Войти
Закрыть

Доброчинність і волонтерство: історія і сучасність

5 Клас

Доброчинність (благодійність) - безкорисливе надання допомоги тим, хто її потребує і хто не є пов’язаним із доброчинником. Історія доброчинності сягає корінням доби античності. Ще давні римляни займалися меценатством, тобто допомогою нужденним. На теренах Русі-України зародження доброчинності пов’язують із діяльністю князя Володимира Великого. Відомо, що, князь роздавав милостиню нужденним, будував спеціальні будинки для них. Десяту частину своїх прибутків - так звану десятину - великий київський князь зобов’язався виділяти на утримування церков, монастирів, лікарень тощо. Джерела свідчать, що князь Володимир влаштовував на княжому дворі бенкети не тільки для бояр і дружинників, а й для убогих. Син Володимира, Ярослав Мудрий, особисто брав участь у будівництві шкіл для сиріт. Пізніше відомими благодійниками були козацькі гетьмани й полковники. Вони власним коштом будували церкви, жертвували значні гроші монастирям, споруджували шпиталі для людей з інвалідністю та притулки для сиріт. У XIX столітті доброчинну діяльність було закріплено на державному рівні. Займалися нею і приватні особи. Робота в парах 1. Прочитайте уривок зі статті про доброчинну діяльність українських підприємців XIX століття. Як гадаєте, що спонукало заможних осіб жертвувати власні кошти на доброчинність? На що виділяли кошти Терещенки?...

Подорожі та міграції. Українці у світі

5 Клас

Переважна більшість сучасних людей хоча б раз у житті покидала межі свого населеного пункту, вирушаючи у подорож. Авіатранспорт дає людині змогу дістатися у будь-яку точку нашої планети у найкоротші терміни. Подорожі стали популярним способом проведення дозвілля. Проте так було не завжди. У минулому люди були менш мобільними і полишали свої домівки неохоче та з примусу. Найчастіше мандрували купці. Іноді під час подорожей вони описували культуру й побут тих народів, з якими контактували. Серед середньовічних мандрівників чи не найвідомішим був італієць Марко Поло. Матеріали, які він зібрав, стали у великій пригоді картографам - фахівцям зі створення географічних карт. У XV столітті розпочалась епоха Великих географічних відкриттів. Правителі європейських держав споряджали спеціальні експедиції для завоювання нових територій. А от подорожі як частина дозвілля набули популярності значно пізніше - у XVIII—XIX століттях, коли з’явилися регулярні пасажирські перевезення. Робота в парах 1. Прочитайте уривок зі статті про всесвітньо відомого українського мандрівника XIX століття Миколу Миклухо-Маклая. Як гадаєте, за які досягнення Миклухо-Маклая проголошено «громадянином світу»? Які нові слова трапилися вам у розповіді? Запишіть їх у зошит і знайдіть тлумачення у словнику, енциклопедії або в мережі Інтернет....

Дозвілля і спорт колись і тепер

5 Клас

У минулому дозвілля люди найчастіше проводили разом. Давні греки любили відпочивати у лазнях, на спортивних змаганнях, за філософськими бесідами чи на театральних виставах. За доби середньовіччя популярними стали вистави мандрівних музик і акторів. Їхніми концертними майданчиками були ярмаркові площі або палаци й замки заможних осіб, куди їх запрошували на святкування. На українських теренах у добу Русі-України популярними були виступи скоморохів - мандрівних співців та акторів, які розважали гостей на бенкетах. На українських землях віддавна жили різні народи (українці, євреї, поляки, кримські татари та представники інших етносів). Усі вони мають певні особливості дозвілля. До прикладу, для українців найулюбленішими були святкування Різдва, Великодня. Бучно відзначали весілля. Молодь полюбляла святкування Івана Купала та вечорниці. Кримські татари відзначали свято весни - Хидирлез, а євреї свято врожаю - Суккот... Зародження театру в українських землях припадає на XVI століття. Тоді у провідних навчальних закладах України - братських школах, колегіумах, Києво-Могилянській академії - виникали театри. Головні ролі у виставах виконували учні. Віршовані тексти писали викладачі. Цей літературний і театральний жанр дістав назву «шкільна драма». Із XVII століття веде початок український ляльковий театр - вертеп. Вистави вертепу відбувалися у спеціальній двоярусній скриньці, що мала вигляд двоповерхового будиночка....

Місто і село: від виникнення до сучасності

5 Клас

Під час подорожей ми намагаємося побачити якнайбільше, тож із цікавістю розглядаємо архітектурні пам’ятки, написи на будівлях та назви вулиць. Дізнаємося під час екскурсій багато цікавого з історії нового місця, яке відвідали. Проте іноді не звертаємо уваги на історичну будівлю, повз яку проходимо щодня, приміром, дорогою до школи. Чи знаємо ми історію рідного населеного пункту? Скільки йому років? Чому має таку назву? Що було у тій чи іншій історичній будівні 50 чи 100 років тому? Міста й села, так само, як і люди, запам’ятовують і можуть чимало розповісти про своє минуле. Коли давні люди перейшли до осілого способу життя, вони почали засновувати постійні поселення. Щоправда, ці поселення дуже відрізнялися від сучасних і розмірами, і зовнішнім виглядом. Із розселенням людей на усіх континентах населення планети швидко збільшувалось, зростали й людські поселення. Деякі з них згодом перетворилися на міста, а інші залишилися селами або й зникли зовсім. Словник Місто - великий населений пункт, мешканці якого зазвичай не зайняті у сільському господарстві. Якщо поселення мало вдале географічне розташування (біля водойми, покладів корисних копалин, на перетині торговельних шляхів), то воно швидко зростало й перетворювалося на велелюдне місто. Мешканці давніх міст займалися не лише торгівлею, а й різноманітними ремеслами. Через постійну загрозу нападу ворогів та можливі природні лиха міста часто зводили на пагорбах. Мешканці міст зводили захисні укріплення та утримували військо. Затиснуте в оборонні мури місто через брак вільного місця мало досить щільну забудову....

Освіта, наука і техніка у минулому й сьогоденні

5 Клас

З давніх-давен люди навчалися. Щоб вижити, слід було дотримуватися правил колективу, бути спритним, вміти здобувати їжу. Усіх цих навичок людина набувала з досвідом. Знання і уміння члени людських спільнот передавали нащадкам усно, на власному прикладі, зображали у наскельних малюнках. Із переходом до осілого способу життя давні люди почали освоювати ремесла: обробку каменю, ткацтво, гончарство. Усе це потребувало спеціальних знань, а отже - постійного навчання, освіти й самоосвіти. Перші школи - заклади, де вчителі передавали знання учням, - виникли в одній із країн Давнього Сходу - Шумері. Школу називали «будинком табличок», адже шумери писали на вогких глиняних табличках. Пізніше школи з’явилися й у Давній Греції. Дітей виховували фізично витривалими, відданими своєму місту-державі (полісу), навчали писати, рахувати та красиво говорити. Поява шкільної освіти на українських теренах пов’язана з діяльністю князя Володимира Великого. Він заснував першу школу для навчання дітей. Правнучка великого князя Анна Всеволодівна відкрила у Києві школу для навчання дівчат із заможних сімей. Пам’ятаймо, що в ті часи у країнах Європи двері закладів освіти для дівчат були зачинені. Пізніше в українських землях освіту здобували у школах, що їх створювали при церквах та монастирях. Учителями ж були церковнослужителі, які навчали граматики та читання....

