Войти
Закрыть

Повторення. Вступ 10 клас Струкевич

10 Клас

Територіальні межі розселення українців як етносу. Переступаючи межу XX ст., український народ залишався розділеним між двома імперіями. У складі Російської імперії перебували Правобережжя, Лівобережжя зі Слобожанщиною та Південна, або Степова, Україна. Правобережжя поділялося на Київську, Подільську, Волинську губернії; Лівобережжя — на Полтавську, Чернігівську, Харківську; Південна Україна — на Херсонську, Катеринославську й Таврійську губернії. Українські етнічні землі в складі Австро-Угорської імперії теж поділялися на три регіони: Східну Галичину, що разом із частиною польських етнічних територій (сім західних повітів Галичини) перебувала в складі Королівства Галичини й Льодомерії; Буковину — Коронний край, де панували румунські поміщики; Закарпаття — підпорядковане Угорському королівству. Значна частина етнічних українських земель перебувала в складі сусідніх адміністративних одиниць обох імперій: Пряшівщина, Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя, Берестейщина, Кобринщина, Пінщина, Стародубщина, південь Орловщини, Курщини та Воронежчини, захід Війська Донського, Кубань і північний захід Ставрополля. За даними переписів населення, що проводилися в Російській та Австро-Угорській імперіях, і результатами етнографічних експедицій, суцільна етнічна територія українського народу на початку XX ст. становила 747 тис. км2. З них: 74 тис. км2 входили до складу Австро-Угорської імперії, а 673 тис. км2 — до Російської. Загалом на цих землях проживало 46 млн осіб, з яких — 32,7 млн були українцями....

Історія України 10 клас Струкевич (рівень стандарту, нова програма)

10 Клас

У цьому навчальному році ви розпочинаєте вивчення історії України періоду з 1914 до 1945 р., який кардинально змінив життя всього українського суспільства й приніс горе в кожну українську родину. Адже за ці роки Україна втратила кожного другого чоловіка й кожну четверту жінку. Новітня історія людства розпочалася з не баченої раніше соціальної катастрофи — Першої світової війни (1914-1918). Вона принесла в «коротке» XX ст. гострі суперечності, а з ними — і зневагу до людського життя, некритичну віру у «вождів» та їхні ідеї щодо насильницького переоблаштування світу. Війна привела до розпаду чотирьох імперій та виникнення незалежних національних держав. Серед них постали й Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка — унаслідок природного історичного прагнення українського народу до незалежності й соборності. Політичні процеси в сусідній Росії, поширені в Україні через російсько-більшовицьку окупацію, принесли нашому народу тоталітарний комуністичний режим. Протягом довгих десятиліть він визначав чужорідний українцям суспільно-політичний, економічний та культурний устрій. Його впровадження включало й багатообіцяючу українізацію, і розвиток важкої промисловості, і трагічну колективізацію, Голодомор, і масові репресії в 1930-х роках, які стали справжнім геноцидом нашого народу. Не увінчалися успіхом і відчайдушні зусилля західних українців стати господарями на рідній землі. Вони нерідко набували радикальних форм і загострювали відносини між пригнобленими українцями та панівними тоді поляками, угорцями й румунами. Наближення нової світової війни спонукало українців до відродження власної держави на теренах Карпатської України й організації першої в історії збройної відсічі нацизму....

Перевірте свої знання з розділу VI. Україна в роки Другої світової війни

10 Клас

Покажіть на карті оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворожих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України; основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни. Поясніть терміни й поняття: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост. Схарактеризуйте: основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни; вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення; природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики «випаленої землі», депортацій етнічних груп і народів; вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації) та повсякденне життя українців; одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Амета-Хана Султана. Визначте: зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни; цілі та напрями німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.; причини, зміст і наслідки політики радянізації Західної України; причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні; причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово-політичної формації УПА; причини й наслідки окупації України та польсько-українського протистояння; тенденції розвитку національної культури воєнної доби....

