На попередньому уроці ми переконалися, що історія назв географічних об’єктів - це невід’ємна частина історії. Зміна топонімів відбувається нечасто. Інколи їх змінюють на штучні, не притаманні цій місцевості. Наприклад, за часів радянської влади на карті нашої країни з’явилися міста й села на честь радянських політичних діячів чи подій радянської історії. Таких населених пунктів в Україні було понад 1000. У такий спосіб радянська влада намагалася стерти пам’ять українців про минуле, нав’язавши чужі назви. Останніми роками в Україні відновлюють історичні топоніми. Повернення первинних назв сприяє відновленню історичної пам’яті. Погодьтеся, що жодна людина не хотіла б, щоби її ім’я одного дня змінили на інше. То хіба ж заслуговують на таке міста й села з багатющою історією? Пропонуємо вам дослідити історико-географічні назви рідного краю, щоби дізнатися більше про історію малої батьківщини. Народна легенда про назву Вінниці Прийшов на берег Бугу чоловік, поставив собі хату й зажив із жінкою. Мав двох дочок. Одну ласкаво називав Вишенькою, а другу - Вінничкою. Росли дівчата, як ягоди, рум’яні та веселі. А коли виросли, то одружив їх із працьовитими риболовами. Поставили Вишенька із чоловіком дерев’яну хату на правім березі Бугу, а Вінничка - на лівому. Рубали ліс, випалювали пні, землю орали й жито засівали. В дуплах мед вибирали... Одного разу зірвався сильний вітер, завив. Птахи перестали співати, сонце зайшло за чорну хмару. То не вітер вив, не буря надходила, а страшні воріженьки понад Бугом чорний копоть підняли. Оточили зненацька домівки Вишеньки й Віннички, хотіли всіх у полон забрати. Виходу не було. Краще смерть, ніж довга й чорна неволя. Вінничка першою запалила свою хату. Сестра Вишенька побачила вогонь за Бугом і також розвела вогонь в оточеній хаті. Як дві свічки, палало сухе дерево, тріскотів вогонь... Проминули літа. Багато води в Бузі протекло. Прийшли нові люди сюди, осіли, побачили згарища, дізналися про гірку долю Віннички і Вишеньки. На пам’ять добру про них назвали їхніми іменами річки, що несуть свої води до Південного Бугу. Побудували тут фортецю, а місто біля неї назвали іменем річки - Вінницею....
|