Войти
Закрыть

Хліб насущний, або Повсякденне життя за часів Київської Русі

5 Клас

Наші землі в 9-10 ст. чужинці називали «країною градів». «Гради», тобто фортеці, споруджували з дерева - городили, звідси й назва - «город», або «град». Укріплені поселення поступово перетворювалися на міста. Великі міста складалися з трьох частин. Одна з них - дитинець. Це найстаріша частина міста, розташована найчастіше на узвишші, горі. Зміцнена стінами, валами й ровами, ця частина давнього міста й була фортецею. На дитинці будували князівські та боярські двори. Від часів хрещення Русі саме тут розташовувалися найважливіші церкви й собори. Нижче дитинця простягався поділ. Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя. Їх заселяли ремісники певної спеціальності: кожум’яки селилися біля води, гончарі - біля виходу глин тощо. Під садиби простолюду відводили невеликі ділянки землі. Свої хати городяни розташовували в глибині двору. Це були здебільшого однокімнатні, з глиняною підлогою, заглибленою в землю, будівлі, площею не більше 18 - 20 м2. Споруджували також господарські приміщення: навіси, клуні, хліви. Садиби й житла представників заможних верств були багатші й просторіші. Князі та бояри мешкали у двоповерхових хоромах з багатьма приміщеннями. У князівських палацах, боярських хоромах завжди було гамірно. Тут чатували дружинники, метушилися слуги, юрмилася челядь. Звідси віддавали накази, тут судили й урядували, сюди звозили данину. У просторих великих залах, де збиралися дружинники князя, часто відбувалися бенкети. 1. Роздивіться фотографії макетів-реконструкцій, знайдіть на них елементи міської забудови, про які йдеться в тексті. 2. Сформулюйте за змістом тексту 3 - 5 запитань, по черзі дайте відповіді на них. На основі тексту та ілюстрацій намалюйте вулицю давнього Києва, прокоментуйте зображене....
0 Переглянути

Битви, подорожі, відкриття, або Події в історії

5 Клас

Обміркуйте, що таке історична подія. Для цього: а) пригадайте, про які події дізналися на попередніх уроках; б) назвіть 3 - 5 ознак, за якими події відрізняються одна від одної; в) розкажіть, як історики дізнаються про події минулого. 2. Пограйте в гру «Аукціон подій»: виграє та з груп, яка назве найбільше подій, про які йшлося на сторінках підручника. 3. Поміркуйте, чи однаково багатими на захопливі події є розповіді про відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя. Про які події вам цікавіше дізнаватися? Чому згадка про невдалий похід князя Ігоря Святославовича в 1185 р. лишилася в пам’яті нащадків? У 12 ст. наші землі потерпали від нападів кочового народу - половців. Учасником боротьби проти них був новгород-сіверський князь Ігор. Року 1185 він разом із братом Всеволодом, племінником Святославом і сином Володимиром вирушив у половецький степ. Похід був не на часі й погано організований. Ігор мав намір заскочити половців зненацька. Проте вже від початку довелося змінювати план битви, оскільки половці були готовими до сутички. Першого дня битва принесла перемогу русичам. Половці почали відходити в степи. Ігор не обачно наказав переслідувати їх. Тож ночувати руські дружини змушені були в половецьких степах. А половці не спочивали: зібрали великі сили і зранку почали атаку. Похід закінчився поразкою - такою ганебною, що подібних не пам’ятала Русь. Усе Ігореве військо загинуло, а він з іншими князями потрапив у полон....
0 Переглянути

Безіменні та відомі герої, або Люди в історії

5 Клас

Про які групи населення свідчать джерела від часів Київської Русі та за наступних століть? На час виникнення першої держави на наших землях - із центром у Києві - мешканці Русі поділялися на певні групи. Кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало піклуватися про дотримання релігійних обрядів, а комусь - захищати мирну працю інших. Життя кожної групи корилося писаним та неписаним законам, що складалися впродовж віків. Слов’янських правителів здавна називали князями. Влада князів була спадковою, тобто передавалася від батька до сина. Тільки син князя міг бути князем. Найвпливовішим князем за Київської Русі був великий князь київський. Ви вже дещо дізналися про великого князя київського Володимира Святославовича. Пригадайте, що саме. Були князі й за пізніших часів. «Некоронованим королем Русі» в 16 - на початку 17 ст. називали князя Василя-Костянтина Острозького. На попередніх уроках ви довідалися про засновника першої Запорізької Січі - князя Дмитра Вишневецького. Князі мали віддане оточення - воїнів - бояр та дружинників. Ними ставали вихідці з шанованих, близьких до князя родин. Основним їхнім заняттям була служба в князівському війську, за що вони отримували щедру винагороду. Бояри та дружинники не лише брали участь у воєнних походах, а й обіймали урядові посади....
0 Переглянути

