Успіхи Національно-визвольної війни поставили перед Б. Хмельницьким та козацькою старшиною чимало внутрішньо- та зовнішньополітичних завдань. Серед останніх найважливіше полягало у міжнародному визнанні Війська Запорозького, налагодженні дипломатичних зав’язків та пошуку союзників. Поява козацької держави істотно змінила міжнародне становище Східної Європи. Щойно завершилася Тридцятилітня війна, було укладено Вестфальський договір, який перекроїв кордони між європейськими країнами. Послабилися позиції Німеччини, Ватикану й частково Речі Посполитої. Натомість помітно зміцнювалося становище Швеції. Щоб ліквідувати козацьку державу, Річ Посполита намагалася заручитися підтримкою Франції, Австрії, німецьких князівств, Ватикану, Молдови, Валахії, Трансільванії, Московії, Криму й Османської імперії. Зі свого боку, козацька Україна прагнула домогтися не лише дружніх взаємин із цими країнами, а й схилити їх до підтримки своїх інтересів. Розділіть клас на 5 груп, кожна з яких розглядатиме відносини держави Військо Запорозьке із однією з названих держав (Річ Посполита, Османська імперія, Московія, Кримське ханство, Швеція і Трансильванія). Проаналізуйте джерела, дайте відповіді на запитання. В кінці заняття кожна з груп має представити позитивні та негативні наслідки співпраці Війська Запорозького з різними країнами. У групах 1-5 розгляньте малюнок до офорту Т. Шевченка, прочитайте текст до нього (джерело 1) і дайте відповіді на запитання. 1. Про дипломатичні зносини з якими країнами дізнаємося з малюнка та тексту до нього? 2. Які події Національно-визвольної війни передували тим, що зображені художником? 3. Послів якої країни зображено на передньому плані картини? 4. Поміркуйте, який сенс автор малюнка вкладав у слова «одначе рада (окрім славного лицаря Богуна) присудила єднать царя московського»....
|