Войти
Закрыть

Соціально-економічне становище України в 2010-х роках

11 Клас

В означений період в економіці країни тривав процес модернізації, який передбачав роздержавлення, приватизацію, реформування відносин власності. Новим позитивним моментом стало створення так званих точок росту — підприємств та галузей, які можуть виробляти конкурентоспроможну продукцію. Простежується тенденція до закриття старих заводів і фабрик, розташованих у центральній частині міст, та заснування нових потужностей на їх околицях. Відбувається перепрофілювання старих виробництв на нові, модерні. Зросли обсяги іноземних інвестицій в економіку держави. У 2018 році в Україну інвестували капітали 130 країн, головно у галузі переробної промисловості, сферу оптової та роздрібної торгівлі — туди, де швидко з'являються нові товари, змінюється асортимент, повертаються витрати та є невисокі комерційні ризики. Зарубіжних інвесторів приваблюють емкий внутрішній ринок з більшості товарних позицій; географічне розташування України на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією; порівняно дешева та водночас кваліфікована робоча сила; науковий потенціал; розвинена інфраструктура (наявність портів, мостів, летовищ, складів, систем зв'язку, водопостачання) та інше. Проте притік іноземних інвестицій у країну гальмують корупція, неефективна судова система (неможливість захистити право власності чи справедливо вирішити бізнес-суперечку), митні процедури, часті зміни законодавства; отримання великої кількості дозвільних документів у різних інстанціях; перевищення повноважень органами контролю та перевірки. Усе це змушує потенційного інвестора упереджено ставитися до України. Негативний вплив на економічну ситуацію в державі спричинили російсько-український збройний конфлікт, втрата Криму, а також частини промислових регіонів Донецької та Луганської областей, де розташовувалися бюджетоутворюючі промислові комплекси, несприятлива ситуація на міжнародних ринках. Відтак у 2013-2018 роках зафіксовано зниження темпів розвитку економіки і падіння обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) зі 183,3 млрд доларів у 2013 році до 130,8 млрд доларів у 2018 році....

Розгортання Російською Федерацією гібридної війни проти України

11 Клас

Процеси, що стрімко розгорталися в Україні наприкінці лютого-березня 2014 року, невдовзі після завершення Революції Гідності, внесли корективи у весь подальший розвиток та життя країни. Євромайдан сплутав карти російському політичному керівництву. Тоді Російською Федерацією був застосований силовий варіант повернення України під свій вплив і контроль. На Півдні і Сході України проживала значна частина етнічних росіян і російськомовного населення, зорієнтованого на російські традиції і радянські цінності. Цей регіон був тісно пов'язаний із Російською Федерацією родинними зв'язками, торгівлею, близькістю кордонів. Враховуючи проросійські настрої населення Сходу та Півдня України, президент Російської Федерації Володимир Путін сподівався на підтримку його планів. Першим об’єктом агресії з боку Російської Федерації проти України став Крим. Операцію із захоплення Кримського півострова розпочали 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення збройними силами Російської Федерації, всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням, порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку. 23 лютого 2014 року виникло протистояння в Криму між проросійськими силами та кримськотатарським Меджлісом і проукраїнськими організаціями, які відстоювали інтереси України на півострові. Це зірвало плани Російської Федерації видати окупацію Криму як результат бурхливого волевиявлення корінних мешканців півострова. Тоді 27 лютого підрозділи спеціального призначення та повітряно-десантних сил Російської Федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховну Раду Криму, над якими підняли прапор РФ. Наступного дня депутати Верховної Ради Криму ухвалили постанову про проведення так званого «референдуму» в Криму щодо статусу півострова. Йшлося не про збільшення його прав у складі України, а про приєднання Криму до Російської Федерації. Того ж дня російськими військовослужбовцями було захоплено установи засобів масової інформації, зв'язку, аеропорт у Сімферополі, аеродром Бельбек у Севастополі, поромну переправу в Керчі. Невдовзі Чорноморський флот Російської Федерації заблокував військово-морські бази, де перебували кораблі Військово-Морських сил України, а російські підрозділи разом із іррегулярними формуваннями блокували українські військові частини. Особовий склад російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків і діяв у вигляді так званих «зелених чоловічків». Уже фактично після...

