Войти
Закрыть

Заселення і розвиток Слобідської України

8 Клас

Із другої половини XVI ст. Слобожанщину колонізували з двох боків: із півночі — московити, які будували військово-оборонні лінії для охорони Московського царства, із заходу — козаки. Переселення козаків на Слобожанщину було викликане, за однією версією, поширенням фільваркової системи й закріпаченням селянства, за іншою — силою промислово-уходницьких інтересів населення Наддніпрянщини. На думку істориків, із цією масовою народною колонізацією не могла зрівнятися не тільки московська урядова колонізація, а й освоєння вільних земель московськими втікачами-селянами. Протягом другої половини XVI ст. московити в різних місцях Дикого Поля утворили сторожові станиці, збудували міста Орел, Воронеж, Бєлгород, Курськ. У 1630-1640-х роках розбудували так звану Бєлгородську оборонну лінію, яка проходила від Охтирки на заході до Острогозька на сході. Тоді ж постала низка міст перед Бєлгородською лінією: Чугуїв, Обоянь та інші. Ці укріплення використовували для оборони від Кримського ханства у XVI-XVII ст....

Правобережна Україна в останній чверті XVII ст.

8 Клас

«Від Корсуня і Білої Церкви, потім на Волинь і в князівство Руське, до Львова, Замостя, Бродів і далі подорожуючи, бачив я багато городів і замків безлюдних, і пусті вали... що стали пристанищем і житлом тільки для диких звірів... Бачив я там... багато кісток людських, сухих і нагих, що тільки небо за покрівлю собі мали». Розгляньте карту на с. 117 Визначте, які частини Правобережної України найбільше постраждали від воєнних дій. На Волині та Північній Київщині було відновлено давні права шляхетського землеволодіння й система панщини. Однак якщо на Волині і в Галичині шляхетське господарство майже не зникало навіть у період Національно-визвольної війни, то Київщина, а саме Полісся, знову пережила новий період польської експансії. Шляхта поверталася до своїх маетностей і відновлювала колишню систему господарювання. На території Правобережної України у другій половині XVII ст. з’явилося чимало нових землевласників із місцевої шляхти. Панські маєтки здебільшого перебували в руках заставних чи орендних державців — майже виключно із середньої та дрібної польської і частково литовської шляхти. Замість володінь київських монастирів та київської православної митрополії в межах Правобережної України відновилися володіння католицьких та греко-католицьких церковних інституцій....

Лівобережна та Правобережна Україна у 60-70-х роках XVII ст. Петро Дорошенко

8 Клас

Після втечі Павла Тетері новим гетьманом на Правобережжі став Петро Дорошенко, онук реєстрового гетьмана Війська Запорозького Михайла Дорошенка. Він мав досвід служби при Богдані Хмельницькому, був обраний полковником Прилуцького, згодом і Чигиринського полків. Аби укріпити свою владу, новий гетьман рішуче розправився із промосковською старшиною. А для того щоб об’єднати Лівобережжя та Правобережжя, Дорошенко розпочав переговори з Османською імперією, чим продовжив політику Богдана Хмельницького. У грудні 1666 р. разом із незмінними союзниками-татарами переміг сили Речі Посполитої, розквартировані на Поділлі, і розпочав чергову козацько-польську війну. У січні 1667 р. Московське царство та Річ Посполита підписали Андрусівське перемир’я. Під владу царя πоверталися Смоленськ і Сіверщина, а українські землі сторони ділили по Дніпру на дві частини, підпорядковані відповідно королю і цареві. Київ тимчасово залишався у складі Московії. Запорозька Січ мала перебувати під опікою обох держав. Після цього Дорошенко різко активізував військові дії: у 1667 р. очолюване ним військо разом із татарами взяло в облогу польське військо під Підгайцями у Галичині....