Козацька слава - Пригода в древньому Херсонесі - Скарби українського степу

5 Клас

Без Васька й Миколки не відбувалася жодна помітна подія в містечку. Зрозуміло, що майже завжди ті подвиги були звичайнісінькими хлоп’ячими витівками, тож через тиждень-другий про них усі забували. Найдовше протрималася на першому місці в хіт-параді чутокВаськова й Миколчина втеча з дому. Щоправда, подія та перетворилася на втечу в оповідях сусідів. Насправді ж хлопці зважилися на археологічну експедицію. Одного дня, прихопивши з дому лопати й старенького наметика, друзі вирушили в степ. Не думайте, що мандрувати треба було світ за очі. Ні! Степ розпочинався за Васьковим і Миколчиним городом, бо їхні родини мешкали на околиці містечка. Наміри хлопці мали найшляхетніші - знайти скарб. «От мрійники, - подумаєте ви. - Хіба можна серйозно сподіватися на коштовну знахідку в наш час, коли все довкола сотні разів копано-перекопано?!» Хлопці теж так думали, аж поки не повернувся з армії Васьків старший брат Сашко. Він мріяв навчатися на історика, просто марив славою видатного археолога, тож одразу записався до археологічної експедиції. У ті роки в нашому степу українські вчені досліджували скіфські поховання. Скіфи - давній народ, який мешкав колись на території України. Основним заняттям скіфів було скотарство - розведення худоби. Потребуючи нових пасовиськ для худоби, скіфи постійно переходили з місця на місце, тобто були кочовиками. За такого способу життя народи не залишають по собі кам’яних споруд - ні веж, ні палаців, ні мурів. Тож єдиними скіфськими пам’ятками є могили-кургани. Скіфи вірили, що смерть людини означає закінчення її життя земного й початок потойбічного. Могили заможних скіфів облаштовувались як підземні житла. У глибоких ямах вони споруджували з дерева кілька приміщень, які називають катакомбами. Небіжчика клали туди, вбраного в найошатніший одяг, що мав його за життя, у коштовних прикрасах і зі зброєю, поряд ставили посуд із наїдками та напоями....
0 Переглянути

Чи можна побачити минуле, або Історія на карті

5 Клас

Кожна подія відбувається не тільки в певний час, а й у певному місці. Тому для істориків важливо орієнтуватися в просторі. Навчатимуть вас цього вміння історичні карти - зменшені зображення земної поверхні, її частин або окремих країн світу, на яких позначають ті або ті події. Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам доводилося працювати на уроках природознавства. Проте історичні карти істотно відрізняються від них. Насамперед використанням кольорів. Наприклад, якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості над рівнем моря (зелений - низовини, коричневий - гори), то на історичній - території держав, розселення народів тощо. Крім того, зображення на історичній карті означають події, що відбуваються в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зростала територія держави впродовж певного часу, куди прямували війська, коли і де відбулася битва, коли виникло місто і коли було зруйноване тощо. Свої таємниці історична карта відкриває лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити. Щоб це зробити, потрібно уважно роздивитися умовні позначки й пояснення до карти, розташовані в її нижньому куті. Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб показати 1) дві різні території або держави; 2) перехід певного району від однієї держави до іншої; 3) місця битв; 4) пересування військ або народів; 5) кордони держав, регіонів, областей, територій; 6) міста. Перевірте один в одного, чи правильно виконали завдання....
0 Переглянути

На крилах пісні, або Історія і фольклор

5 Клас

Що в історії називають усними джерелами та як легендарний переказ про заснування Києва знайшов наукове підтвердження? Аж поки не виникла писемність, люди зберігали досвід в усному слові: казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях та приказках. Усе це розмаїття уснорозмовних творів називають усною народною творчістю, або фольклором. З фольклорних творів історики довідуються передусім про те, яким було життя за давніх часів, у що вірили люди, чим займалися, якими були звичаї. Відгукувалися словом творці фольклору й на історичні події. Так, чудовими пам’ятками усної народної творчості часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави були билини (старини), у яких ідеться про богатирів - оборонців рідної землі. Чимало давніх легенд і переказів потрапили на сторінки літописів. Так, з літопису «Повість минулих літ» до нас дійшла легендарна оповідь про походження назви й час заснування міста Києва: «Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми, - бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, - то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоревицею. Зробили вони городок і на честь брата найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні...»...
0 Переглянути

Загадкові назви, або Які найменування в рідному місті (селі) нагадують про минуле. Практичне заняття № 2

5 Клас

Роздивіться фотографії, прочитайте коментарі до них, а також текст підручника. Що дізналися про походження назв - площі, вулиці та міста? Чи є назви, які бережуть пам’ять про історичні події, у вашому рідному місті (селі)? Як ви думаєте, чому пам’ять про історичні події увічнюють у назвах? Площа відома від часів Київської Русі як частина подільського торговища. На межі 18-19 ст. площа перетворилася на місце постійного проведення контрактових ярмарків. Тут було зосереджено майже все торгівельне життя міста. За свідченнями чужоземних мандрівників, забудова вулиці Вірменської була однією з найкращих у Львові. Окрасою вулиці й міста був Вірменський собор Успіння Богородиці, збудований 1363 р. коштом заможних вірменських купців. Вірмени оселилися у Львові в другій половині 13 ст. За архівними джерелами, у вірменському кварталі Львова мешкало 60 родин вірмен (пізніше, у першій половині 16 ст., у Львові проживало близько 600 вірмен). Центральна площа Переяслава-Хмельницького - площа Богдана Хмельницького....
0 Переглянути

