Войти
Закрыть

Ярослав Мудрий

7 Клас

Літописець уважає винуватцем заколоту туровського князя Святополка. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти нього виступив брат — новгородський князь Ярослав. Перша битва між братами відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там, за його допомогою, зібрав велике військо. У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав утік до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. Однак у місті та селах Київської землі господарювали іноземні завойовники. Вони збиткувалися з населення, грабували його. Кияни повстали проти них. Це змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів. Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор Літописець. — На сході сонця зійшлися супротивники й бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір узяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу й труд великий». У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав продовжив правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові....

Володимир Великий

7 Клас

Він провів державну реформу щодо управління землями. Відрядив своїх синів, а їх було дванадцять, до різних міст Київської держави. У «Повісті минулих літ» повідомляється: «Посадив Вишеслава в Новгороді, Ізяслава в Полоцьку, Святополка в Турові, а Ярослава в Ростові, а Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у Володимирі, Мстислава в Тмутаракані». Отже, було остаточно зламано самостійність місцевої племінної верхівки. З того часу (кінець 80-х років X ст.) Русь-Україна стає насправді централізованою державою. Великому князеві київському підпорядковувалися намісники (сини й старші дружинники), які сиділи в найбільших містах держави, збирали данину, управляли й чинили суд від його імені. Їм у волостях служили урядовці. За правління Володимира відбулася заміна родо-племінного поділу Русі-України на територіальний. Володимир зміцнив кордони держави, що відсунулися на північ від Чорного моря. Адже печеніги майже щороку здійснювали набіги на переяславські та південні Київські землі, часом доходили до Києва. Вони грабували міста й поселення, убивали й забирали в полон чоловіків, жінок і дітей, знищували господарство. Для захисту південних земель Русі-України від войовничих печенігів Володимир наказав збудувати систему укріплень — так звані Змієві вали — уздовж річок Трубіжа, Сули, Стугни. У цей час у Київській державі почали карбувати власні монети. Відомі монети Володимира Великого зі срібла — срібники — та із золота — златники. З одного боку монет було подано зображення князя із символами влади, а на зворотному — княжий герб тризуб і напис: «Володимир на столі, а се його срібло». Отже, з часів Володимира тризуб, зображенням якого позначали князівську власність, став державним символом....

Узагальнення за розділом «Виникнення та становлення Русі-України»

7 Клас

У результаті Великого переселення народів у IV—VIІ ст., у якому взяли участь давні слов’яни, наші предки вийшли за межі своєї первісної батьківщини між річками Одра та Вісла на заході й Середнього Дніпра на сході й розселилися на землях Європи. У цей час східнослов’янські племена дулібів, волинян, бужан, древлян, полян, сіверян, хорватів, тиверців та уличів заселили територію майже всієї нинішньої України. Ці племена стали основою формування сучасного українського народу, тобто українці як етнос виникли в той же час, що й інші сучасні народи Європи. Переселення з лісової зони в лісостеп і степ із родючими ґрунтами сприяло розвитку господарства та майнового розшарування суспільства. Виокремлюється родова знать із професійними воїнами-дружинниками. Військові вожді племінних об’єднань разом із дружиною мешкали в укріплених племінних центрах — градах, що виявлені археологами в Києві, Чернігові, Зимному, Стільському й інших містах України. VIII—IX ст. були ранньодержавним періодом в історії східних слов’ян. Ранньодержавні утворення історики називають племінними княжіннями. У візантійських писемних джерелах їх іменують Славіями, або Славоніями. До наших днів дійшли назви окремих племінних княжінь на землях України: Валінана на Волині та Куявія з центром у Києві. З утворенням окремих племінних княжінь розпочався поділ східних слов’ян на три гілки: українців, білорусів і росіян....

