Войти
Закрыть

Хто започаткував наукові дослідження історії України

5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Щупак, Піскарьова 2022

 

§ 17. Хто започаткував наукові дослідження історії України

Пригадайте, хто започаткував історичні описи українських земель. Схарактеризуйте внесок кожного з відомих нам істориків у збереження пам’яті про минулі часи. Яке слово в хмаринці є зайвим? Обгрунтуйте свій вибір.

Читаємо й розуміємо

Майстерня Ґуґл-дудл

Напевно, ви звертали увагу, що час від часу логотип відомої пошукової системи компанії «Ґуґл» (Google) прикрашають тематичні картинки. Їх називають «дудлами».

Уявіть себе розробниками/розробницями «дудлів» і виконайте завдання:

1. Об’єднайтеся у творчі групи і опрацюйте інформацію про видатних українських вчених істориків/історикинь.

2. За допомогою отриманої інформації про особливості їхньої наукової діяльності розробіть ескіз «дудла», який ви запропонували б для стартової сторінки пошукової системи «Ґуґл».

3. Представте свій проєкт у класі.

Приклад Ґуґл-дудла

Дудл до 290-річчя видатного українського філософа Григорія Сковороди (з архіву дудлів https://www.google.com/doodles#archive)

Критерії оцінювання дудла

1. Чи вдалося в малюнку-дудлі відобразити характер діяльності історика/історикині;

2. Чи можна розпізнати за змістом дудла постать історика/історикині;

3. Чи є дудл привабливим з естетичної точки зору (чи можна його назвати красивим).

1. З ЧОГО ПОЧИНАЛИСЯ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ МИНУЛОГО УКРАЇНИ

Діємо: практичні завдання

Продовжуйте мініпроєкт «Лінія часу "Дослідники і дослідниці історії”». У ході роботи з матеріалами нинішнього уроку позначайте на лінії часу періоди діяльності видатних істориків/історикинь.

Розвиток наукових досліджень історії України розпочався зі збору цікавої інформації про життя, звичаї, традиції українського народу та інших народів країни. Під час етнографічних експедицій учені записували також і перекази про історичне минуле, досліджували історичні документи. Поступово такі історичні дослідження ставали повнішими й відкривали очі людям на те, що український народ має свою цікаву історію.

Одним із засновників наукових досліджень історії України був Михайло Максимович (1804-1873 рр.) — видатний український учений-природознавець, історик, народознавець, письменник.

Михайло Максимович (художник — Тарас Шевченко, 1859 р.)

Цікавинкою його біографії є те, що він поєднував любов до ботаніки (наука про рослини) та історії України. Михайло Олександрович багато уваги приділяв збереженню фольклорної спадщини українського народу: видавав збірки українських народних пісень, був автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською і російською мовами. Одним із напрямів досліджень Михайла Максимовича було обстоювання ідеї права на вільний розвиток і соборність українських земель.

Важливий внесок у наукові дослідження України зробили вчені-історики Микола Костомаров та Володимир Антонович.

З-поміж інших науковців вирізнявся Дмитро Яворницький (1855-1940 рр.) — видатний український історик, археолог, народознавець, письменник. Усе життя досліджував історію запорозьких козаків. За результатами багаторічної праці він залишив нащадкам неоціненний скарб — працю «Історія запорозьких козаків». Ця книжка — справжня енциклопедія історії козацтва: тут дізнаємося і про звичаї козацтва, і про бойове мистецтво, про більшість подій козацької історії.

Дмитро Яворницький за роботою

2. ЧОМУ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО НАЗИВАЮТЬ «БАТЬКОМ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ»

Найвидатнішим представником історичної науки вважається Михайло Грушевський (1866-1934 рр.). Його змалку виховували в повазі до української мови, пісень, традицій. За порадою батька Михайло із захопленням вивчав наукові праці Миколи Костомарова, Михайла Максимовича й інших українських істориків.

Михайло Грушевський

За заповітом свого діда вступив до Київського університету Святого Володимира. Тут він навчався під керівництвом відомого історика Володимира Антоновича.

Після завершення навчання протягом багатьох років (з 1894 р. до 1914 р.) працював у Львові на посаді професора кафедри всесвітньої історії. Його також обрали головою Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Завдяки наполегливій праці, організаторським здібностям Михайло Грушевський зміг перетворити Наукове товариство на провідну наукову установу України, яка об’єднувала бібліотеки, музеї, збирала архівні матеріали, здійснювала освітню і дослідницьку діяльність.

Однак головною справою життя вченого було створення великої праці — «Історії України-Руси» — 10-томного дослідження історії українських земель від давнини до другої половини XVII ст. Написанню цієї роботи він присвятив 38 років свого життя. Головна ідея наукових поглядів видатного історика — послідовний розвиток української історії від найдавніших часів.

3. НАТАЛІЯ ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО — ОДНА З ПЕРШИХ ЖІНОК ІСТОРИКІВ

Поміркуймо!

Ви, напевно, помітили, що в навчальному тексті переважно йдеться про істориків-чоловіків. Поміркуйте (дізнайтеся), із чим пов’язана така особливість.

Однією з перших дослідниць історії була Наталія Полонська-Василенко (1884-1973 рр.). Народилася вона в родині історика, тому змалку цікавилася сивою давниною.

Наталія Полонська-Василенко

Учена цікавилася різними важливими подіями української історії: досліджувала козацтво, історію української церкви, розвиток української історичної науки.

Запитання і завдання

I. Знаю й систематизую нову інформацію

Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Хто започаткував наукові дослідження історії України».

Усно дайте відповіді на поставлені питання.

II. Обговоріть у групі

Ви завершили роботу з мініпроєктом «Лінія часу «Дослідники і дослідниці історії»». Перевірте, чи правильно зображено хронологічну послідовність дослідників історії України на малюнку.

III. Мислю творчо

«Кросворд навпаки». Сформулюйте запитання до розгаданого кросворду. Зверніть увагу, що питання до кросворду мають бути лаконічними (короткими), зрозумілими і мати форму називного речення.

Приклад,

По вертикалі:

5. Ім’я першої української жінки-історикині.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду