Войти
Закрыть

Господарство, підприємництво та традиційні заняття українців: колись і сьогодні

5 Клас

З давніх часів люди розуміли, що для створення благ, необхідних для життя та задоволення своїх потреб, необхідно працювати та вести господарство. Без праці людина просто не змогла б вижити і розвиватися. Обговоріть у класі! Які потреби задовольняє людина через господарську діяльність? Тривалий час первісні люди лише споживали те, що давала природа. Вони займалися збиральництвом (використовували для їжі плоди диких рослин, їстівне коріння, гриби), полювали на диких тварин, рибалили. Близько 10 тисяч років назад люди почали займатися землеробством, а згодом і скотарством. Поступово людські спільноти, основним заняттям яких було землеробство, переходили до осілого способу життя. У V—IV тис. до н.е. на українських землях проживали трипільці. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох, льон, розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, коней. Трипільці також були обдарованими ремісниками. Особливо цінними є їхні гончарні вироби — мисочки, глечики, кубки тощо. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Майже всі продукти праці трипільці виробляли для задоволення власних потреб, а не на продаж. Такий тип господарства називається натуральним....

Становлення України як незалежної держави

5 Клас

Після Другої світової війни українські землі вперше за багато століть опинилися в межах однієї держави. Утім, це була не власна держава. Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) входила до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Після визволення території від нацистських загарбників почалася відбудова промисловості та економіки. Однак репресії проти українського народу не припинилися. У 1946-1947 рр. Україну спіткала нова трагічна подія — від штучно організованого голоду померло близько 1 млн осіб. Радянське керівництво продовжувало політику русифікації — скорочувалася кількість закладів освіти з українською мовою навчання, україномовних газет та журналів. У цих умовах продовжував розвиватися національно-визвольний рух українців. У 1960-х роках виникає дисидентський рух. Учасники цього руху — дисиденти виступали за дотримання прав і свобод людини, за вільний розвиток української мови та культури, за реалізацію прав українського народу на власну державність, за свободу віросповідання. Радянська влада жорстоко переслідувала дисидентів. Більшість із них пройшли арешти, в’язниці та табори....

Українці у Другій світовій війні

5 Клас

У 1933 р. до влади в Німеччині прийшли нацисти. Їх лідер Адольф Гітлер проголосив себе фюрером, тобто вождем німців. Нацисти вважали, що німецький народ має право на завоювання інших народів і на панування над світом. Нацисти (від нім. скорочення - «наці») - члени націонал-соціалістичної партії в Німеччині та їхні прибічники, які вважали, що німецький народ, на відміну від інших, належить до вищої раси. Намагалися обґрунтувати права Німеччини на завоювання інших народів і на панування над світом. Їхнє вчення та погляди називають нацизмом. До світового панування прагнув і лідер СРСР - Йосиф Сталін. 23 серпня 1939 року нацистська Німеччина і Радянський Союз уклали договір про ненапад. У таємному додатку до договору сторони домовилися про поділ між собою Східної Європи. Це стало прологом до нової війни. Нацистська Німеччина 1 вересня 1939 р. напала на Польщу. Ця дата вважається початком Другої світової війни. Німецькі війська окупували західну частину Польщі, а 17 вересня 1939 р. Сталін увів війська у її східну частину. Відповідно до угоди з Німеччиною західноукраїнські землі, які перебували у складі Польщі, було приєднано до СРСР....

