Войти
Закрыть

Безіменні та відомі герої, або Люди в історії

5 Клас

Про які групи населення свідчать джерела від часів Київської Русі та за наступних століть? На час виникнення першої держави на наших землях - із центром у Києві - мешканці Русі поділялися на певні групи. Кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало піклуватися про дотримання релігійних обрядів, а комусь - захищати мирну працю інших. Життя кожної групи корилося писаним та неписаним законам, що складалися впродовж віків. Слов’янських правителів здавна називали князями. Влада князів була спадковою, тобто передавалася від батька до сина. Тільки син князя міг бути князем. Найвпливовішим князем за Київської Русі був великий князь київський. Ви вже дещо дізналися про великого князя київського Володимира Святославовича. Пригадайте, що саме. Були князі й за пізніших часів. «Некоронованим королем Русі» в 16 - на початку 17 ст. називали князя Василя-Костянтина Острозького. На попередніх уроках ви довідалися про засновника першої Запорізької Січі - князя Дмитра Вишневецького. Князі мали віддане оточення - воїнів - бояр та дружинників. Ними ставали вихідці з шанованих, близьких до князя родин. Основним їхнім заняттям була служба в князівському війську, за що вони отримували щедру винагороду. Бояри та дружинники не лише брали участь у воєнних походах, а й обіймали урядові посади....
0 Переглянути

Козацька слава - Пригода в древньому Херсонесі - Скарби українського степу

5 Клас

Без Васька й Миколки не відбувалася жодна помітна подія в містечку. Зрозуміло, що майже завжди ті подвиги були звичайнісінькими хлоп’ячими витівками, тож через тиждень-другий про них усі забували. Найдовше протрималася на першому місці в хіт-параді чутокВаськова й Миколчина втеча з дому. Щоправда, подія та перетворилася на втечу в оповідях сусідів. Насправді ж хлопці зважилися на археологічну експедицію. Одного дня, прихопивши з дому лопати й старенького наметика, друзі вирушили в степ. Не думайте, що мандрувати треба було світ за очі. Ні! Степ розпочинався за Васьковим і Миколчиним городом, бо їхні родини мешкали на околиці містечка. Наміри хлопці мали найшляхетніші - знайти скарб. «От мрійники, - подумаєте ви. - Хіба можна серйозно сподіватися на коштовну знахідку в наш час, коли все довкола сотні разів копано-перекопано?!» Хлопці теж так думали, аж поки не повернувся з армії Васьків старший брат Сашко. Він мріяв навчатися на історика, просто марив славою видатного археолога, тож одразу записався до археологічної експедиції. У ті роки в нашому степу українські вчені досліджували скіфські поховання. Скіфи - давній народ, який мешкав колись на території України. Основним заняттям скіфів було скотарство - розведення худоби. Потребуючи нових пасовиськ для худоби, скіфи постійно переходили з місця на місце, тобто були кочовиками. За такого способу життя народи не залишають по собі кам’яних споруд - ні веж, ні палаців, ні мурів. Тож єдиними скіфськими пам’ятками є могили-кургани. Скіфи вірили, що смерть людини означає закінчення її життя земного й початок потойбічного. Могили заможних скіфів облаштовувались як підземні житла. У глибоких ямах вони споруджували з дерева кілька приміщень, які називають катакомбами. Небіжчика клали туди, вбраного в найошатніший одяг, що мав його за життя, у коштовних прикрасах і зі зброєю, поряд ставили посуд із наїдками та напоями....
0 Переглянути

Чи можна побачити минуле, або Історія на карті

5 Клас

Кожна подія відбувається не тільки в певний час, а й у певному місці. Тому для істориків важливо орієнтуватися в просторі. Навчатимуть вас цього вміння історичні карти - зменшені зображення земної поверхні, її частин або окремих країн світу, на яких позначають ті або ті події. Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам доводилося працювати на уроках природознавства. Проте історичні карти істотно відрізняються від них. Насамперед використанням кольорів. Наприклад, якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості над рівнем моря (зелений - низовини, коричневий - гори), то на історичній - території держав, розселення народів тощо. Крім того, зображення на історичній карті означають події, що відбуваються в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зростала територія держави впродовж певного часу, куди прямували війська, коли і де відбулася битва, коли виникло місто і коли було зруйноване тощо. Свої таємниці історична карта відкриває лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити. Щоб це зробити, потрібно уважно роздивитися умовні позначки й пояснення до карти, розташовані в її нижньому куті. Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб показати 1) дві різні території або держави; 2) перехід певного району від однієї держави до іншої; 3) місця битв; 4) пересування військ або народів; 5) кордони держав, регіонів, областей, територій; 6) міста. Перевірте один в одного, чи правильно виконали завдання....
0 Переглянути