Не просто слова, або Мова як джерело знань про минуле

5 Клас

Роздивіться фотографію. Зображений на ній печерний монастир розташований в Інкермані - місті в Криму, неподалік Севастополя. Назва Інкерман у перекладі з кримськотатарської означає печерна фортеця. На кримській землі багато інших назв мають східне походження. Як ви думаєте, чому? Як різноманітні назви можуть прислужитися історикам? Чому мову називають свідком історії? Досліджуючи минулі часи, історики раз по раз натрапляють на назви міст і містечок, сіл, річок, озер, урочищ тощо. Одні назви мають давнє походження і збереглися дотепер, інші назавжди зникли у вирі історичних подій, залишивши по собі відгомін у легендах і переказах. Проте вони також можуть багато повідомити про минуле. Чимало назв міст, містечок та сіл в Україні вказують на розташування поселення. Так, назва міста Бережани походить від слова «берег»: перші мешканці оселилися на березі річки Золота Липа, тому й назвали себе бережанами. Назва міста Донецьк походить від найменування річок Дон і Донець. Місто Луганськ завдячує своєю назвою річці Лугань, яка має широку лугову заплаву. Місто Жовті Води розташоване на річці Жовтій - назва вказує на те, що на ній розробляли родовища залізної руди, яка забарвлювала воду в жовтий колір. Легко пояснити назви міст та містечок Долина, Прилуки, Рівне, Броди, Берегове, Запоріжжя. Поширені географічні назви, в основі яких лежать назви тварин, птахів, рослин, що населяли землі на час появи поселень. Такими, зокрема, є назви селищ Березне, Вільшана, Козелець, міст Дубно, Сосниця, Чигирин, Чорнобиль, Вишневе, Лисичанськ, Лебедин тощо. Деякі назви - це свідчення особливостей господарської діяльності, прикмет суспільного життя. Такими є, наприклад, назви населених пунктів Бортничі, Бортники, Бортнів тощо. Ці назви пов’язані зі словом «борт», що означало дупла диких бджіл. Тих, хто займався збиранням меду, називали бортниками, звідси й назви....
0 Переглянути

Родинне дерево, або Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Практичне заняття № 1

5 Клас

Роздивіться фотографію. Які відчуття викликає у вас цей знімок? Доберіть 3 - 5 прикметників, що характеризують зображену родину. Чи можна твердити, що зображеним на знімку людям притаманні такі риси, як інтелігентність, доброта, врівноваженість, взаємоповага, любов до рідної землі? Свою думку аргументуйте. Як ви гадаєте, чи вплинула родина на формування світогляду та характеру видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач)? Як саме? Ліворуч сидять діти Михайла Драгоманова - син Світозар і найстарша донька Лідія (у темній сукні). У центрі: Олександра Драгоманова - дружина брата Олександра - з донькою Оксаною. Праворуч скраю - сестра, Олена Пчілка, у дівоцтві Ольга Драгоманова, у заміжжі Косач. Стоять, зліва направо: її доньки Оксана й Ізидора Косач - сестри Лесі Українки - та їхня двоюрідна сестра Аріадна (за Оленою Пчілкою) - молодша донька Михайла Драгоманова. Для роботи на уроці вам потрібні фотографії найближчих родичів - батьків, братів-сестер, дідусів і бабусь та ін. Розкладіть їх так, як зображено на малюнку на стор. 43. Знайдіть місце для фотографій інших родичів. Перенесіть схематичне зображення родинного дерева в зошит, указуючи на місці кожної фотографії імена та прізвища, рік народження, місце проживання, заняття. Розкажіть один одному про свої родини. Запитайте про те, що в розповіді однокласника зацікавило найбільше....
0 Переглянути

Провідники в минуле, або Писемні джерела в історії

5 Клас

Як писемні історичні джерела допомагають історикам у відтворенні минулого? Серед історичних джерел найважливішими є писемні. Адже тільки з появою писемності люди змогли докладно розповідати про те, що, де, коли і як відбувалося. Писемні джерела - це тексти (рукописні або друковані) на папері чи інших матеріалах. Літописи, спогади, листи, щоденники подорожніх, закони, прохання-чолобитні, договори, за пізніших часів періодична преса - усі ці документи є безцінним джерелом для дослідження минулого. Проте, щоб відтворити справжній перебіг подій, історики мають виокремити з багатьох текстів джерел важливу інформацію, порівняти її з уже відомою. Ця праця нелегка, вона потребує часу й різнобічних знань. Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, що потрібно знати історику, щоб прочитати тексти цих пам’яток. Як можна перевірити справжність документа, з’ясувати, що це не підробка сучасників, встановити точну дату його створення?...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 52 53 54 55 56 57 58 59 60 ... 370
Назад

Навігація