Войти
Закрыть

Правобережна Україна у другій половині 70-х – 90-х роках XVII ст.

8 Клас

Після Бучацького польсько-турецького миру московський уряд вирішив скористатися можливістю, не порушуючи Андрусівського перемир’я, захопити Правобережжя. Цар наприкінці 1673 р. наказав Г. Ромодановському й І. Самойловичу розпочати воєнний наступ проти П. Дорошенка. До початку березня 1674 р. війська московського воєводи й лівобережного гетьмана захопили основні міста Правобережної України. 16-17 березня в Переяславі відбулася рада, на яку прибула старшина 10 правобережних полків. На раді М. Ханенко склав гетьманську булаву, П. Дорошенка формально було усунуто від влади, а гетьманом усієї України було проголошено І. Самойловича. П. Дорошенко з кількома тисячами сердюків перебував у Чигирині. У липні місто оточили московсько-українські війська. Облога тривала два тижні. Однак звістка про те, що на допомогу обложеним вирушила турецька армія, змусила московсько-українські сили відступити й повернутися на Лівобережжя. Ціною надзвичайної жорстокості Правобережжя було повернено під владу П. Дорошенка. Ситуація в краї залишалася складною. Роки виснажливої війни перетворили поселення на правому березі Дніпра в суцільну руїну. Турецькі залоги, що розмістились у стратегічно важливих містах, вимагали сплати данини султанові, грабували й захоплювали в полон населення. Упродовж 1674-1675 рр. на лівий берег Дніпра, Волинь та Галичину переселилися майже повністю населення Уманського та Брацлавського полків, практично цілком знелюдніла Київщина....

Лівобережна та Правобережна Гетьманщини у другій половині 60-х – 70-х роках XVII ст.

8 Клас

Гетьманство П. Дорошенка на Правобережжі розпочалося за надзвичайно складних умов: унаслідок воєнних дій і громадянської війни 65-70 % його населення було знищено. Козацьку Україну було поділено надвоє. Тому П. Дорошенко насамперед удався до заходів, спрямованих на поліпшення внутрішнього становища. Він усіляко заохочував заселення південних районів Правобережжя, захищав інтереси козацького стану. Створив постійне наймане військо, яке налічувало близько 20 тис. сердюків. Великою духовною підтримкою став для гетьмана приїзд до Чигирина православного київського митрополита Й. Нелюбовича-Тукальського. Палкий поборник самостійності України, ієрарх улаштував митрополичу резиденцію в столиці гетьманської держави. СЛОВНИК Сердюки - наймані піхотні козацькі полки, утримувані гетьманським коштом. Створені гетьманом П. Дорошенком. Виконували функції особистої гвардії гетьмана, охороняли його резиденцію, військове спорядження та артилерію тощо....

Правління Павла Тетері та Івана Брюховецького. Андрусівське перемир’я

8 Клас

Павло Тетеря (1620/1622-1670) - український дипломат, військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Правобережної України (1663-1665). Був писарем ґродського суду У Володимирі-Волинському, полковником Переяславського полку, очолював українське посольство в Москві у березні 1654 р. для оформлення Переяславської угоди. 1662 р. - генеральний писар в уряді гетьмана Ю. Хмельницького. Після зречення останнього обраний гетьманом на генеральній раді в Чигирині. Визнав зверхність короля Яна II Казимира й підтримав його похід у Лівобережну Україну. Мав намір об’єднати право- і лівобережну частини Гетьманщини. Унаслідок повстання 1665 р. зрікся булави й виїхав до Варшави, забравши із собою гетьманські клейноди та основні документи з архіву Гетьманщини. Скликана після зречення Ю. Хмельницького рада правобережних полків у Чигирині (січень 1663) обрала гетьманом Павла Тетерю. Як і його оточення, П. Тетеря пов’язував майбутнє козацької держави з Варшавою та Бахчисараєм. Тим часом лівобережні козаки дедалі більше підпадали під вплив Москви, яка прагнула поставити на гетьманство вигідного для себе претендента. Восени 1663 р. московсько-польська війна за українські землі спалахнула знову. Спираючись на підтримку Польщі, П. Тетеря прагнув відновити контроль над Лівобережжям, тож під час влаштованого королем походу виступив на боці Яна ІІ Казимира. За кілька днів жовтня 1663 р. коронні війська разом із десятьма полками П. Тетері під командуванням наказного гетьмана І. Богуна й кінною армією татар переправилися через Дніпро, швидким темпом пройшлися до Глухова і на кордоні з Московією з’єдналися з литовським військом. Однак ні здобути штурмом Глухів, ні утриматися на позиціях їм не вдалося. Під час облоги міста, за спогадами сучасників, дивну пасивність демонстрували правобережні козаки під керівництвом І. Богуна. Причиною згасання войовничого запалу правобережців було те, що похід поляків на Лівий берег набув яскравого карального характеру. Сучасник подій В. Каховський писав: «козаки лише кричали і в повітря стріляли». Їхня поведінка дала підставу звинуватити І. Богуна у зраді. У лютому 1664 р. його було заарештовано і без суду, нібито за наказом короля розстріляно....

