Войти
Закрыть

Історична пам'ять. Формування історичної пам'яті. Культура пам'яті

5 Клас

Ви знаєте, що історики дізнаються про минуле з різних історичних джерел. Серед них — речові та писемні пам’ятки. Наведіть приклади речових пам’яток і писемних джерел. Чимало цікавих відомостей можна отримати і з усних історичних джерел. До них належать міфи, народні пісні, думи, перекази, легенди, спогади тощо. Та особливу цінність мають спогади людей, які пережили певні історичні події, були їх свідками або учасниками. Завдяки їхнім свідченням ми можемо дізнатися про перебіг багатьох подій, зокрема: У ході досліджень Інституту «Ткума» науковці записують спогади про різні історичні події — Голодомор, Голокост і Другу світову війну. Під час експедиції 2021 р. по Одеській області вдалося записати відеоінтерв’ю з людьми віком 85 років, 99 і навіть 103 роки. Як ви думаєте, люди якого віку можуть розповісти про події Другої світової війни? Діємо: практичні завдання Підготуйте питання та візьміть інтерв’ю у своїх старших рідних та близьких про те, як вони жили, як вчилися, у які ігри грали у своєму дитинстві. Занотуйте відповіді у зошиті, або зафільмуйте відеозапис інтерв’ю за допомогою смартфона. За матеріалами інтерв’ю зробіть презентацію «Життя, навчання та ігри дітей у ... роки»....

Міфи в історії

5 Клас

На початку історії люди мали невеликий запас знань. Їм, як маленьким дітям, усе довкола було незнайомим і незрозумілим. Чому змінюються день і ніч? Де на небі взялися зірки? Як з’явилися люди? Ці та багато інших запитань виникали у найдавніших людей щодня. Намагаючись пояснити для себе навколишній світ, люди розповідали історії про предмети, процеси, явища, події, що відбулися. Часто реальні події в цих розповідях змішувалися з вигаданими, явища природи набували людських рис, а люди наділялися надзвичайними здібностями. Ці оповіді дістали назву міфи. У наш час ми вважаємо давні міфи вигадками, але для наших предків вони були відображенням їхніх уявлень про світ. Міфи передавалися з покоління в покоління, сприймалися як правда, що не потребувала перевірки. Досліджуючи давні міфи, вчені відтворюють сторінки життя людей у найдавніші часи. Поміркуймо! 1. У книжках, фільмах, комп’ютерних іграх зустрічаються вислови «міфічні герої», «міфічна сила», «міфічні істоти», «міфічні предмети» тощо. Що, на вашу думку, вони можуть означати? 2. Які з наведених висловів можна використати, розповідаючи про давні міфи, а які — ні? Свою думку обґрунтуйте. 2. ЧИ ІСНУЮТЬ МІФИ У НАШ ЧАС Діємо: практичні завдання Визначте спільне й відмінне у міфах давнини й сучасних міфах. Результати дослідження запишіть до схеми....

Хто започаткував наукові дослідження історії України

5 Клас

Пригадайте, хто започаткував історичні описи українських земель. Схарактеризуйте внесок кожного з відомих нам істориків у збереження пам’яті про минулі часи. Яке слово в хмаринці є зайвим? Обгрунтуйте свій вибір. Напевно, ви звертали увагу, що час від часу логотип відомої пошукової системи компанії «Ґуґл» (Google) прикрашають тематичні картинки. Їх називають «дудлами». Уявіть себе розробниками/розробницями «дудлів» і виконайте завдання: 1. Об’єднайтеся у творчі групи і опрацюйте інформацію про видатних українських вчених істориків/історикинь. 2. За допомогою отриманої інформації про особливості їхньої наукової діяльності розробіть ескіз «дудла», який ви запропонували б для стартової сторінки пошукової системи «Ґуґл». 3. Представте свій проєкт у класі....

