Як людина досліджує минуле
- 23-11-2022, 16:17
- 457
5 Клас , Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Щупак, Власова 2022
§ 30. Як людина досліджує минуле
Пригадайте, яка мета наукового дослідження. Якою може бути мета історичного наукового дослідження? Навіщо досліджувати минуле?
1. ГОЛОВНІ ЦІЛІ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО
Уявіть собі, що було би з людством, якби люди забули про минуле. Без знань минулого неможливий рух. Михайло Грушевський, видатний український історик, в 1918 р. писав: «Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в сім моменті: самостійність і незалежність нашого народу... Помилки нам потомство пробачить...» Ці слова він писав сто років тому, а вони актуальні й нині. А головне, що ми з вами можемо зробити власний висновок: наскільки правдиві його слова: «Помилки нам потомство пробачить». Неодмінно потрібно пам’ятати й вивчати помилки людей минулого, але до того ж бути вдячними нашим предкам за те, що стільки часу, сил, навіть життя вони поклали за нашу свободу, за нашу незалежність.
Поміркуймо!
Малюнки Г. Левассера де Боплана
• Розгляньте малюнки Г. Левассера де Боплана, зроблені в 1650 р. З якою метою використовували прилади, зображені Бопланом? Чого бракує, щоб зрозуміти зображення?
Дослідники, мандруючи, описували явища, події, свідками яких вони були. Першим істориком-дослідником вважають Геродота. В його «Історії» знаходимо описи життя скіфів. Він розповів про природу півдня України і народ, який тут жив. Україна також описана в працях античних географів, римських учених, візантійських й арабських мандрівників в X ст. Завдяки таким працям ми знаходимо відомості про те, на якому рівні розвитку перебували люди, які населяли територію України. Крім того, дослідники мали літературний хист, детально описували все, що бачили й чули, і ми відтворюємо своє минуле, ніби були свідками тих часів.
Про історичні факти щодо України XVII ст. багато цікавого розповів французький інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан. Його праця — «Опис України» детально описує життя, традиції, побут татар, козаків і селян, морські походи запорозьких козаків, становище селян і їхні відносини з іншими верствами населення. «Опис України» цікавий не тільки вченим. Книжка написана як художній твір. Кожний, хто читає, ніби опиняється у XVI ст. й розмовляє з «тутешніми» селянами, які «потрапляли в повну залежність до злих панів». Перегортаючи сторінки, дізнаємось, що «багато хто (із селян) тікає, а найвідважніші з них через деякий час вважаються запорозькими козаками». Разом з автором побуваємо в Криму, який він називає «край Татарії». Дізнаємось, що для татар «конина смачніша, ніж воловина і овече та козине м’ясо. Що ж до баранини, то вона їм не відома». І ми співчуваємо, разом з дослідником: «Ось так той нещасний народ живе. Добру воду п’ють тільки тоді, коли трапиться, що буває дуже рідко».
В описі ми знаходимо й відповідь, чому важливо зберігати дослідження історії: «Мені захотілось дослідити історію русів, однак намарне, розпитавши кількох найученіших, я дізнався тільки те, що великі і тривалі війни, які спустошували їхню землю з краю до краю, не помилували і їхніх бібліотек». Боплан детально описав, як козаки готуються до походів, як обирають старшого. Дізнаємось, як полковники і старі козаки віддають свій голос, за того, кого вважають здібнішим. Обраний гетьман «запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити як всім взагалі, так і кожному окремо. На ці слова кожен плеще в долоні, вигукуючи « «Слава! Слава!» ».
Учені-дослідники збирають джерела і описують історичні факти. Отже, історичні факти — це дійсні події, які відбувались і їм притаманні такі характеристики: обмеження в часі і просторі, об’єктивність і невичерпність.
Що означає «об’єктивні»? Підтверджені кількома джерелами. Що означає «невичерпні»? Це те, що є можливість знаходити безмежну кількість джерел, які можуть підтвердити чи заперечити, що факт дійсно був.
Так само, як у кожної людини існує бажання знати своїх батьків, історію свого роду, людина відчуває потребу знати історію своєї Батьківщини. Історія Батьківщини — це своєрідне коріння, яке живить людину.
Варто запам’ятати!
Історичні факти — це дійсні події, які відбувались і їм притаманні такі характеристики: обмеження в просторі, об’єктивність і невичерпність.
Діємо: практична хвилинка
Проаналізуйте уривок з «Опису України» Г. Боплана. Який із малюнків він описує?
Малюнок човна Г. Боплана з «Опису України»
Коли вони вирішують йти війною на татар, щоб помститися за кривду й заподіяні грабунки, то вибирають осінню пору. Відправляють на Запорожжя усе, що необхідне для походу чи експедиції, для будівництва човнів і взагалі все, що, на їхню думку, буде потрібним. Та це зрозуміліше на рисунку, який я в загальних рисах накидав. На ньому можна бачити товсті, як бочки, в’язанки очерету, що щільно кріпляться одна до одної по всій довжині човна від одного краю до другого і міцно прикріплюються [до бортів] ликом із липи або дикої вишні. Їхні човни не мають верхньої палуби, і коли наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути.