Зв'язок минулого й сьогодення. Господарство, підприємництво, гроші упродовж історії людства

5 Клас

Прочитайте висловлювання відомих людей. Як ви розумієте їхні слова? Чи погоджуєтеся з їхніми думками? «Ті, хто не пам’ятають минуле, приречені проживати його заново» (Джордж Сантаяна, американський філософ і письменник) «Розумна людина завжди повинна пам’ятати про те, що є нащадком минулого, проте водночас є батьком майбутнього» (Герберт Спенсер, англійський філософ і соціолог). Як минуле впливає на наше сьогодення? Минуле оточує нас, однак ми ніколи не замислюємося над цим. Уявіть, що сталося, якби не існувало інтернету, транспорту чи засобів гігієни - тих речей, які винайшли й створили покоління ваших батьків, дідусів і бабусь... Мабуть, наше життя було б інакшим, менш комфортним. Тож речі, створені у минулому, впливають на сучасне життя. Так само і вчинки людей минулого мають наслідки для сьогодення. 1. Назвіть приклади того, як минуле впливає на сьогодення. Поміркуйте, наслідки яких подій з історії нашої держави ми досі відчуваємо. Яких змін зазнало господарство упродовж історії? Робота в парах 2. Як ви уявляєте господарство? Як господарська діяльність людини впливає на навколишнє середовище? Словник Господарство - все, що може використовувати людина чи людська спільнота для задоволення життєвих потреб....

Узагальнення до розділу 3. Мандрівки у минуле України

5 Клас

Використавши здобуті на попередніх уроках знання, а також матеріали параграфів підручника, складіть схему «Причина-подія-наслідок» для таких прикладів: коронація Данила Романовича, виникнення українського козацтва, Голодомор 1932-1933 років, завершення Другої світової війни. 3. Попрацюйте з лінією часу. 1. На лінії часу позначте найважливіші події історії України XX та XXI століття, про які ви довідалися. 2. Складіть кілька історичних задач та запропонуйте розв’язати їх вашим однокласникам та однокласницям. 4. Попрацюйте з текстом. Прочитайте інформаційне повідомлення про Богдана Хмельницького. Дайте відповіді на запитання. Скориставшись матеріалами параграфів, визначте, яка інформація у тексті правдива, а яка ні. Щодо якого твердження у тексті переплутано причину та наслідок? Чи правильно охарактеризовано причину соціального конфлікту? «На початку XVII століття серед козацтва зростало невдоволення. Козацька держава Гетьманщина занепадала. Протистояння з представниками інших соціальних верств - перш за все селянами - посилювалося. Небезпека повстання уже відчувалася у повітрі. Привід не змусив себе чекати. Селяни відмовилися виконувати повинності на користь польських панів, тож панам не було чим заплатити козакам за службу. Навесні 1618 року розгорілося велике козацьке повстання. Очолив його славний гетьман Богдан Хмельницький. Повстання підтримали різні верстви суспільства, які прагнули захистити свої права»....

Історія мого краю від минулого до сьогодення. Історія моєї родини

5 Клас

Місто, село чи селище, де ми народилися й виросли, називають малою батьківщиною, а також рідним краєм. Бо це край, звідки походить наш рід. Батьківщиною для українців є Україна. Для кожного і кожної з нас Україна - місце, де народилися й мешкають наші рідні та друзі. Це українська мова, написані й прочитані нею казки й вірші, проспівані колискові. Наша історія, традиції та звичаї. Моря, гори, ліси й степи, затишні міста й села. Смак улюблених, знайомих із дитинства страв - це також Україна. Серед вас можуть бути діти, які народилися не в Україні. З певних причин вони та їхні близькі переїхали жити в нашу країну. Про таких людей кажуть: «Україна - їхня друга Батьківщина». Для всіх нас Україна - спільний дім, тож нам усім потрібно дбати про розвиток її культури та мови. Розповідаючи одне одному про свої традиції, звичаї та особливості культури, кожен із вас більше дізнається про світ, у якому ми живемо. Так наше суспільство стає багатокультурним. Мала батьківщина кожного та кожної з нас - особливий, неповторний край. Пропонуємо вам розпочати дослідження історії, звичаїв і традицій свого краю. Робота в групах 1. Складіть самостійно перелік «Мій рідний край для мене - це...». Об’єднайтеся в групи по 4-6 осіб. Порівняйте ваші переліки. Чого в них більше: спільного чи відмінного? Складіть такий перелік для усього класу та запишіть/розмістіть його на дошці. Історія родини - історія всієї країни? Обговорення Що для вас означає родина? Доберіть 5 прикметників та 5 дієслів, щоб охарактеризувати свою родину. Історія родини - це наша особиста історія. Ми є її безпосередніми учасниками та творцями. Вивчаючи історію своєї родини, ми розуміємо, чому опинилися саме тут і саме в цей час. У кожної сім’ї, роду є сторінки, якими варто пишатися. Ми дізнаємося про них, коли слухаємо родинні перекази, розпитуємо родичів та близьких про те, звідки наше коріння. Досліджуючи історію власної родини, ви зрозумієте, що її творили дуже багато людей, яких ви можете й не знати. Можливо, ваші пращури мешкали в інших краях і переїхали в Україну. У такому разі історія вашого роду пов’язана з історією кількох країн. І хіба ж не цікаво дізнатися, що спонукало ваших пращурів докорінно змінити життя? Так формується історія вашого роду....

