Войти
Закрыть

Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників

8 Клас

Із самого початку повстання і Національно-визвольної війни стало зрозумілим, що без союзників здобути перемогу над Річчю Посполитою, однією з найбільших і найсильніших держав Європи, буде неможливо. Від початку Національно-визвольної війни перед Б. Хмельницьким постали дві важливі проблеми зовнішньої політики: 1. Отримання військової допомоги. Українська козацька держава мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ Посполита. 2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель мав право на встановлення союзів і політичних угод. Історичні подробиці Легітимація влади — це процес набуття владою правової й моральної законності. На той час у регіоні Центральної і Східної Європи порядок денний встановлювали три великі країни імперського типу: Османська імперія, Московське царство та Річ Посполита. 2. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО І ДУНАЙСЬКІ КНЯЗІВСТВА Османська імперія домінувала на півдні. Для Української козацької держави союз з османами був вигідним. Султан міг надати війська, економічну допомогу, забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б. Хмельницькому. Офіційні українсько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649-1650 рр. було домовлено про те, що султан стане зверхником Війська Запорозького. Це було закріплено в грудні 1650 р....

Українська козацька держава — Військо Запорозьке

8 Клас

Уже до літа 1648 р. на підконтрольних козакам українських землях було ліквідовано устрій і лад Речі Посполитої. Б. Хмельницький почав створювати нову політичну модель козацької держави. Офіційною назвою держави було Військо Запорозьке. Історики дали назву цій державі Гетьманат, або Гетьманщина. У сучасній історіографії закріпилася назва Українська козацька держава — ця назва найповніше і точно розкриває суть країни. Гетьман був головою Війська Запорозького. Формально посада була виборна. Б. Хмельницький вже за рік гетьманства фактично перетворився на главу держави. Сучасники його сприймали як «государя і гетьмана». У 1649 р. Вселенський патріарх благословив Б. Хмельницького на гетьмана — процедура, яку проходили православні правителі. Гетьману підпорядковувалися всі сфери й важелі зовнішньої, внутрішньої і судочинної влади. Формально Військо Запорозьке було республікою. Проте влада Б. Хмельницького була фактично необмеженою. Гетьман керував державою спільно з радою, яка ділилася на Генеральну та старшинську. Думки істориків Наталя Старченко, українська історикиня Майбутніх дослідників очікує детальний аналіз тих людей, що оточували Б. Хмельницького «яко вольного і значного шляхти руської сина». Так охарактеризує гетьмана, чиє ім’я буде пов’язане з народженням козацької держави, буквально в першому ж реченні свого літопису, датованого 1720 р., Самійло Величко. Він же назве козаків «вольним, шляхетським, савроматійським, козако-руським» народом....

Битва під Батогом. Молдовські походи. Облога Жванця

8 Клас

На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була високою. На Поділлі зосереджувалося польське військо Мартина Калиновського. При коронному гетьманові було чимало найманої піхоти, славнозвісних крилатих гусарів і багато гармат. Становище Б. Хмельницького ускладнювало те, що після битви під Берестечком молодовський володар В. Лупул відмовився від шлюбу доньки з Тимошем Хмельницьким. Було вирішено подолати цю проблему силою зброї. Наприкінці травня 1652 р. Т. Хмельницький у супроводі кількох тисяч козаків рушив до Молдови на своє весілля. Коронний гетьман М. Калиновський, який мав 30-тисячне військо, вирішив підступно знищити гетьманича. Але на допомогу синові підійшов Б. Хмельницький з головними силами та кримцями. Розпочалася битва під Батогом (нині Вінницька область), що відбувалася протягом 1-2 червня 1652 р. Під час запеклого бою Т. Хмельницький зі своїм полком прорвався до ворожого табору і наказав підпалити копиці сіна. Серед коронного війська зчинилася паніка. У цей час Б. Хмельницький швидко перегрупував українські та кримські війська й новою атакою захопив останнє вороже укріплення. У результаті битви польське військо було повністю знищено. Загинув М. Калиновський із сином і чимала кількість офіцерів. Була знищена вся піхота й більшість гусар....

Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун

8 Клас

У 1650 р. Б. Хмельницький продовжив налагоджувати дипломатичні контакти і шукати союзників. Українські посольства рушили в Османську імперію, Кримське ханство, Молдову, Трансильванію, Швецію, Московію та інші країни. Статус козацької держави й особисто Б. Хмельницького лише починали усвідомлювати при дворах Європи. Тому зовнішні союзи відігравали для України першорядну роль. Думки істориків Наталя Яковенко, українська історикиня Деколи можна почути думку, нібито Хмельницький з перших днів війни мав чітку програму «визволення українських земель з польського гніту». Поза сумнівом, це є спробою видати бажане за дійсне: гетьман ще довго відчував себе часткою Речі Посполитої, і його наміри не виходили за межі «козацького автономізму»... Спираючись на відомі вам історичні факти та додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте точку зору дослідниці. Важливим напрямом зовнішньої політики гетьмана протягом 1650-1653 рр. були Молдовські походи. Вони були зумовлені як потребою державотворення, так і союзницькими обов’язками гетьмана....

Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір

8 Клас

Приводом для повстання став конфлікт між Б. Хмельницьким та чигиринським підстаростою Д. Чаплинським. Навесні 1647 р. Д. Чаплинський напав на хутір Суботів. Він пограбував майно Б. Хмельницького, захопивши документи. Крім цього, побили його сина і забрали кохану жінку Мотрону. Коли Б. Хмельницький почав доводити свої права і вимагав відшкодування через суд, староста О. Конецпольський відмовив у захисті прав Б. Хмельницькому під приводом недійсності документів щодо власності на хутір. Те, що така відома і впливова людина стала жертвою свавілля, справило велике враження на суспільство. Кількість прихильників Б. Хмельницького швидко зростала. 2. ПОШУК СОЮЗНИКІВ Б. Хмельницький розумів, що головна небезпека полягала в геополітичному становищі України. Адже українські землі були міжнародно визнаною частиною Речі Посполитої. З інших боків територія була оточена двома великими країнами: Османською імперією та її васалами і Московським царством. До того, між Річчю Посполитою і Московією існувала військова угода проти Криму. Саме тому Б. Хмельницький велику увагу приділяв пошуку зовнішніх союзників. Він почав дипломатичну підготовку, спрямовану на укладення угоди з Кримським ханством. Хан Іслам-Гірей III погодився надіслати загін на допомогу в обмін на те, що син Б. Хмельницького Тиміш залишився в заручниках....

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький

8 Клас

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького 1648-1657 рр. є визначним явищем в українській історії. Війна призвела до істотних зрушень у житті українського суспільства, тому історики називають її Українською козацькою революцією. У роки війни була ліквідована особиста залежність селян від землевласників. Відбулися зміни в духовному й культурному житті українського народу. Головне — у результаті повстання відбулося відновлення української державності. 1. ПЕРЕДУМОВИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Діємо: практичні завдання Опрацюйте текст пункту 1, рубрику «Думки істориків» і укладіть структурно-логічну схему «Передумови і рушійні сили Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.» «Золотий спокій», що за переконанням влади Речі Посполитої настав після придушення козацько-селянських повстань 1620-1630 рр., був нетривким. Усі стани українського суспільства, окрім магнатів, були незадоволені своїм становищем. Спроби козацтва утвердитися у соціальній структурі Речі Посполитої були невдалими. Якщо козак не потрапляв до реєстру, йому загрожувало опинитися поза законом або повернутися до залежного стану селянства. Погіршилося становище дрібнопомісної шляхти. Українська шляхта фактично існувала завдяки військовій службі, бо до 1630-х років Річ Посполита вела часті війни. Але припинення Тридцятилітньої війни в Європі й тривалий мир позбавили шляхту можливості підтримувати свій матеріальний стан. В умовах зростання фільваркового господарювання посилився наступ українських і польських магнатів на дрібніших власників. Вони викуповували землі, нерідко тиснучи на місцевих, організовували власні ярмарки, брали під контроль основні доходи краю. До того ж польські магнати комплектували управлінський апарат не місцевою, а своєю коронною шляхтою....

Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького»

8 Клас

Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте інформацію в таблицю або структурно-логічну схему, карту пам’яті тощо за планом: 1. Причини повстання. 2. Час повстання. 3. Лідери повстання. 4. Ключові події. 5. Результати й наслідки. Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорожцям підстави очікувати розширення реєстру, відновлення прав православ’я, отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше. За мирним договором з Османською імперією Річ Посполита гарантувала припинення козацьких походів і спалення запорозького флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб. Розміщення ж на українських землях особливо в зоні мешкання козаків кварцяного війська ще більше посилювало невдоволення діями влади. Історичні подробиці Кварцяне військо — наймане військо Речі Посполитої. Виникло в 1562 р. Кварцяне військо як постійна військова сила виступало ядром, до якого під час війн приєднувалися приватні загони шляхти, і тоді військо чисельно збільшувалося в кілька разів....

Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний

8 Клас

На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн і козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдови. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони. Найважливішим напрямом козацької військової активності був захист південного кордону й походи проти Османської імперії і її васалів — Кримського ханства і Буджацької орди. Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула. Наприкінці 1590-х років П. Конашевич вступив до лав Війська Запорозького, де отримав прізвисько Сагайдачний. Під проводом Г. Крутневича й С. Кішки взяв участь у походах на початку XVII ст. Також, вірогідно, він був залучений до переговорів з польськими урядовцями щодо козацьких прав і свобод....

Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця XVI ст.

8 Клас

Велике князівство Литовське, а з 1569 р. — Річ Посполита, гостро потребували військової сили для захисту кордонів і воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво й намагалися його залучити до своєї військової системи. Історичні подробиці Після Люблінської унії на всіх українських землях постала військова система Речі Посполитої. Було створене постійне Кварцяне військо, яке формувалося із найманих вояків і фінансувалося з четвертої частини («кварти») королівських прибутків. Уже перша згадка про козаків у 1489 р. вказує на їхню участь у складі польсько-литовського війська під час походу проти ординців. Перший достеменно відомий факт вербування козацького підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534-1537 рр. У 1560 р., у черговій литовсько-московській війні, знову було навербовано козацькі підрозділи. У 1572 р. за короля Сигізмунда II Августа на постійну службу було наймано 300 осіб. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Від цього вони й дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстровими, або випищиками. Офіційно вони титулувалися як Військо Запорозьке, або Військо Низове....

Навігація