Увічнення пам’яті про Голодомор в Україні

5 Клас

«У колгоспі треба було працювати, але зарплата була раз на рік, під Новий рік, і ніхто не знав, що ви можете отримати з того. Бо перше треба було віддати державі, для колгоспу, а робітникам, які працювали в колгоспі, вже були залишки. Нам не вистачало навіть на три місяці того, що ви заробили у колгоспі - нараховували трохи картоплі, зерна, борошна не давали, треба було ще десь зерно змолоти». Григорій Зубенко, 1924 р. н. Кожен член такого господарства - колгоспник - мав відпрацювати певну кількість трудоднів. Оплата була настільки мізерною, що прохарчувати себе і свою родину колгоспник за неї не міг. По суті, колективізація перетворювала українських селян із господарів своєї землі в наймитів, які не могли вільно розпоряджатися ані землею, ані результатами власної праці. Тому українські селяни чинили спротив колективізації. Колгоспи, колективні господарства - великі колективні сільськогосподарські підприємства в СРСР. На початку 1930-х років основною формою колгоспного руху була артіль. Вся земля членів артілі (крім городів та садів), худоба, реманент, насіннєві запаси ставали державною власністю. Члени артілі могли мати в особистому користуванні невелику присадибну ділянку для городу та саду, одну корову й малу живність - свиню, вівцю, птицю. За підрахунками істориків, на початку 1930-х років відбулося близько 4 тисяч масових виступів селян проти колективізації за участю близько 1,2 мли осіб. Із колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств. Тому більшовики почали примусово заганяти селян у колгоспи. Тих, хто чинив опір, оголошували куркулями і разом із родинами виселяли з власних домівок, відбирали майже все майно й виселяли до Сибіру. За підрахунками істориків, у цей час було «розкуркулено» понад 1,5 мли осіб....

Українська революція 1917-1921 рр.

5 Клас

З кінця XVIII ст. українські землі перебували під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Українська мова, культура зазнавали утисків, особливо з боку російського уряду. Зокрема, російська імперська влада проводила політику русифікації, тобто поширення використання російської мови в усіх сферах життя замість української. У 1914 р. розпочалася Перша світова війна8, яка стала трагічною сторінкою в історії багатьох народів і загострила суперечності в суспільстві. Вона спричинила численні жертви як серед військових, так і серед мирного населення, руйнування, страждання, каліцтва й поневіряння мільйонів людей. Рівень життя людей різко знизився: у містах не вистачало продовольства, зросло безробіття внаслідок закриття багатьох заводів і фабрик, гроші знецінювалися, а ціни на продукти харчування підвищились у кілька разів. Доведені до відчаю від наслідків війни люди повстали. У російському місті Петрограді 8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. розпочалася революція, яка отримала назву Лютнева революція. Після того як російський цар Микола II зрікся престолу, влада в Росії перейшла до Тимчасового уряду. Революційні потрясіння і повалення царської влади в Російській імперії стали поштовхом до початку революції в Україні. Революція (від лат. revolutio - переворот, зміна, кардинальна зміна) - кардинальні (суттєві) зміни в житті суспільства або в одній зі сфер життя суспільства....

Українське козацтво у військовий та мирний час

5 Клас

Питання походження українського козацтва й досі є дискусійним. З цього приводу існує чимало версій. Більшість учених виокремлюють такі чинники, що вплинули на появу українського козацтва: 1) загроза постійних набігів із боку кочового чи напівкочового населення; 2) існування величезної території вільної землі, багатої на природні ресурси; 3) досвід освоєння цих територій уходниками; 4) прагнення людей до пошуку кращих умов для життя, самоствердження, збагачення. Спробуємо розібратися в цьому. Перші згадки про українських козаків у писемних джерелах датуються кінцем XV ст. На той час південно-східна межа розселення українців сягала так званого «Дикого Поля» слабозаселеної території степів від річки Рось до Чорного моря. Ці багаті на природні ресурси землі фактично не належали жодній державі. Сюди з різних країв вирушали ватаги охочих займатися різноманітними промислами — мисливством, бортництвом, рибальством. На українських землях їх називали уходниками. Промислами уходники зазвичай займалися в Дніпровських плавнях, які було густо порослі лісом. Часто між уходниками і татарами, які займалися кочовим скотарством у степу, виникали сутички. Тому уходники гуртувались в озброєнні загони. У сутичках із татарами вони відточували свою військову майстерність у володінні зброєю, вчилися діяти в бою злагоджено, організовувати засідки і кругову оборону. Так у другій половині XV — на початку XVI ст. утворилися загони вільних озброєних людей, яких почали називати козаками. Для допитливих! Слово «козак» походить від давньотюркського «кьоз-», що означає ходити, бродити, мандрувати. Козаками в татар називали степових вояків, які населяли безлюдні окраїни....