Утворення держави Україна

5 Клас

Українці боролися за створення власної незалежної держави не одне століття. На цьому шляху траплялися поразки. Проте було й чимало здобутків. Зусилля українців увінчалися успіхом 24 серпня 1991 року, коли було проголошено незалежність України. Що передувало цій події? Наприкінці 1980-х років остаточно занепали економіка та господарство Радянського Союзу. Керівництво СРСР у Москві намагалося врятувати ситуацію, впроваджуючи реформи, але вони не мали успіху. У республіках Радянського Союзу (Литві, Латвії, Естонії, Грузії, Україні) почали гуртуватися сили, що виступали за відокремлення від Союзу та відновлення самостійності. Процес розпаду СРСР було запущено. 1. Прочитайте медіатекст про В’ячеслава Чорновола. Які риси цієї історичної особи вам особливо припали до душі чи особливо вас вразили? Поміркуйте, що спонукало В. Чорновола боротися за незалежність України. Яким він бачив шлях розвитку України? Майбутній яскравий борець за українську незалежність, В’ячеслав Чорновіл народився 1937 року у маленькому селі Єрки, що на Черкащині. Вже навчаючись в університеті, Чорновіл вражав сміливістю висловлювань. Провокаційні та сміливі заяви Чорновола з часом стали виходити за межі приватних бесід, виливаючись у публічні виступи, диспути та заяви. Радянська влада боролася з ним своїми звичними методами - обшуками, звільненнями з роботи та арештами. А Чорновіл відплачував їй сторицею: протестами, мітингами, викривальними статтями та книжками. За документальну збірку «Лихо з розуму», де він описував історії репресованих, молодий політик отримав премію міжнародного Пен-клубу від світової спільноти та 3 роки концтабору від СРСР (1967 рік). «Платою» за підпільний часопис «Український вісник» стали 6 років колонії суворого режиму та 3 роки заслання. Колеги говорили про нього:...

Україна у Другій світовій війні (1939-1945)

5 Клас

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу. Українські території перебували у складі чотирьох держав - Радянського Союзу (СРСР), Польщі, Румунії та Чехословаччини. З перших днів світового конфлікту вони потрапили у вир війни. Радянський Союз мав мирний договір із Німеччиною, на чолі якої тоді стояв Адольф Гітлер. Згідно з домовленостями, Польща мала зникнути з карти світу. Українські території, які перебували в її складі, відходили до СРСР. Восени 1939 року СРСР розпочав війну проти Польщі й загарбав частину її територій, зокрема Західну Україну. Більшість етнічних українських земель опинилися у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. Щоправда, деякі українські терени так і залишилися поза її межами. Московське керівництво одразу ж заходилося встановлювати свої порядки на українських землях. Договори між агресорами зазвичай не тривають довго. Попри укладену мирну угоду, 22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на СРСР. За рік і місяць німецькі війська остаточно окупували територію України. Останнім українським містом, захопленим гітлерівцями, став Довжанськ Луганської області....

Навігація