Розкол Гетьманщини

8 Клас

Трубецькой запропонував Юрієві зустрітися особисто, аби обговорити ці вимоги. Воєвода за допомогою промосковської старшини у жовтні 1659 р. скликав військову раду. Коли козацтво, не очікуючи зради, зібралося на майдані, його оточило сорокатисячне московське військо. Тож Юрію нічого не залишалося, як підписати так звані Переяславські статті 1659 р., укладені князем Трубецьким, а не ті, що передав йому в посольстві. Умови Переяславських статей не влаштовували козацьких ватажків, які не бажали коритися московському цареві. Тож чим далі, тим виразнішою ставала різниця в настроях між правобережною та лівобережною старшиною. До того ж улітку 1660 р. Москва порушила перемир’я з Річчю Посполитою і наказала київському воєводі Василю Шереметьєву разом із козаками окупувати Правобережну Україну. Під містечком Чудновом московсько-козацьке військо оточила польсько-татарська армія, і Юрій Хмельницький змушений був підписати чергову козацько-польську мирну угоду — Слободищенський трактат. Нові домовленості базувалися на тексті Гадяцького трактату, але вже без згадки про окреме князівство Руське. Слободищенський трактат призвів лише до ускладнення ситуації. Так, козацька рада в Корсуні визнала його, а Яким Сомко від імені Переяславського, Ніжинського і Чернігівського полків склав у Переяславі повторну присягу на вірність цареві і був проголошений наказним (тобто тимчасовим) гетьманом Лівобережної України....

Гетьманщина за правління Івана Виговського

8 Клас

Що Богдан Хмельницький тяжко хворіє, стало зрозуміло на початку 1657 р. Гетьман скликав старшинську раду і за її згодою передав гетьманську булаву своєму шістнадцятирічному синові Юрію. Але вже у вересні 1657 р. в Чигирині відбулася старшинська рада «при зачинених воротях», яка до повноліття Юрія Хмельницького передавала владні повноваження військовому генеральному писарю Івану Виговському. А у жовтні рядове козацтво, міщани й духовенство на генеральній раді в Корсуні підтвердили це рішення. Після обрання гетьман заявив: «Ся булава доброму — на ласку, а злому — на карність. Коли мене гетьманом обрали, то потурати я в війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке без страху бути не може...» Поміркуйте, що мав на увазі Іван Виговський. Іван Виговський мав досвід канцелярської служби, але, як свідчить анонімний автор, при цьому «мусив добре володіти як язиком, так і кулаком, маючи часті сутички з супротивниками, щоб не вилетіли зуби». На початку Національно-визвольної війни Виговський, перебуваючи у війську гетьмана коронного Миколи Потоцького, брав участь у битві біля Жовтих Вод, де його було поранено. За легендою, у непритомному стані його полонив якийсь запорожець і продав татарину за поганенького коня. Богдан Хмельницький «викупив Виговського за одну кобилу». Вдячний за порятунок шляхтич склав присягу на вірність козацтву....

Практична робота. Порівняльна характеристика особистих якостей, політичних позицій та військово-політичної діяльності Івана Богуна, Адама Киселя та Яреми Вишневецького

8 Клас

Постать князя Яреми Вишневецького викликає дискусії як серед польських, так і серед українських істориків. Для поляків Ярема — це національний герой, оспіваний Генриком Сенкевичем в історичному романі «Вогнем і мечем». Оританський історик Норман Дейвіс називає його однією з найсуперечливіших постатей польської історії, яка, хоча й брала участь в актах нечуваної жорстокості, все ж була дуже популярною серед польських магнатів. Дехто з істориків стверджує, що Ярема Вишневецький мстився повстанцям за розорення Лубен — міста, яке він тривалий час розбудовував. На лютість, із якою повстанці Максима Кривоноса боролися із князем, він відповідав тим самим. Вояки Яреми Вишневецького сотні людей посадили на палі, вирізали кілька сіл. Знайдіть додаткову інформацію, яка б дала змогу охарактеризувати Ярему Вишневецького як особистість і політичного діяча....