Суспільно-політичне життя в 2005-2013 роках. Революція Гідності

11 Клас

Перед новообраним Президентом Віктором Ющенком і його командою постало багато складних проблем, які потрібно було вирішувати: примирити українське суспільство, продовжити економічні реформи, подолати корупцію (відокремити бізнес від політики), просуватися до НАТО і ЄС та не погіршити відносини з Росією. Зміна політичної влади додала оптимізму українському суспільству, воно виставило високу планку очікувань. Віктор Ющенко мав великий кредит довіри (до 80 % громадян його підтримували), але мало часу на його виправдання. Одним із перших рішень новообраного Президента стало призначення главою українського уряду Юлії Тимошенко, першої в історії України жінки на посаді Прем’єр-міністра. Тоді ж затвердили програму нового уряду «Назустріч людям». Початок діяльності уряду був доволі оптимістичним. Без підвищення податків і жодної позики збільшили доходну частину державного бюджету, зменшили суму державного боргу, сформували єдину систему оподаткування. Зріс рівень доходів громадян, соціальних виплат і пенсій, збільшилася допомога при народженні дитини. Значну увагу приділяли поверненню із забуття правдивої національної історії українців, пріоритетному розвиткові української культури. З ініціативи Віктора Ющенка були відкриті «Мистецький арсенал» у Києві на Печерську, реконструйовані стара козацька столиця гетьмана Івана Мазепи в Батурині та палац Кирила Розумовського, створено музей «Героїв Крут» на честь полеглих у боротьбі з більшовиками в 1918 році гімназистів і студентів. Для формування історичної пам’яті багато зробили акції зі вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років....

Узагальнення за розділом: Становлення України як незалежної держави

11 Клас

«Мільйон українців зібрався на київському майдані Незалежності, вимагаючи скасування результатів другого туру виборів та призначення нових чесних виборів. Перебуваючи під постійною загрозою, десятки тисяч мирних маніфестантів кілька тижнів мешкали у наметах на майдані за низької мінусової температури до того часу, як після голосування 26 грудня було відновлено справедливість». 5. Визначте зовнішньополітичні пріоритети України у 1991-2004 роках і складіть розгорнутий план відповіді. 6. Розкрийте сутність етнонаціональних і демографічних процесів. Простежте їхню динаміку на прикладі вашого населеного пункту, використавши статистичні дані та усну історію (спогади сучасників). 7. Консервативна ідеологія класика української суспільної думки В'ячеслава Липинського закликала до утвердження в Україні середньої та дрібної приватної власності на землю як підґрунтя для появи середнього класу, зацікавленого у власній державі та підтримці національної культури. Поміркуйте, чи вдалося створити середній клас упродовж зазначеного періоду....

Практична робота № 5. Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді

11 Клас

«З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища у суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики [...] економічні інтереси пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство; регіональні, субрегіональні, локальні інтереси пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України». № 4. Світова організація торгівлі (СОТ) Із угоди про заснування Світової організації торгівлі. 01.01.1995 рік «Сторони цієї Угоди, визнаючи, що їхні відносини в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище, засновують Світову організацію торгівлі (СОТ)»....