На крилах пісні, або Історія і фольклор

5 Клас

Що в історії називають усними джерелами та як легендарний переказ про заснування Києва знайшов наукове підтвердження? Аж поки не виникла писемність, люди зберігали досвід в усному слові: казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях та приказках. Усе це розмаїття уснорозмовних творів називають усною народною творчістю, або фольклором. З фольклорних творів історики довідуються передусім про те, яким було життя за давніх часів, у що вірили люди, чим займалися, якими були звичаї. Відгукувалися словом творці фольклору й на історичні події. Так, чудовими пам’ятками усної народної творчості часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави були билини (старини), у яких ідеться про богатирів - оборонців рідної землі. Чимало давніх легенд і переказів потрапили на сторінки літописів. Так, з літопису «Повість минулих літ» до нас дійшла легендарна оповідь про походження назви й час заснування міста Києва: «Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми, - бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, - то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їхня - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоревицею. Зробили вони городок і на честь брата найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні...»...
0 Переглянути

Загадкові назви, або Які найменування в рідному місті (селі) нагадують про минуле. Практичне заняття № 2

5 Клас

Роздивіться фотографії, прочитайте коментарі до них, а також текст підручника. Що дізналися про походження назв - площі, вулиці та міста? Чи є назви, які бережуть пам’ять про історичні події, у вашому рідному місті (селі)? Як ви думаєте, чому пам’ять про історичні події увічнюють у назвах? Площа відома від часів Київської Русі як частина подільського торговища. На межі 18-19 ст. площа перетворилася на місце постійного проведення контрактових ярмарків. Тут було зосереджено майже все торгівельне життя міста. За свідченнями чужоземних мандрівників, забудова вулиці Вірменської була однією з найкращих у Львові. Окрасою вулиці й міста був Вірменський собор Успіння Богородиці, збудований 1363 р. коштом заможних вірменських купців. Вірмени оселилися у Львові в другій половині 13 ст. За архівними джерелами, у вірменському кварталі Львова мешкало 60 родин вірмен (пізніше, у першій половині 16 ст., у Львові проживало близько 600 вірмен). Центральна площа Переяслава-Хмельницького - площа Богдана Хмельницького....
0 Переглянути

Не просто слова, або Мова як джерело знань про минуле

5 Клас

Роздивіться фотографію. Зображений на ній печерний монастир розташований в Інкермані - місті в Криму, неподалік Севастополя. Назва Інкерман у перекладі з кримськотатарської означає печерна фортеця. На кримській землі багато інших назв мають східне походження. Як ви думаєте, чому? Як різноманітні назви можуть прислужитися історикам? Чому мову називають свідком історії? Досліджуючи минулі часи, історики раз по раз натрапляють на назви міст і містечок, сіл, річок, озер, урочищ тощо. Одні назви мають давнє походження і збереглися дотепер, інші назавжди зникли у вирі історичних подій, залишивши по собі відгомін у легендах і переказах. Проте вони також можуть багато повідомити про минуле. Чимало назв міст, містечок та сіл в Україні вказують на розташування поселення. Так, назва міста Бережани походить від слова «берег»: перші мешканці оселилися на березі річки Золота Липа, тому й назвали себе бережанами. Назва міста Донецьк походить від найменування річок Дон і Донець. Місто Луганськ завдячує своєю назвою річці Лугань, яка має широку лугову заплаву. Місто Жовті Води розташоване на річці Жовтій - назва вказує на те, що на ній розробляли родовища залізної руди, яка забарвлювала воду в жовтий колір. Легко пояснити назви міст та містечок Долина, Прилуки, Рівне, Броди, Берегове, Запоріжжя. Поширені географічні назви, в основі яких лежать назви тварин, птахів, рослин, що населяли землі на час появи поселень. Такими, зокрема, є назви селищ Березне, Вільшана, Козелець, міст Дубно, Сосниця, Чигирин, Чорнобиль, Вишневе, Лисичанськ, Лебедин тощо. Деякі назви - це свідчення особливостей господарської діяльності, прикмет суспільного життя. Такими є, наприклад, назви населених пунктів Бортничі, Бортники, Бортнів тощо. Ці назви пов’язані зі словом «борт», що означало дупла диких бджіл. Тих, хто займався збиранням меду, називали бортниками, звідси й назви....
0 Переглянути

Родинне дерево, або Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Практичне заняття № 1

