Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Кафтан, Козорог 2022
- 23-11-2022, 17:13
- 1 225
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Ми з’являємося на світ і стаємо тим, що ми є лише завдяки нашим батькам, завдяки нашим предкам. Кожен із нас — це продовження зусиль всіх членів нашого роду. Всі приходять на землю, щоб виконати важливу місію в історії людської цивілізації — продовжити історію своєї сім’ї! У кожному з нас зберігається пам’ять усіх пращурів. Варто запам’ятати! Генеологія (дав.-гр. γενεαλογία — родовід) — родознавство, вивчає походження та родинні зв’язки осіб, родовід якоїсь людини, історію родів і сімей. Для вивчення родоводу використовують усні перекази, історичні записи й інші джерела, які можуть підтвердити родинну спорідненість та виявити родовід членів сім’ї. Що може бути більш знаковим для членів роду, більшою подякою, як складання історії сім’ї? Що ми можемо зробити для тих наших предків, кого вже немає з нами? Насамперед зберегти пам’ять про них. Історія сім’ї — це пам’ятник усім, хто протягом століть плекав, виховував, кохав майбутні покоління нашої родини. Поміркуймо! Чи знаєте ви, ким були ваші предки? Як їх звали, яка доля їх спіткала? Якщо зараз попросити вас заповнити генеалогічне дерево, скільки поколінь ви згадаєте?... |
Чи все досліджено в історії? Як ви гадаєте? А якщо ні, то запропонуйте запитання, відповіді на які вам цікаво було б дізнатися з історії. Українські вчені — дослідники теж замислюються на запитанням: чи є «білі плями» в історії? «Білими плямами» вчені будь-якої науки вважають місця, які ще не досліджені. Уявімо картину, складену із пазлів. Якщо деякі пазли загубились, або малюнок на них пошкоджено, картина виглядає незрозумілою. Так само з білими плямами в науці. І на шляху відтворення цих пошкоджених «пазлів», спочатку вчені-історики зустрічають три перешкоди, які постійно сперечаються, заважають одна одній. Перша — це пошук істини, пошук правдивого. Друга — це пошук очевидного. Тобто під час дослідження всі, хто отримає результат дослідження, повинні погодитись визнати результат. Всі повинні визнати його очевидним. І тут виникає суперечка — вчені досліджують невеличкий шматочок від всього, що відбувалось. І ніхто не знає, чи є ще якісь джерела, які можуть спростувати висновки. А може існують джерела, які змінять кут зору дослідження. І третя перешкода — це як ученому «прибрати» свої переконання, своє бачення, яке існує перед дослідженням. Дослідник/дослідниця має так досліджувати нові джерела, нібито він учень/учениця, який/яка навчається у школі й із цього питання нічого не знає. Тільки в такому разі він/вона зможе відкрити щось нове. Діємо: практичні завдання Об’єднайтеся у групи та обговоріть тему «білих плям» в історії за критеріями: істина, хибність, очевидне, дискусія, упередженість.... |
Історія як будь-яка наука повинна мати свої закони. Чи існують історичні закони? Це питання завжди хвилювало істориків. В різні історичні епохи відповідали на нього по-різному. Епоха Просвітництва визнавала існування цих законів. Під час революційних потрясінь учені замислювалися про сенс того, що відбувається в історії. Проте, час минав, вчені досліджували те, що відбувалося з людством. І, аналізуючи, доходили висновку, що розвиток людства на відміну від розвитку природи не підкоряється чітким законам, а відбувається скоріше за певними правилами, які проявляються або як історична закономірність, або як випадок. Діємо: практична хвилинка Розгляньте діаграму приросту населення з 8000 до н.е. до 2300 р. у якому році відбувся значний приріст населення? Поміркуйте, які наслідки це могло спричинити? У чому проявляється історична закономірність? У XVIII ст. людей на Землі стало більше. Це привело до того, що люди шукали місце для життя. Таким чином «білі плями» на Землі були заселені людьми. Подивіться на діаграму. Уявіть, що ви історики, які досліджують історію і перебувають у 1985 р. Ми можемо спрогнозувати, до чого призведе збільшення людей на планеті, якщо, за сто років з 1800 по 1900 населення збільшилося на 656 000, натомість з 1900 по 1985 рік збільшилося на 3 млрд і прогнозується на 2000 рік досягти 6 млрд? Зокрема вчені-історики встановили, що кліматичні зміни та збільшення кількості населення призводять до того, що населення, яке мешкає в селі, переїжджає в міста. Проте роботи не знаходить і починаються страйки, революції, зміни уряду.... |
Як ви вже знаєте, історики, досліджуючи джерела, знаходять інформацію, перевіряють її та роблять висновки. Працюючи з різноманітними історичними джерелами: письмовими, речовими (археологічними знахідками або іншими свідками минулого), усними переказами, дослідники повинні вирішити багато завдань. Подивіться ще раз на витяг з літопису Самійла Величка. Перше, що повинні знати історики, які досліджують цей текст: мову, якою написано. Тільки в цьому реченні ми знаходимо три мови: українську, польську й російську. Друге: історикам необхідно встановити час, у який написано текст. Крім того, досліджуючи джерело, потрібно розуміти, з якою метою воно створене автором. Історикам необхідно знати всі джерела, які були написані раніше. Коли ви самостійно почнете досліджувати літописи, зрозумієте, що деякі історичні події були в них описані так, нібито переписані із Біблії. Поміркуймо! Прочитайте уривок з літопису Самійла Величка. Як ви думаєте, що ще потрібно знати історикам, які вивчають старовинні тексти?... |