Україна на міжнародній арені

11 Клас

Проголошення незалежності й припинення існування СРСР створили умови для зовнішньополітичної діяльності України на якісно нових засадах — самостійності і рівноправності. Процес суверенізації — визнання України у світі — розпочався відразу після референдуму. За перше п'ятиріччя більше 150 держав уклали з Україною угоди про двосторонні відносини. Активну роботу проводило Міністерство закордонних справ, яке почало відкривати посольства і консульства України в різних країнах світу. Для обґрунтування власної лінії на міжнародній арені 2 липня 1993 року Верховна Рада України схвалила «Основні напрями зовнішньої політики України». Цей документ визначив національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики, зокрема розвиток двосторонніх міжнародних відносин, участь у європейському співробітництві і співробітництві в рамках Співдружності Незалежних Держав, ООН та міжнародних організаціях. Важливим зовнішньополітичним завданням після проголошення незалежності України стало врегулювання відносин із Російською Федерацією, яка намагалася зберегти свій вплив над колишніми республіками СРСР за посередництвом СНД. У цю організацію Російська Федерація і Україна вкладали цілком відмінні розуміння: для Бориса Єльцина це була нова форма Союзу РСР, для Леоніда Кравчука — м'яка форма розлучення з імперією. Водночас здійснювався тиск на Україну в кримському питанні. Спочатку Росія визнала державну територію України, а потім відразу зазіхнула на Крим, використовуючи проблему російського флоту в місті Севастополі. Під тиском домагань Росії Україна була змушена поступитися в питанні територіальної автономії Криму, пішовши на компроміс із російською владою, яка вимагала спеціального статусу для цієї частини української території. 21 вересня 1994 року була проголошена Автономна Республіка Крим (АРК). На жаль, Україна не змогла нав'язати Росії своє бачення кримської проблеми. Не був використаний потенціал української громади Криму, яка у чисельному еквіваленті складала майже третину населення півострова і компактно проживала у степових районах Криму. Не одержали територіально-національної автономії кримські татари, котрі налічували приблизно 10 % населення. Проте як репресований народ вони сподівалися на створення національних органів влади на територіях татарського поселення. Курултай — вищий представницький орган кримськотатарського народу — не став рівноправним гравцем на політичній мапі Криму. Влада на...

Становлення громадянського суспільства. Помаранчева революція 2004 року

11 Клас

Громадянське суспільство — це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Серед його найважливіших ознак — діяльність різноманітних добровільних об'єднань людей, плюралізм ідей, соціальних цінностей, можливість вільно висловлювати свої думки, пріоритет громадянських прав порівняно з державними законами, свобода особистості, усвідомлення особою інтересу суспільства, держави як свого власного інтересу. Поволі, але неухильно в Україні розбудовували громадянське суспільство, один із основних елементів становлення демократичної держави. Конституція України забезпечила умови його функціонування. Свідченням становлення громадянського суспільства стало, зокрема, виникнення низки неурядових незалежних суспільних організацій, ЗМІ, формування вільної суспільної думки. Зростала і суспільна активність громадян. У розвинених демократичних країнах разом із бізнесом та державою — це третій сектор, який гармонізує суспільне життя, наглядає за діяльністю державних структур, бореться з фінансовими надужиттями та корупцією. В 1999 році в Україні налічувалося близько тридцяти тисяч зареєстрованих громадських організацій, із яких понад 800 мали загальноукраїнський статус. До прикладу, в 1995 році таких організацій було лише чотири тисячі. Найбільшу частку серед них склали благодійні фонди, за ними — жіночі, культурно-освітні й мистецькі, молодіжні організації, об'єднання етнічних груп, правозахисні, природоохоронні, релігійні та інші. Більшість всеукраїнських організацій функціонувало у великих містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі. Складовими частинами громадянського суспільства в Україні є діяльність політичних партій, здатних репрезентувати групові інтереси, вільне висловлювання власної думки, вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, розвиток місцевого самоврядування, наявність ринкових відносин і економічного плюралізму. Громадянське суспільство — невід’ємний атрибут правової держави. Остання може існувати лише за наявності такого суспільства....