Науковий період розвитку історичних досліджень

5 Клас

Продовжуйте мініпроєкт «Лінія часу "Дослідники і дослідниці історії”». У ході роботи з матеріалами нинішнього уроку позначайте на лінії часу періоди діяльності видатних істориків/історикинь. Нагадуємо, що ви можете зробити свій проект змістовнішим за допомогою малюнків, яскравого оформлення. Також можна побудувати електронну шкалу часу за допомогою відомих вам комп’ютерних програм. 1. ЯК ОПИСИ ІСТОРІЇ ПЕРЕТВОРИЛИСЬ НА НАУКУ Діємо: практичні завдання Опрацюйте навчальний текст, визначте у ньому характерні ознаки історії, що сформувалися на науковому етапі її розвитку. Дізнайтеся з тексту історію формування осередків розвитку історичної науки у XIX ст. Доповніть ланки блок-схеми необхідною інформацією за зразком інших елементів схеми. Знайдіть у тексті назви осередків розвитку історичної науки на українських землях....

Як народжувалась історична наука

5 Клас

З давніх-давен люди прагнули описати історію, переповісти й передати нащадкам важливі події, життя видатних людей, досвід своїх предків і сучасників. Із плином часу обсяг історичних знань дедалі збільшувався. Розширювалося коло історичних джерел, за допомогою яких дослідники відтворювали минуле. А, оскільки людство постійно розвивалося, то й історична наука також невпинно розвивалася. У розвитку історичної науки вчені виокремлюють два етапи: донауковий і науковий. Що ж у них особливого? Поміркуймо! Уважно розгляньте схему «Періодизація розвитку історичної науки». Визначте, що спільного, а що — відмінного між історичними дослідженнями донаукового і наукового періодів розвитку історії як науки. Результати роботи фіксуйте в накресленій у зошиті схемі. Започаткуйте мініпроєкт «Лінія часу «Дослідники і дослідниці історії»». Працюйте над проектом протягом цього і наступних уроків. Позначте на ній час діяльності дослідників/дослідниць історії, про яких згадуватиметься в матеріалах уроків....

Українські землі на картах упродовж історії. Правила роботи з контурною картою

5 Клас

Мистецтво укладання карт виникло давно. Ще за первісної доби люди намагалися створити зменшені копії довкілля — карти. Найвідомішим картографом (людина, яка створює карту) був давньогрецький учений Клавдій Птолемей (бл. 87-165 рр.). Протягом багатьох століть його карти використовували мандрівники та вчені. Одним із перших укладачів історичних карт вважається Абрагам Ортелій (1527-1598 рр.) — гравер, торговець і видавець карт у Фландрії. На його картах можна побачити й українські землі під назвою «Сарматія» або «Скіфія». Створення карт — копітка праця, яка потребує спеціальних знань і навичок. На початку XX ст. виникла навіть окрема допоміжна історична дисципліна — історична картографія. Вчені-картографи займаються укладанням історичних карт і атласів (збірників карт), а також досліджують стародавні карти й історію створення карт. Пізнавально й цікаво Найдавнішу карту на теренах України знайдено на території Межиріцької стоянки на Черкащині. Її вирізьбили на уламку бивня мамонта. Вік карти більше 14 тис. років. Висловте припущення, чому вчені частіше зараховують давні карти до творів мистецтва, аніж до наукових пам’яток....

Як пов'язані історія і простір

5 Клас

Як ви знаєте, карти бувають адміністративні, на яких позначають сучасні держави та їхні кордони; синоптичні, на основі яких складають прогнози погоди; географічні, за допомогою яких ми ознайомлюємося з природними умовами, корисними копалинами, розвитком транспорту. Історія тісно пов’язана з географією, адже кожна історична подія, крім дати, має місце, де вона відбулася, і може бути позначена на карті. Таку карту називають історичною. Пізнавально й цікаво У минулому кордони не мали чітко визначеної лінії, їх приблизно визначали оборонні та контрольні пункти (фортеці, сторожові вежі та ін.), розташовані на перехрестях важливих доріг, річкових переправах, у гірських долинах. У ті часи кордон був більш умовною лінією, визначеною на папері. Деякі сучасні кордони держав зовсім не схожі на кордони минулого. Кордон між Нідерландами та Бельгією, що проходить у селищі Барле, є найбільш заплутаним у світі. Щоб не збити з пантелику туристів, кордон позначають білими хрестами просто посеред вулиць, щоб було зрозуміло, де саме ви перебуваєте 2. ЯК «ПРОЧИТАТИ» ІСТОРИЧНУ КАРТУ Історична карта має власну мову й відкриває свої таємниці лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати. А для цього необхідно уважно роздивитися умовні позначення до карти. Їх називають легендою карти. Як правило, вона розташована під картою або під нижньою рамкою карти. Обов’язково треба звертати увагу на написи й кольори. Мета історичної карти — за допомогою умовних позначень і художніх значків відобразити історичні події....