Русь-Україна і Королівство Руське

5 Клас

Від II—І тисячоліття до н. е. на українських землях, а саме на території сучасного Полісся, Волині, Поділля та Середнього Подніпров’я жили слов’янські племена. На чолі племен стояли обрані громадою вожді. Якщо виникала потреба боронитися від сильного ворога, то племена слов’ян об’єднувалися в міжплемінні воєнні союзи. У VIII—IX ст. у східних слов’ян виникали нові утворення — племінні княжіння. Очолювали їх князі. У 60-ті роки IX ст. на основі племінного княжіння полян2 виникає держава Київське князівство. Територіально князівство було невеликим і охоплювало переважно землі полян навколо Києва. Працюємо в парі Намалюйте лінію часу. Опрацьовуючи текст параграфа, позначте на ній основні події з історії Русі-України та Королівства Руського. У «Повісті минулих літ» Київське князівство згадується як «Руська земля». Згідно з .літописом його правителями були князі Дір і Аскольд. На думку дослідників, правили вони окремо (спочатку Дір, а потім Аскольд) і були представниками роду Києвичів3, що походив від легендарного Кия. Князь Аскольд здійснив кілька воєнних походів проти Візантії. Плем’я — об’єднання людей, що мали спільне походження, мову, віру та звичаї. 2 Поляни - у «Повісті минулих літ» назва одного із східнослов’янських племен (союзу племен) VI—IX ст. 3 За іншою версією вони були варягами, які заволоділи невеличким укріпленим містечком Києвом. На Русі варягами називали воїнів з північної Європи — Скандинавії. За свідченням літописця, в 882 р. владу в Києві захопив новгородський воєвода Олег, убивши при цьому Аскольда і Діра. За час свого правління йому вдалося об’єднати північні землі східних слов’ян з південними та розширити свої володіння. Столицею своєї держави Олег оголосив місто Київ: «Хай буде Київ матір’ю градам руським». Підкорені племена змушені були платили данину в Київ. Так утворювалася територія держави Русі-України4....

Вчимося досліджувати минуле

5 Клас

Розділ, який ми починаємо вивчати сьогодні, має назву «Мандрівки в минуле». Вирушаючи в будь-яку мандрівку, завжди потрібно мати певну підготовку та володіти потрібними вміннями. Вивчаючи попередні розділи, ми вчилися орієнтуватися в історичному часі й просторі, досліджувати історичні джерела різних видів. Тож яких знань та вмінь слід ще набути, вирушаючи в дослідницьку мандрівку в минуле? Насамперед нам варто навчитися розрізняти історичні події, явища та процеси, а також визначати їх передумови, причини, приводи і наслідки. По-друге, нам потрібно розібратися, хто такі історичні постаті і яка їх роль в історії. Тож до роботи друзі! Пригадайте Що таке історичний факт? Наведіть кілька прикладів. 1. Що таке історичні події? Світ історії — це світ історичних подій, явищ та процесів, які взаємопов’язані між собою. Що мається на увазі під цими поняттями? Чим вони відрізняються і що мають спільного? Спробуємо розібратися. Кожен із нас у своєму житті має справу з подіями: день народження, перший день навчання в школі, відвідання музею, купівля смартфона чи ноутбука тощо... Але це події особистого життя: одні з них привносять важливі зміни, інші стають буденністю. А що таке історична подія? Чим вона відрізняється від звичайної події? Історична подія — це те, що відбулося в минулому в певний час, у певному місці та вплинуло на життя суспільства, держави чи людства в цілому. Тобто основна відмінність історичної події від звичайної в її значенні та впливі на розвиток суспільства, держави в цілому, а не лише окремої людини чи невеликої групи людей....

Навігація