Розвиток економіки

11 Клас

Кожний наступний уряд та президент розпочинали діяльність з обіцянок реформування посткомуністичної економіки України. Проте реально практичних кроків у цьому напрямі ніхто майже не робив. Головна проблема керівництва Україною — його намагання зберегти командну модель економіки. Воно не допускало вільної конкуренції з підприємцями Заходу, боячись програти у такій конкурентній боротьбі. Практикувало старі схеми злочинного збагачення. Обкрадало державний бюджет, а державні замовлення давало підставним структурам, підпорядковуваним держслужбовцям. Різні фінансові зловживання державних чиновників і структур були можливими тому, що не існувало приватного бізнесу або він був малорозвиненим. У себе красти не будеш, а «комори» батьківщини завжди безрозмірні — приблизно так мислив чиновник-«тимчасовий правитель». Важка промисловість працювала на експорт, і тільки це давало змогу їй триматися на плаву. Йдеться передусім про металургійне виробництво, що було зорієнтоване на іноземного покупця. Проте і тут означилися негативні тенденції, позаяк виробничі цикли розраховані тільки на первинну обробку металу або сировини. Продукцію для широкого вжитку з нашого металу та напівфабрикати на ринок споживача спрямовували вже західні фірми. Відтак обсяг продукції металургії у першій половині 1990-х років знизився на 30 %. Технічний рівень металургійної і машинобудівної промисловості залишався вкрай низьким. Виробництвом продовжували керувати «червоні директори», які звикли працювати не у ринкових, а в адміністративно-командних умовах народного господарства. Негативно позначилася на стані промисловості енергетична криза. Головні її причини — зменшення поставок енергоносіїв із Росії та розрахунок за них за світовими цінами, до яких Україна не була готова. Вітчизняна промисловість була енергозатратною і в радянський період базувалася на низьких цінах на енергоносії. У складній ситуації опинилась атомна енергетика, що виробляла близько третини української електроенергії. Негативне ставлення суспільства до цієї галузі, проблема постачання ядерного палива із Росії та захоронения радіоактивних відходів ускладнили умови роботи атомних електростанцій. Доповнювала негативні тенденції фінансова нестабільність. У 1992 році уряд увів до обігу купони багаторазового використання (купонокарбованці), які були попередниками гривні — української національної валюти. Вони мали забезпечувати захист внутрішнього споживчого ринку. Та запровадження...

Державотворчі процеси в Україні у 1991-2004 роках

11 Клас

Здобуття Україною незалежності створило нову соціально-політичну ситуацію. Відходила в минуле радянська епоха з її тоталітарним політичним режимом, одержавленою економікою, деформованими міжнаціональними відносинами. Нові реалії поставили перед суспільством завдання творення нової України. На цьому шляху можна виокремити такі періоди: 1991-2004 роки — час становлення незалежної держави, перебування під посткомуністичним впливом інерційного мислення еліти та народу; 2004-2013 роки — перехідна доба трансформації на європейський вектор розвитку (Україна між Помаранчевою революцією та Революцією Гідності); 2014-2019 роки — перемога прихильників європейського вектора. Серед першочергових завдань, які необхідно було вирішувати владі та суспільству, визначилося кілька: встановлення недоторканності кордонів, регламентування порядку їхнього функціонування; прийняття державної символіки, визначення громадянства, правове забезпечення міжнаціональних відносин, прийняття конституції, яка б відповідала новій історичній реальності України; створення органів безпеки та українського війська, бо стара радянська армія мало надавалася до реорганізації. На жаль, процес військового реформування затягнувся до часів російсько-української війни 2014-2019 років. В економічній сфері нагальними завданнями стали: перехід до ринкової економіки, зорієнтованої на соціальні потреби людей; формування фінансової системи, запровадження власної грошової одиниці. Вимагав також чіткого визначення зовнішньополітичний курс. Представники «партії влади» намагалися до 2004 року та й у 2010-2013 роках всидіти на двох стільцях: з одного боку — маніфестували свою орієнтацію на Європу; з іншого — прагнули зберегти свій євразійський статус часів СРСР....

Навігація