Способи упорядкування історичного часу

5 Клас

Як ви зрозуміли з попередніх уроків, сучасна система відліку часу виникла не одразу. У різних куточках світу люди й досі використовують різні системи літочислення. Однак для зручності досліджень історики домовилися використовувати єдину систему відліку історичного часу на основі григоріанського календаря. Правильне установлення історичного часу дає змогу уявити історію людства в цілому, зрозуміти причини й наслідки різних історичних подій. Щоб правильно і точно записувати історичні дати, варто запам’ятати нескладні правила. Одиниці вимірювання часу записують скорочено: мільйон — млн, ера — е., тисячоліття — тис., століття — ст., рік — р., роки — рр. Значення років записують арабськими цифрами: 1991 р. Значення століть і тисячоліть записують римськими цифрами. Для цього використовують відповідність арабських і римських чисел: 1 - І, 2 - II, 3 - III, 4 - IV, 5 - V, 6 - VI, 7 - VII, 8 - VIII, 9 - IX, 10 - Х, 11 - XI, 12 - XII, 13 - XIII, 14 - XIV, 15 - XV, 16 - XVI, 17 - XVII, 18 - XVIII, 19 - XIX, 20 - XX, 21 - XXI. Назва римських цифр походить від назви міста Рима, жителі якого винайшли римські числа. Пізнавально й цікаво З історії арабських цифр Дізнайтеся історію виникнення арабських цифр і допоможіть історикам правильно записати історичні дати (працюйте в зошитах). Араби — народи, що здавна живуть на півночі Африки й заході Азії. Ви, напевно, чули, що звичні нам цифри 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 часто називають арабськими? Ця назва пов’язана з тим, що європейці дізналися про них від арабів. Великим популяризатором цих цифр був видатний учений Аль-Хорезмі, який використав їх у вісімсот двадцять п’ятому році (____) у книзі «Про лічбу з цифрами гінді». Чим ці цифри так сподобалися вченим?...

Розвиток систем літочислення

5 Клас

Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія. Кожна з історичних подій має свою дату. Не знаючи дати події, ми не можемо її пояснити — виявити зв’язки з іншими подіями, оцінити вплив цієї події на життя людей. Однак хронологія дає змогу встановити точний час подій відповідно до сучасних уявлень про вимірювання часу. Річ у тім, що кожен із давніх народів створював свою систему відліку часу історії від якогось певного важливого моменту (іноді навіть години й хвилини), за своєю ерою (епохою). Наприклад, давні єгиптяни вели своє літочислення за династіями єгипетських царів — фараонів; японці — від вступу на престол чергового імператора; стародавні греки — за олімпіадами; стародавні римляни — від заснування м. Рима. Євреї точкою відліку часу взяли «створення світу», що відбулося, згідно з Біблією, 3761 р. до н. е. І сьогодні існують розбіжності у визначенні часу в деяких регіонах світу. Наприклад, найпоширенішою є система християнського літочислення. Точкою відліку взято рік народження Ісуса Христа — 753 р. від часу заснування Рима. Водночас у деяких країнах Сходу діє мусульманський календар. Він бере початок від 16 липня 622 р. — року переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини. Навіть доба в мусульман починається із заходом сонця, а не опівночі, як у країнах, що живуть за християнським літочисленням....

Навігація