Войти
Закрыть

Гетьманщина за правління Івана Виговського

8 Клас

Що Богдан Хмельницький тяжко хворіє, стало зрозуміло на початку 1657 р. Гетьман скликав старшинську раду і за її згодою передав гетьманську булаву своєму шістнадцятирічному синові Юрію. Але вже у вересні 1657 р. в Чигирині відбулася старшинська рада «при зачинених воротях», яка до повноліття Юрія Хмельницького передавала владні повноваження військовому генеральному писарю Івану Виговському. А у жовтні рядове козацтво, міщани й духовенство на генеральній раді в Корсуні підтвердили це рішення. Після обрання гетьман заявив: «Ся булава доброму — на ласку, а злому — на карність. Коли мене гетьманом обрали, то потурати я в війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке без страху бути не може...» Поміркуйте, що мав на увазі Іван Виговський. Іван Виговський мав досвід канцелярської служби, але, як свідчить анонімний автор, при цьому «мусив добре володіти як язиком, так і кулаком, маючи часті сутички з супротивниками, щоб не вилетіли зуби». На початку Національно-визвольної війни Виговський, перебуваючи у війську гетьмана коронного Миколи Потоцького, брав участь у битві біля Жовтих Вод, де його було поранено. За легендою, у непритомному стані його полонив якийсь запорожець і продав татарину за поганенького коня. Богдан Хмельницький «викупив Виговського за одну кобилу». Вдячний за порятунок шляхтич склав присягу на вірність козацтву....
0 Переглянути

Практична робота. Порівняльна характеристика особистих якостей, політичних позицій та військово-політичної діяльності Івана Богуна, Адама Киселя та Яреми Вишневецького

8 Клас

Постать князя Яреми Вишневецького викликає дискусії як серед польських, так і серед українських істориків. Для поляків Ярема — це національний герой, оспіваний Генриком Сенкевичем в історичному романі «Вогнем і мечем». Оританський історик Норман Дейвіс називає його однією з найсуперечливіших постатей польської історії, яка, хоча й брала участь в актах нечуваної жорстокості, все ж була дуже популярною серед польських магнатів. Дехто з істориків стверджує, що Ярема Вишневецький мстився повстанцям за розорення Лубен — міста, яке він тривалий час розбудовував. На лютість, із якою повстанці Максима Кривоноса боролися із князем, він відповідав тим самим. Вояки Яреми Вишневецького сотні людей посадили на палі, вирізали кілька сіл. Знайдіть додаткову інформацію, яка б дала змогу охарактеризувати Ярему Вишневецького як особистість і політичного діяча....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

8 Клас

Навесні 1654 р. розпочалися воєнні дії між об’єднаними козацько-московськими силами та військом Речі Посполитої. Головні сили царської армії рушили на Білорусь і восени взяли під контроль Полоцьк, Вітебськ та Смоленськ. А козацький полк під командуванням наказного гетьмана Івана Золотаренка, який брав активну участь у цій кампанії, мав у цей самий час піти наступом на Волинь. Однак Богдан Хмельницький не підтримав наміру Золотаренка. Гетьман був заклопотаний безпекою південного прикордоння, адже ситуація там щодень ускладнювалася після того, як у червні 1654 р. Річ Посполита уклала договір із Кримським ханством. Тож природно, що Хмельницький передбачав спільні дії нових союзників проти Москви та козацької України. У жовтні 1654 р. тридцятитисячна польська армія під проводом коронного гетьмана Станіслава Потоцького захопила Брацлавщину, а татарські загони рушили до Умані. Наприкінці 1654 — на початку 1655 р. цілі райони Поділля стали пусткою, бо місцеве населення втекло до Молдавського князівства. Лише в січні 1655 р. у бою під Охматовом (нині — село у Черкаській області) ціною величезних утрат наступ польської армії було зупинено....
0 Переглянути

Міжнародні відносини. Українсько-московський договір 1654 р.

8 Клас

В умовах війни Богдан Хмельницький та його найближче оточення мали маневрувати між трьома потужними сусідами, які впливали на ситуацію в козацькій державі. Так, Річ Посполита не визнавала окремішності Гетьманщини, а Османська імперія та Московське царство мали свої геополітичні інтереси. Щоб вплинути на ситуацію, гетьман намагався залучити на свій бік менші сусідні держави — Кримське ханство, Молдавське князівство, Валахію і Трансільванію. Геополітика — використання політичної влади над певною територією. Найперше склалися союзні відносини із кримськими татарами. Хоча може видатися, що союз між козацтвом і південним сусідом був нелогічним через досвід протистояння і різну релігію, аргументи на підтримку таких домовленостей наводить сам Богдан Хмельницький у розмові із представником грецького духовенства: «Сам він знає, що людям православної християнської віри не годиться мати з бусурманами близькі стосунки і спілку. Тільки ж зараз... настав такий час держати з бусурманами братство і єднання. Вони, православні християни, держать з ними [татарами] братство для того, щоб святі Божі церкви і православну християнську віру від польських та від єретичних рук визволити». Відтак для успішної війни з Річчю Посполитою потрібно було мати мир із Кримом. Інакше татари могли вдарити в тил козакам із півдня....
0 Переглянути

Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.