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр.

8 Клас

Навесні 1654 р. розпочалися воєнні дії між об’єднаними козацько-московськими силами та військом Речі Посполитої. Головні сили царської армії рушили на Білорусь і восени взяли під контроль Полоцьк, Вітебськ та Смоленськ. А козацький полк під командуванням наказного гетьмана Івана Золотаренка, який брав активну участь у цій кампанії, мав у цей самий час піти наступом на Волинь. Однак Богдан Хмельницький не підтримав наміру Золотаренка. Гетьман був заклопотаний безпекою південного прикордоння, адже ситуація там щодень ускладнювалася після того, як у червні 1654 р. Річ Посполита уклала договір із Кримським ханством. Тож природно, що Хмельницький передбачав спільні дії нових союзників проти Москви та козацької України. У жовтні 1654 р. тридцятитисячна польська армія під проводом коронного гетьмана Станіслава Потоцького захопила Брацлавщину, а татарські загони рушили до Умані. Наприкінці 1654 — на початку 1655 р. цілі райони Поділля стали пусткою, бо місцеве населення втекло до Молдавського князівства. Лише в січні 1655 р. у бою під Охматовом (нині — село у Черкаській області) ціною величезних утрат наступ польської армії було зупинено....

Міжнародні відносини. Українсько-московський договір 1654 р.

8 Клас

В умовах війни Богдан Хмельницький та його найближче оточення мали маневрувати між трьома потужними сусідами, які впливали на ситуацію в козацькій державі. Так, Річ Посполита не визнавала окремішності Гетьманщини, а Османська імперія та Московське царство мали свої геополітичні інтереси. Щоб вплинути на ситуацію, гетьман намагався залучити на свій бік менші сусідні держави — Кримське ханство, Молдавське князівство, Валахію і Трансільванію. Геополітика — використання політичної влади над певною територією. Найперше склалися союзні відносини із кримськими татарами. Хоча може видатися, що союз між козацтвом і південним сусідом був нелогічним через досвід протистояння і різну релігію, аргументи на підтримку таких домовленостей наводить сам Богдан Хмельницький у розмові із представником грецького духовенства: «Сам він знає, що людям православної християнської віри не годиться мати з бусурманами близькі стосунки і спілку. Тільки ж зараз... настав такий час держати з бусурманами братство і єднання. Вони, православні християни, держать з ними [татарами] братство для того, щоб святі Божі церкви і православну християнську віру від польських та від єретичних рук визволити». Відтак для успішної війни з Річчю Посполитою потрібно було мати мир із Кримом. Інакше татари могли вдарити в тил козакам із півдня....

Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.

8 Клас

Аби Білоцерківський договір, укладений Богданом Хмельницьким і делегацією польського короля, набрав чинності і вступив у дію, потрібно було, щоб його затвердив сейм Речі Посполитої. Однак цього не сталося, бо один із шляхтичів на засіданні сейму застосував право вето (наклав заборону на договір). Хмельницький швидко оцінив ситуацію і у квітні 1652 р. сповістив козацьку старшину про підготовку до нової війни. З-поміж своїх союзників у боротьбі проти поляків Хмельницький бачив молдавського господаря Василя Лупула. А щоб Лупул не порушив домовленостей із козаками, гетьман вирішив укласти династичний шлюб між своїм старшим сином Тимошем Хмельницьким та дочкою Василя Лупула — Розандою, і навесні 1652 р. загін Тимоша вирушив до Молдавського князівства, а згодом слідом за ним — п’ятдесятитисячне козацьке військо Богдана Хмельницького із союзниками. Господар — слов’янський титул правителя, яким називалися монархи Східної Європи — правителі Великого князівства Литовського, Московії, Валахії і Молдавського князівства. У московських документах XVII ст. поступово витіснений титулом государ....

Навігація