Практичне заняття. Князь Святослав і його походи

7 Клас

За словами візантійського хроніста Лева Диякона, Святослав був «середній на зріст і доволі стрункий, широкогрудий, із пласким носом, блакитними очима й довгими кострубатими вусами. Волосся на його голові було вистрижене, за винятком одного пасма (ознака шляхетного походження); в одному вусі носив золоту сергу, прикрашену рубіном і двома перлинами. Князь зазвичай був похмурим і суворим на вигляд. Білий одяг його був, як у інших русинів, але відрізнявся чистотою». Святослав Ігорович князював недовго (964—972), але залишив яскраву згадку про себе. Він був хоробрим воїном, невибагливим, майже все життя провів у військових походах. Ідучи на війну, ніколи не брав ані казанів, ані наметів. Спав, як і всі воїни, на землі просто неба, поклавши під голову сідло. Князь був шляхетним воїном. Плануючи похід, не використовував військові хитрощі, а заздалегідь попереджував через свого посланця: «Іду на Ви!» Святослав і Хозарський каганат. Святослав здійснив кілька вдалих походів проти свого південно-східного сусіда — Хозарського каганату. Йому вдалося повернути до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів. У 964 р. він здійснив успішний похід на Оку й Волгу, де жили в’ятичі, які сплачували данину Хозарському каганату....

Київська держава (Русь-Україна) за часів князя Ігоря та княгині Ольги

7 Клас

Після смерті Олега київським князем став син Рюрика, Ігор (912—945). У літописах його називають Ігорем Старим. Від нього йде династія Рюриковичів, яка безперервно правила в Києві, а згодом і в інших князівствах в Русі-Україні. Київський князь тримав у покорі слов’янські племена й поширив свою владу на Східний Крим і Таманський півострів, де було Тмутараканське князівство. У 943 р. Ігор здійснив похід на Закавказзя й заволодів багатими містами на Каспійському узбережжі. Це дало можливість київським купцям торгувати на Сході. Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константинополем, Ігор здійснив два військові походи проти Візантії. Однак вони не були такими успішними, як походи Аскольда й Олега. За словами літописця, візантійський флот, як блискавка, попалив київські кораблі, застосувавши так званий «грецький вогонь». Багато русинів загинуло. Перший військовий похід Ігоря в 941 р. на Візантію закінчився поразкою. «Грецький вогонь» — горюча суміш, яку вперше використали в морській битві візантійці....

Утворення Київської держави (Русі-України)

7 Клас

У ранньому Середньовіччі в основі суспільного устрою слов’ян були об’єднання родів — племена. Їх очолювали обрані дорослими чоловіками вожді — найхоробріші чи найдосвідченіші серед них. Вожді керували життям племен: чинили суд, очолювали воєнні походи, розподіляли здобич. Згодом влада вождів стала спадковою. Виборні вожді перетворювалися на спадкових князів. КНЯЗЬ — керівник племені або союзу племен; із появою держави — її спадковий правитель. Племена нерідко об’єднувалися для боротьби з ворогом. Такі племінні об’єднання існували недовго, але вони були необхідним етапом розвитку на шляху до утворення держави. Так, перші східнослов’янські додержавні утворення на території України були пов’язані з проживанням тут антів. Згодом на Волині утворилося сильне дулібське об'єднання племен. У писемних арабських джерелах воно йменувалося як Валінана. Його розгромили авари (обри). У Прикарпатті й Закарпатті утворився потужний союз племен, який візантійські автори називали Великою Хорватією. ДРУЖИНА — у Русі — збройний загін, що становив постійну військову силу князя й брав участь в управлінні князівством....

Східні слов’яни та їхні сусіди

7 Клас

У IV—VII ст. н. е. відбувалися процеси, названі істориками Великим переселенням народів. Це були масові переміщення (міграція) германських, слов’янських, сарматських, тюркських та інших племен, їхні вторгнення на територію Риму. Велике переселення народів поклало початок формуванню сучасних європейських народів на землях, де вони проживають і досі. Цей період — межа між історією стародавнього світу й середніх віків. Поштовхом до Великого переселення народів був рух на південь германських племен готів, які військовим походом пройшли через землі слов’ян із південного узбережжя Балтики в Північне Причорномор’я. Похід германських племен готів розірвав слов’янську спільноту на частини. До готської навали слов’яни не були поділені на окремі етноси. Про це може свідчити єдина в усіх сучасних слов’янських мовах назва германців: німці, нємци, немці тощо, тобто німі люди, на відміну від нас, що розмовляють словами, — слов’ян. Очевидно, самоназва слов’яни з’явилася під час війн із готами. Етнос (від грецьк. плем'я, народ) — спільнота людей, яка історично склалася, проживає на певній території та усвідомлює спільність своїх інтересів....