8 Клас

Аби Білоцерківський договір, укладений Богданом Хмельницьким і делегацією польського короля, набрав чинності і вступив у дію, потрібно було, щоб його затвердив сейм Речі Посполитої. Однак цього не сталося, бо один із шляхтичів на засіданні сейму застосував право вето (наклав заборону на договір). Хмельницький швидко оцінив ситуацію і у квітні 1652 р. сповістив козацьку старшину про підготовку до нової війни. З-поміж своїх союзників у боротьбі проти поляків Хмельницький бачив молдавського господаря Василя Лупула. А щоб Лупул не порушив домовленостей із козаками, гетьман вирішив укласти династичний шлюб між своїм старшим сином Тимошем Хмельницьким та дочкою Василя Лупула — Розандою, і навесні 1652 р. загін Тимоша вирушив до Молдавського князівства, а згодом слідом за ним — п’ятдесятитисячне козацьке військо Богдана Хмельницького із союзниками. Господар — слов’янський титул правителя, яким називалися монархи Східної Європи — правителі Великого князівства Литовського, Московії, Валахії і Молдавського князівства. У московських документах XVII ст. поступово витіснений титулом государ....
0 Переглянути

Події 1650-1651 рр.

8 Клас

Серед шляхти не було єдиного бачення політики щодо козацтва. Особливо жорстко закликав діяти коронний гетьман Микола Потоцький: воювати із Хмельницьким, доки «вся земля не почервоніє від козацької крові». Потоцький прагнув помсти за смерть сина Стефана та мав чимало однодумців, тому наприкінці 1650 р. військові сутички стали частішими. Тож сейм схвалив рішення про збільшення коронного війська до тридцяти шести тисяч, литовського — до п’ятнадцяти тисяч осіб. У результаті у 1651 р. шляхта мала бути мобілізована до оборони. Готувався до відновлення воєнних дій і козацький гетьман. Хмельницький зібрав військо у сто тисяч осіб. Майже половину цього війська становили козаки, решту — добровольці з міщан та селян. У травні вони підійшли до Збаража й очікували на союзника — татарську кінноту на чолі з ханом Іслам-Ґереєм ІІІ. Армії Речі Посполитої та Хмельницького зійшлися на околиці Берестечка. Перші два дні не виявляли явного переможця, однак третього дня під звуки сурм і барабанів пішла у наступ на козаків кіннота князя Яреми Вишневецького. Після цього польське військо здійснило прорив до пагорба, де розташувалася ставка хана. У результаті вибуху було поранено самого Іслам-Ґерея. Налякані татари втекли. Хмельницький прибув до ставки хана, аби переконати його не здавати позицій. Та все було марно — Іслам-Ґерей відступив, ще й захопив у полон самого гетьмана, і козацьке військо залишилося без керівника аж до липня 1651 р....
0 Переглянути

Утворення української козацької держави — Гетьманщини

8 Клас

Гетьманщина — від середини XVII ст. до 1764 р. назва значної території України (Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля), на яку поширювалося владарювання гетьманського уряду. Хоча умови Зборівського договору 1649 р. і не влаштовували Хмельницького, положення мирних домовленостей зумовили активізацію його державотворчої діяльності. Розгляньте схему «Ознаки держави». Вона демонструє сучасні ознаки. Але і в XVII ст. важливими були кордони та територіальний устрій, закони, наявність органів державної влади, визнання іншими державами. На основі тексту параграфа проілюструйте кожну з ознак прикладами або поясніть, як ви це розумієте....
0 Переглянути

Причини та початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 рр.

8 Клас

У середині XVII ст. на українських територіях, що входили до складу Речі Посполитої, суттєво ускладнилася соціально-економічна ситуація. Так, під час Тридцятилітньої війни саме Річ Посполита була одним із головних експортерів хліба. До прикладу, найбільший польський порт Ґданськ протягом 1583-1648 рр. у два з половиною раза збільшив відвантаження зерна. Аби експортувати стільки хліба, земельні магнати збільшували і розширювали фільварки, — як наслідок, посилилося кріпацтво, збільшились обсяги панщини. У Східній Галичині та на Волині панщина становила п’ять-шість днів на тиждень. За свідченням очевидця тих подій Гійома де Боплана, багатьом українським селянам жилося «гірше, ніж галерним невільникам». У непростій ситуації опинилося й міщанство, особливо в тих містах, які перебували в приватній власності феодалів, адже воно виконувало повинності, сплачувало податки, ще й церковну десятину. Увага! Відео до кожного параграфа можна знайти за посиланням у цьому QR-коді. Розвивайте навички пошуку інформації....
0 Переглянути

Узагальнення і тематичний контроль. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

8 Клас

«Козаки отаборилися в чотири ряди возів і навколо облаштували рів і вал, аж возів видно не було... Отже, нашим важко було заподіяти штурмом. Вони лише на них звідусіль нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони нікуди на випас випустити і через те помирали з голоду... Козаки, неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх — Шаулу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; потім майже на присмерку зчинився серед них великий гамір, аж у нашому обозі було чути. Козаки, схопивши Наливайка в рові при спробі втекти, видали його й самі привели до гетьмана коронного; другого дня хотіли вони видати й інших, а також віддати гармати й хоругви, скласти зброю й принести присягу, аби їх від страти звільнили. Та не схотів гетьман їм обіцяти. Наші одразу кинулись на них, так що не змогли вони ні вишикуватися, ні взятися до зброї.» 3. Виконайте тестові завдання. Правильні відповіді запишіть у зошит. Обговоріть свої висновки з однокласниками й однокласницями....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 174 175 176 177 178 179 180 181 182 ... 370
Назад

Навігація