5 Клас

Роздивіться фотографію. Які відчуття викликає у вас цей знімок? Доберіть 3 - 5 прикметників, що характеризують зображену родину. Чи можна твердити, що зображеним на знімку людям притаманні такі риси, як інтелігентність, доброта, врівноваженість, взаємоповага, любов до рідної землі? Свою думку аргументуйте. Як ви гадаєте, чи вплинула родина на формування світогляду та характеру видатної української поетеси Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач)? Як саме? Ліворуч сидять діти Михайла Драгоманова - син Світозар і найстарша донька Лідія (у темній сукні). У центрі: Олександра Драгоманова - дружина брата Олександра - з донькою Оксаною. Праворуч скраю - сестра, Олена Пчілка, у дівоцтві Ольга Драгоманова, у заміжжі Косач. Стоять, зліва направо: її доньки Оксана й Ізидора Косач - сестри Лесі Українки - та їхня двоюрідна сестра Аріадна (за Оленою Пчілкою) - молодша донька Михайла Драгоманова. Для роботи на уроці вам потрібні фотографії найближчих родичів - батьків, братів-сестер, дідусів і бабусь та ін. Розкладіть їх так, як зображено на малюнку на стор. 43. Знайдіть місце для фотографій інших родичів. Перенесіть схематичне зображення родинного дерева в зошит, указуючи на місці кожної фотографії імена та прізвища, рік народження, місце проживання, заняття. Розкажіть один одному про свої родини. Запитайте про те, що в розповіді однокласника зацікавило найбільше....
0 Переглянути

Провідники в минуле, або Писемні джерела в історії

5 Клас

Як писемні історичні джерела допомагають історикам у відтворенні минулого? Серед історичних джерел найважливішими є писемні. Адже тільки з появою писемності люди змогли докладно розповідати про те, що, де, коли і як відбувалося. Писемні джерела - це тексти (рукописні або друковані) на папері чи інших матеріалах. Літописи, спогади, листи, щоденники подорожніх, закони, прохання-чолобитні, договори, за пізніших часів періодична преса - усі ці документи є безцінним джерелом для дослідження минулого. Проте, щоб відтворити справжній перебіг подій, історики мають виокремити з багатьох текстів джерел важливу інформацію, порівняти її з уже відомою. Ця праця нелегка, вона потребує часу й різнобічних знань. Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, що потрібно знати історику, щоб прочитати тексти цих пам’яток. Як можна перевірити справжність документа, з’ясувати, що це не підробка сучасників, встановити точну дату його створення?...
0 Переглянути

Знайомі незнайомці, або Історія в символах і знаках

5 Клас

А часом вони дуже прості. Наприклад, звичайні багатокутники з лініями та хрестами. Такі зображення називають гербами, а науку, що їх досліджує, - геральдикою. Упродовж століть складалися правила, за якими створювали герби. Так, приміром, обов’язковим елементом герба, що визначає його форму, є щит. За формою щита дослідники з’ясовують місце створення герба, його вік. У геральдиці застосовують лише певні кольори - червоний, синій, зелений, чорний, які мають символічне значення. Сьогодні герб - один із символів, який має кожна держава. Державні герби зображують, окрім грошових знаків, ще на прапорах, печатках, офіційних документах. Основним елементом сучасного герба України є тризуб, історія якого сягає глибокої давнини. Дослідники вбачають у ньому подобу сокола, якоря, лука й стріл, шолома, сокири чи рибальського знаряддя, верхівку хлібного колоса або символ трьох природних стихій - повітря, води й землі. Тризуб зображено на монетах кінця 10 ст. великого київського князя Володимира Святославовича. Як символ влади князя цей знак був поширений на наших землях протягом кількох століть. Що означає основний елемент сучасного герба України? Роздивіться зображення князівського знака Володимира Святославовича на монеті та цеглині. Зробіть висновки про витоки української національної символіки....
0 Переглянути

Коли речі починають говорити, або Що таке археологія

5 Клас

Найбільше таємниць приховують найдавніші часи в історії людства. Адже від тієї доби збереглося надто мало свідчень. Тільки понівечені часом залишки людської діяльності - уламки знарядь праці, руйновища давніх поселень, могильники тощо. Проте й такі пам’ятки відкриваються не будь-кому. Зрозуміти й розтлумачити їх під силу лише дослідникам, яких називають археологами. А науку, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами, називають археологією. Зрозуміло, що дослідження речових пам’яток потребує особливих знань. Археологи виробили правила пошуку давніх пам’яток та їх розкопування. Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Спочатку уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп - вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп. Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам’яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Всю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з’ясовують їхній вік і призначення, ретельно описують найдрібніші ознаки. З окремих дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 68 ... 370
Назад

Навігація