеві, виділяє у Б. Хмельницького автор джерела 7? Поміркуйте, чи ці риси були перевагою гетьмана, чи недоліком? 2. Висловіть припущення: як автор джерела ставився до особи гетьмана? Знайдіть підтвердження у тексті джерела. 3. Про які риси гетьмана як полководця свідчить джерело 8? Якими рисами, на вашу думку, має бути наділений ідеальний полководець? Чи підпадає Б. Хмельницький під цей образ? Чому?

7. «Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцний духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався посеред військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших. Не раз його бачили, як, укрившись військовим плащем, знеможений, він спав посеред сторожі. Він завжди першим кидався в бій і останнім повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно, що він став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі, бо, відійшовши від військових справ та ученій, повністю зайнявся собою. У його воїнства все так було злагоджено, що коли б він не пощадив, то зовсім міг би знищити Польщу».

«Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки». 1710 р.

8. «... 16 травня, у середу, на сьомому тижні після Великодня, тільки-но світле сонце розсипало ясне проміння з небесного океану на світ, прогнавши в країну мороку нічну темряву, поляки побачили збиті кінськими копитами дим і куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо, але насправді йшло його тільки п’ятнадцять тисяч. Але полякам тоді страх затемнив очі млою - вони вже почали додумуватися до такого, чого й насправді не було. Хмельницький того ранку мужньо пішов і вдарив зі своїм та ординським військом на поляків».

С. Величко. «Літопис». 1720 р.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Промову Б. Хмельницького перед польськими послами, уривок з якої наведено в джерелі 5, вчені-історики тлумачать як програму розбудови Української держави. Сформулюйте 2-3 тези цієї програми гетьмана.

2. Скориставшися додатковими ресурсами, знайдіть приклади з української літератури чи фольклору, які б стосувалися особистості Б. Хмельницького. Порівняйте образ гетьмана у спогадах сучасників та творах літератури.

3. Знайдіть інформацію про дружин Б. Хмельницького. На основі прочитаного матеріалу складіть невеличку доповідь про вплив коханих жінок Б. Хмельницького на його характер, військово-політичну діяльність.

4. Прочитайте уривок із праці польського історика Л. Кубалі й виконайте завдання до нього.

Польський історик Л. Кубаля порівнював Б. Хмельницького з англійським революціонером Олівером Кромвелем. Як історик характеризує Б. Хмельницького? На які труднощі, на його думку, наразився Б. Хмельницький під час національно-визвольних змагань? Пригадайте з уроків всесвітньої історії факти з життя і діяльності О. Кромвеля. Зробіть порівняльний аналіз історичних портретів англійського революціонера і Б. Хмельницького.

«Його влада з усіх боків мала відкриті кордони. Він не мав у своєму розпорядженні вишколеної інтелігенції й засобів старої, сильної держави ... все треба було створювати: фінанси, господарство, адміністрацію, стосунки з сусідніми державами. Мусив добирати і навчати людей, вдивлятися в найдрібніші деталі. А те, що його військо не помирало з голоду, що воно мало зброю, гарних шпигунів і вигідних агентів, що йому ніколи не бракувало грошей. то його особиста заслуга, якій можна позаздрити і не лише у нас у Польщі».

Л. Кубаля. «Богдан Хмельницький та його діяльність до 1654 року».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 8 клас Власов, Панарін (поглиблене вивчення 2021)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)