Історія України в середні віки

7 Клас

Українська земля стала батьківщиною не лише українців, а й білорусів і росіян, кримських татар і євреїв, греків і караїмів, угорців і румунів, молдован, гагаузів, поляків і вірмен, — усіх, хто волею долі пов’язав своє життя з Україною. Історія України — це спільна історія всього українського народу. Минулого навчального року ви здійснили цікаву подорож у часі — дізналися про найдавніших людей, спостерігали, як утворювалися й зникали держави та цивілізації. Ви подолали величезні відстані — майже три мільйони років. Отримані відомості стануть основою ваших історичних знань на все життя, допоможуть осягнути інші предмети — літературу, правознавство, географію тощо. Тепер ви вивчаєте дві історичні дисципліни — «Історію України» та «Всесвітню історію». Спільна ознака цих предметів — вивчення доби Середньовіччя, а різниця — в об’єкті дослідження: для всесвітньої історії це — зарубіжні країни, а для історії України — наша Батьківщина....

Історія України в стародавні часи

7 Клас

Історія людства розпочалася з виробництва найдавнішими людиноподібними істотами найперших знарядь праці. Створення речей, яких немає в природі — артефактів, це той рубіж, що відділяє найдавніших людей від тваринного світу. ЦІ вироби — ручні рубила, скребки, ножі — виготовляли з твердих порід каменю. За матеріалом, який слугував переважно для виготовлення знарядь праці та зброї, учені назвали найдавніший період людської історії кам’яним віком. За ним ішли мідно-кам’яний, бронзовий і ранній залізний вік. Кам’яний вік — найдовший. Він тривав майже 3 млн років. Цей відрізок історії був не лише найтривалішим, а й дуже плідним і результативним. Протягом кам’яного віку людиноподібна істота перетворилася на людину сучасного фізичного типу (Homo sapiens). Люди навчилися робити різноманітні знаряддя праці та зброю, користуватися, а згодом і добувати вогонь, готувати їжу, споруджувати житло, виготовляти одяг. У давньокам’яному віці — палеоліті — зародилося мистецтво й первісні релігійні уявлення. Сліди перебування людиноподібних істот — пітекантропів — на території України за часів палеоліту археологи виявили на Закарпатті, у печерах Криму та на берегах річок Дністер і Південний Буг. Найдавніша стоянка первісних людей на території України, виявлена на Закарпатті біля с. Королеве, датується близько одного мільйона років тому. Пітекантропи прийшли в Центрально-Східну Європу з Африки через Близький Схід і Балкани....

Історія України 7 клас Свідерський, Ладиченко

7 Клас

Україна — велика й прекрасна європейська держава з багатою й цікавою історією. Відомо, що Батьківщину, як і матір, не вибирають, вона — одна на все життя, тому знати про неї, а отже, і про себе, варто якомога більше. Допомагає в цьому історія — наука, яка значною мірою формує світогляд людини. Іноді можна почути, що «історія — це минуле, далеке, те, що не стосується сьогодення». Насправді це не так: історичні знання допомагають робити свідомий вибір, передбачати майбуття, вести дискусії, залучаючи аргументи, які можуть спростувати перекручення, дати оцінку тим чи іншим подіям. Поза сумнівом, усе це вимагає знань і досвіду, яких набувають не лише на уроках, а й самостійно за допомогою позакласного читання, додаткових навчальних матеріалів, аналізу історичних фактів. Ви тримаєте в руках підручник з історії України. Навчатися за ним, сподіваємося, буде цікаво й легко. Готуючись до уроку історії, насамперед потрібно прочитати відповідний параграф. Зміст параграфа поділено на частини, які також мають свій номер і назву, — це свого роду зупинки в часі. В оповіді про події минулого виділені імена історичних осіб, назви місця події та дати, а також нові терміни, пояснення яких подається на берегах сторінки. Слова або речення, що мають особливе значення, виділені курсивом....

Навігація