Гетьманування Юрія Хмельницького. Розкол Гетьманщини

8 Клас

Зі зреченням гетьманства І. Виговським та гетьмануванням молодшого сина Б. Хмельницького Юрія історики зазвичай пов’язують початок в Україні доби Руїни. Наступним після І. Виговського гетьманом став Ю. Хмельницький. Його обрали 28 вересня 1659 р. на Білоцерківській раді. На час приходу нового гетьмана до влади становище Української козацької держави було складним. На Лівобережжі перебували московські залоги, тому відносини з Московією будь-коли могли загостритися до стану війни. Тож він мусив порозумітися з московським царем. Однак небажаним було розірвання договору і з Варшавою, адже це загрожувало війною проти Польщі та союзного їй Кримського ханства. Гетьманування Ю. Хмельницький розпочав укладенням нового договору з Московською державою. Московський воєвода О. Трубецькой, який перебував в Україні з часів Московсько-української війни, запросив Ю. Хмельницького на особисті переговори до Переяслава. Той певний час зволікав, побоюючись засідки. Зрештою у супроводі нечисленної старшини вирушив до Переяслава, де справді потрапив у пастку. О. Трубецькой, за підтримки промосковськи налаштованої лівобережної старшини 27 жовтня скликав раду. Після того, як рада, оточена 40-тисячним московським військом, затвердила Ю. Хмельницького гетьманом, О. Трубецькой запропонував йому на підписання Переяславські статті - фальсифікований варіант Березневих 1654 р....

Гетьманщина в роки правління Івана Виговського

8 Клас

Іван Виговський (? - 1664) походив зі старовинного роду української православної шляхти. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. У 30-х роках XVII ст. працював у Київському та Луцькому судах, згодом вступив до польського війська. Під час Жовтоводської битви потрапив до татарського полону. Тричі тікав, тричі його ловили кримчаки та, напевно, стратили б, якби Б. Хмельницький не викупив його з неволі. Незабаром став генеральним військовим писарем і найближчим сподвижником Б. Хмельницького. Упорядник реєстру 1649 р., співавтор багатьох універсалів і листів гетьмана. Був противником запровадження спадкової гетьманської влади Хмельницьких в Україні. 2. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана Івана Виговського У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Б. Хмельницького, спрямовану на оборону інтересів Української козацької держави та зміцнення її міжнародного авторитету. Уже на Генеральну раду в Корсуні в жовтні 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансільванії, Молдови, Валахії. Там було остаточно оформлено договір зі Швецією. Він передбачав створення українсько-шведського військово-політичного союзу, який мав забезпечити незалежність і територіальну цілісність України. Рада ухвалила рішення відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир’я з Польщею. Водночас гетьман І. Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Московською державою. До царя було відправлене посольство з повідомленням про обрання нового гетьмана. У Москві довго зволікали з визнанням...

Перевірте, чого навчилися з теми. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

8 Клас

«Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним». Б. «Сповіщаю, що Кропивнянський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягти московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці». B. «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан... вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко...». Г. «Від шведського короля я ніколи не відійду, тому що в нас давня дружба, понад шість років. Шведи люди правдиві; всякої дружби й приязні додержуються, слово своє тримають; а царська величність наді мною і над усім військом (українським) учинив немилосердя своє: помирившися з поляками, хотів було віддати нас їм у руки»....

Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин. Практичне заняття

8 Клас

Успіхи Національно-визвольної війни поставили перед Б. Хмельницьким та козацькою старшиною чимало внутрішньо- та зовнішньополітичних завдань. Серед останніх найважливіше полягало у міжнародному визнанні Війська Запорозького, налагодженні дипломатичних зав’язків та пошуку союзників. Поява козацької держави істотно змінила міжнародне становище Східної Європи. Щойно завершилася Тридцятилітня війна, було укладено Вестфальський договір, який перекроїв кордони між європейськими країнами. Послабилися позиції Німеччини, Ватикану й частково Речі Посполитої. Натомість помітно зміцнювалося становище Швеції. Щоб ліквідувати козацьку державу, Річ Посполита намагалася заручитися підтримкою Франції, Австрії, німецьких князівств, Ватикану, Молдови, Валахії, Трансільванії, Московії, Криму й Османської імперії. Зі свого боку, козацька Україна прагнула домогтися не лише дружніх взаємин із цими країнами, а й схилити їх до підтримки своїх інтересів. Розділіть клас на 5 груп, кожна з яких розглядатиме відносини держави Військо Запорозьке із однією з названих держав (Річ Посполита, Османська імперія, Московія, Кримське ханство, Швеція і Трансильванія). Проаналізуйте джерела, дайте відповіді на запитання. В кінці заняття кожна з груп має представити позитивні та негативні наслідки співпраці Війська Запорозького з різними країнами. У групах 1-5 розгляньте малюнок до офорту Т. Шевченка, прочитайте текст до нього (джерело 1) і дайте відповіді на запитання. 1. Про дипломатичні зносини з якими країнами дізнаємося з малюнка та тексту до нього? 2. Які події Національно-визвольної війни передували тим, що зображені художником? 3. Послів якої країни зображено на передньому плані картини? 4. Поміркуйте, який сенс автор малюнка вкладав у слова «одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського»....

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

8 Клас

Від літа 1648 р. між Гетьманщиною та Московською державою розпочалося регулярне листування та обмін посольствами. Б. Хмельницький схиляв царя до рішення розпочати боротьбу за польський престол. Обіцяючи допомогу московському самодержцю, він прагнув убезпечити себе від угоди між Варшавою та Москвою. У пошуках союзників гетьман розглядав різні варіанти, проте договірне підданство Москві видавалося йому найбільш реальним. На підтримку цієї думки виступали й православні ієрархи - противники зближення з мусульманською Портою. Щоби підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Б. Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, Україна укладе союз із Османською імперією. До того ж гетьман наголосив на вельми неприємних наслідках такого союзу для Московії. 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти Польщі. До України було відряджене велике посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Зустріч і переговори, вручення царської грамоти і клейнодів мали відбутися в Переяславі - старому козацькому центрі, звичному до проведення великих рад. СЛОВНИК Протекторат - форма міждержавних відносин, особливі взаємні зобов’язання та права, що передбачають захист сильнішою державою слабшої, а також певні послуги слабшої сильнішій, хоча при цьому слабша сторона не втрачає суверенітету. Оскільки послуги мали обопільний характер, то в разі, якщо одна зі сторін не виконувала взятих на себе зобов’язань, друга могла вважати себе вільною від виконання своїх....

Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика й людину. Практичне заняття

8 Клас

Гетьман Богдан Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в українській шляхетській сім’ї в родовому маєтку - на хуторі Суботові на Чигиринщині. Його батько - чигиринський підстароста Михайло Хмельницький. Навчався в школі при одному з монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові. Здобув традиційну українську освіту й водночас прилучився до західноєвропейських ідей. Ґрунтовно знав кілька мов: літературну староукраїнську, польську, латину. Повернувшись зі Львова, Б. Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. вирушив у похід проти турків до Молдови. У битві на Цецорських полях потрапив у полон. За два роки турецького полону вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись, повернувся на службу до Чигиринського полку. Брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637-1638 рр. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, в грудні 1638 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов «Ординації...», зустрівся з польським королем Владиславом IV. Протягом 1646-1647 рр. під час зустрічей із королем обговорював участь козаків у воєнних діях Речі Посполитої проти Османської імперії. Як свідчать факти, Б. Хмельницький уже тоді готував антипольське повстання і прагнув використати плани уряду, зокрема морський похід козаків у складі польського війська, в своїх цілях....

Утворення Української козацької держави – Війська Запорозького

8 Клас

Унаслідок національно-визвольних змагань і підписання Зборівського мирного договору частина українських земель була звільнення від польського панування. Тут відбувалося формування Української козацької держави з особливим політичним та соціально-економічним устроєм. СЛОВНИК Генеральна рада - вищий представницький орган влади в Українській козацькій державі, який складався з представників усіх суспільних верств і розглядав питання державного характеру. Генеральна старшина - члени уряду Української козацької держави. Гетьман - голова і очільник виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені. Найвищим представницьким органом Війська Запорозького стала Генеральна рада. Велелюдні генеральні (військові) ради зазвичай відбувалися надто бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому збирали їх лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що її взагалі перестали скликати, натомість головну роль у житті держави почала відігравати старшинська рада. Вона складалася з полковників і генеральної старшини. Поступово склад ради розширився за рахунок представників міст, шляхти, духовенства. Відтак, старшинська рада перебрала на себе надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру й війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо....

Навігація