Г. Боплан «Опис України»
2. ФОРМИ І МЕТОДИ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Варто запам’ятати!
Історичне дослідження — відтворення дослідником/дослідницею образу минулого на основі вивчення та осмислення історичних джерел.
Пригадаймо, які правила наукового дослідження ви використовували на уроках «Я досліджую світ». Створимо правила, які використовують історики.
Діємо: практична хвилинка
Правила наукового дослідження
• Ознайомтеся з правилами наукового дослідження. Які із цих правил потрібно змінити під час історичного дослідження? Чому?
ПРАВИЛА ІСТОРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Крок перший — визначення об’єкта дослідження, формулювання мети, з якою його проводять.
Крок другий — формулювання теми та проблеми дослідження. Що конкретно у визначеному об’єкті ви хочете дослідити? Яке питання потребує вивчення і пояснення?
Крок третій — підбір історичних джерел дослідження, розміщення їх у хронологічному порядку їхньої появи.
Крок четвертий — вивчення робіт інших дослідників на обрану вами тему. Що вони писали? Які джерела використовували?
Крок п'ятий — дослідження джерел шляхом їх порівняння і зіставлення, виявлення невідповідностей джерел між собою та перевірка їхньої правдивості.
Крок шостий — відділення перевірених відомостей — історичних фактів від інформації, яка є сумнівною та суперечливою.
Крок сьомий — обробка інформації щодо непевних даних висловлення припущень (гіпотез) — тобто суджень про можливі варіанти розвитку подій.
Крок восьмий — формування висновків, опис і презентація результатів дослідження.
Історичне дослідження завжди розпочинається з проблемного питання, яке або не вивчене вченими, або є дискусійним. Наприклад, питання, які порушує Сергій Плохій, професор Гарвардського університету: «Що відрізняє українців від росіян? Хто має права на Крим та Східну Україну? Чому українські події мають важливі міжнародні наслідки?»
Наступний крок потребує зібрати ті джерела, які висвічують проблемне питання. І тут на нас чекає несподіванка. Марк Блок вважав, що «Самі по собі джерела нічого не говорять. Історик, який вивчає джерела, повинен шукати в них відповідь на якесь певне питання. Залежно від того, про що це питання, джерело може повідомляти різну інформацію». Тому треба ознайомитися з результатами роботи попередніх дослідників з обраної теми. Саме дослідження полягає в аналізі та перевірці джерел. Результатом роботи є історичний опис, у якому і створюється образ минулого. Оскільки він створюється у свідомості історика/історикині, то в різних дослідників/дослідниць він цілком може відрізнятися навіть щодо тих самих історичних подій.
Скіфська пектораль із Товстої Могили
Історичні подробиці
Пектораль, яка датується IV століттям до нашої ери колись прикрашала груди скіфського царя. У її центрі зображення двох бородатих скіфів, які стоять на колінах і тримають у руках овечу шкуру. Це нагадує руно аргонавтів — символ влади й царського сану. Крилаті грифони — наймогутніші тварини в грецькій міфології, напіворли, напівлеви — нападають на коней, найважливіших тварин у житті скіфів. Це свідчить про тісні зв’язки між греками та скіфами.
Сергій Плохій, український історик
Варто запам’ятати!
Історичний образ — це результат відображення того чи іншого об’єкта у свідомості людини.
Отже, історичні джерела в руках історика-дослідника/історикині-дослідниці відтворюють минуле з метою оцінити зроблені людством кроки передбачити кроки в майбутнє.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте схему. Визначте, як пов’язані між собою представлені поняття. Наведіть їхні приклади.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Вставте пропущені слова у речення:
а) Історичний факт — це ____, які ____ і їм притаманні такі характеристики: ____, ____, ____.
б) Історичне дослідження — це ____, мета якого ____, скласти ____ і розкрити ____ таким чином, щоб ____.
в) Історичний образ — це результат ____ у ____ людини.
ІІ. Обговоріть у групі
Об’єднайтеся у дві групи і спробуйте обговорити зображення. Які проблемні питання для дослідження ви можете запропонувати?
Уборка льону в Малоросії (фото В. Світличного, XIX ст.)
Прихід колдуна на селянське весілля (художник — Василь Максимов, 1875 р.)
ІІІ. Мислю творчо
Уявіть себе дослідником/дослідницею історії вашого роду. Знайдіть історичні джерела, які з’явились у вашій родині до вашої появи на світ. Спробуйте описати історичне джерело за таким планом:
Коментарі (0)