Уявіть собі, що було би з людством, якби люди забули про минуле. Без знань минулого неможливий рух. Михайло Грушевський, видатний український історик, в 1918 р. писав: «Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в сім моменті: самостійність і незалежність нашого народу... Помилки нам потомство пробачить...» Ці слова він писав сто років тому, а вони актуальні й нині. А головне, що ми з вами можемо зробити власний висновок: наскільки правдиві його слова: «Помилки нам потомство пробачить». Неодмінно потрібно пам’ятати й вивчати помилки людей минулого, але до того ж бути вдячними нашим предкам за те, що стільки часу, сил, навіть життя вони поклали за нашу свободу, за нашу незалежність. Дослідники, мандруючи, описували явища, події, свідками яких вони були. Першим істориком-дослідником вважають Геродота. В його «Історії» знаходимо описи життя скіфів. Він розповів про природу півдня України і народ, який тут жив. Україна також описана в працях античних географів, римських учених, візантійських й арабських мандрівників в X ст. Завдяки таким працям ми знаходимо відомості про те, на якому рівні розвитку перебували люди, які населяли територію України. Крім того, дослідники мали літературний хист, детально описували все, що бачили й чули, і ми відтворюємо своє минуле, ніби були свідками тих часів. Про історичні факти щодо України XVII ст. багато цікавого розповів французький інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан. Його праця — «Опис України» детально описує життя, традиції, побут татар, козаків і селян, морські походи запорозьких козаків, становище селян і їхні відносини з іншими верствами населення. «Опис України» цікавий не тільки вченим. Книжка написана як художній твір. Кожний, хто читає, ніби опиняється у XVI ст. й розмовляє з «тутешніми» селянами, які «потрапляли в повну залежність до злих панів». Перегортаючи сторінки, дізнаємось, що «багато хто (із селян) тікає, а найвідважніші з них через деякий час вважаються запорозькими козаками». Разом з автором побуваємо в Криму, який він називає «край Татарії». Дізнаємось, що для татар «конина смачніша, ніж воловина і овече та козине м’ясо. Що ж до баранини, то вона їм не відома». І ми співчуваємо, разом з дослідником: «Ось так той нещасний народ живе. Добру воду п’ють тільки тоді, коли трапиться, що буває дуже рідко».... |
... |
Екскурсійний маршрут має бути продуманим і якнайзручнішим. Розробка маршруту розпочинається з відбору об’єктів для відвідування під час екскурсії. Поміркуймо! Поміркуйте, за якими критеріями варто формувати перелік екскурсійні об’єкти. Другим етапом створення екскурсійного маршруту є розробка самого маршруту екскурсії (руху між відібраними об’єктами) та написання тексту екскурсії. Розробка маршруту передбачає визначення розташування об’єктів і порядку їх відвідування, виявлення наявних транспортних шляхів, що ведуть до них, тощо. До того ж остаточно з’ясовується, чи відвідуватиметься пам’ятка. Екскурсійні маршрути, як правило, вибудовують за хронологічним, тематичним і комплексним тематико-хронологічним принципом. Якщо екскурсовод/екскурсоводка обирає хронологічний принцип, тоді екскурсійна група буде рухатися від найстарішої пам’ятки до найбільш сучасної (відповідно до часу їх виникнення). У разі побудови тематичного екскурсійного маршруту, всі об’єкти, що будуть відвідані, поєднуються спільною тематикою. Найбільшого поширення набув комплексний, тематико-хронологічний принцип. За ним розробка екскурсійного маршруту поєднує в собі обидва принципи: наявність спільної теми та хронологічну послідовність.... |
Історія рідного краю — важлива складова історії країни і держави. В кожному регіоні, місті, більшості сіл України працюють краєзнавці. Можливо, серед них є ваші знайомі або ваші вчителі. Чим же займаються краєзнавці? Краєзнавство — це комплекс вже відомих вам історичних дисциплін, але особливість у тому, що вони застосовуються для наукового дослідження окремої частини нашої Батьківщини — рідного краю. Край — поняття не дуже чітко визначене. Це може бути історичний регіон, область, район чи окремий населений пункт. Краєзнавці вивчають природу, населення, особливості господарства, культури краю. Та звісно досліджують його минуле. Краєзнавці часто створюють гуртки, наукові товариства, у багатьох місцях є краєзнавчі музеї. Є різні напрямки краєзнавства. Нас цікавить історичне краєзнавство — дослідження історії рідного краю. Воно є окремою історичною дисципліною, завдання якої — досліджувати історичні події, що відбувалися на території краю, місцеві пам’ятки історії та культури. Місцева історія відзначається увагою до деталей повсякденного життя людей. Крім даних археології, архівних документів і музейних експозицій, краєзнавець мусить залучати особисті спогади, свідчення очевидців, родинні архіви та власні спостереження. Його цікавить місцевий фольклор, топоніми, матеріали етнографічних досліджень, особливості мови. Теми краєзнавчих досліджень також різноманітні — від загальної історії краю до вивчення історії вулиць, окремих будівель, історичних і культурних пам’яток, біографій видатних земляків, родинної історії. З таких фрагментів згодом і складається загальна історія України.... |