Ціна війни

10 Клас

Після очищення Криму від нацистських військ радянська влада здійснила депортацію татар, греків, вірмен та представників інших народів, які проживали на півострові. Вони були звинувачені у зраді, хоча близько 50 тис. кримських татар на момент депортації воювали у складі Червоної армії. Чим пояснює державний комітет оборони необхідність виселення з Криму татарського населення? Про що свідчать спогади німецьких військових? З постанови Державного Комітету Оборони № 5859 від 11 травня 1944 р. «Про кримських татар». Цілком таємно Багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, що обороняли Крим і переходили на бік противника. Кримські татари співпрацювали з німецькою окупаційною владою, брали участь в організованих німцями «татарських національних комітетах», переслідували нетатарське населення Криму, готували відокремлення Криму від СРСР за допомогою німецьких збройних сил. Враховуючи викладене, Державний Комітет Оборони ухвалює: Всіх татар виселити з Криму і поселити їх на постійне місце проживання як спецпоселенців в районах Узбецької РСР ... Зобов’язати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар завершити до 1 червня 1944 р. Встановити такий порядок і умови виселення: а) дозволити спецпереселенцям взяти свої особисті речі, одяг, посуд, продовольство; б) для організації прийняття від спецпереселенців залишеного ними... зерна та сільгоспродуктів відрядити в Крим необхідну кількість працівників; в) зобов’язати Народний Комісаріат Шляхів Сполучень організувати перевезення спецпереселенців із Криму в Узбецьку РСР спеціально сформованими ешелонами. Розрахунки перевезень здійснити за тарифами перевезень засуджених......

Україна в 1943–1944 рр.

10 Клас

Значна кількість дивізій форсували Дніпро вночі без артилерійської підготовки. Війська використовували підручні засоби, що для гітлерівців було несподіванкою. Використання підручних засобів під час форсування ріки з ходу — розумне рішення, але це некращий спосіб форсування. Зі спогадів учасника форсування Дніпра письменника Віктора Астаф’єва Найстрашнішими виявилися кулемети... заздалегідь пристрілені й тепер, наче з вузьких шийок брандспойтів, поливали берег, ріку, в якій кишіло місиво з людей, старі й молоді, свідомі й несвідомі, добровольці й воєнкомами мобілізовані, штрафники й гвардійці, росіяни і неросіяни — всі вони кричали: «Мамо! Боже! Допоможіть»... А кулемети сікли і сікли, поливали смертоносними цівками. Хапаючись один за одного, поранені й не зачеплені кулями люди йшли під воду, ріка бугрилася пухирями, здригаючись від людських судорог, пінилася червоними бурунами. Наприкінці вересня 1943 р. війська Центрального й Воронезького фронтів форсували Дніпро й захопили плацдарми на правому березі на північ та південь від Києва. Спочатку радянське керівництво вирішило наступати на Київ з плацдарму в районі с. Великий Букрин на південь від столиці. Було здійснено дві спроби розгорнути наступ із цього плацдарму. Але зазнавши великих втрат, війська так і не змогли прорвати міцно укріплену німецьку оборону. Після невдач було вирішено перенести основний удар на північ від Києва в район плацдарму поблизу с. Лютіж. Це означало, що понад 200 тис. бійців разом з технікою треба переправити з Букринського плацдарму назад через Дніпро, таємно передислокувати лівим берегом на північ за Київ, аби там знову перекинути їх на правий берег у район Лютіжа. Усе це робилося під покровом ночі в умовах осінньої негоди....

Розгортання опору окупантам і початок вигнання німецьких військ і їхніх союзників з Лівобережної України

10 Клас

Як радянське керівництво готувало опір на окупованій гітлерівцями території? Як діяли нацистські окупаційні війська проти партизанського й підпільного руху? За попередньою воєнною доктриною сталінського керівництва передбачалося, що Червона армія буде розгортати майбутні військові операції виключно на території противника, тому недоцільно готувати населення до партизанської війни. Така підготовка проводилась уже на початку війни в надзвичайних умовах. У районах можливої партизанської боротьби спішно закладалися бази зі зброєю, продуктами, медикаментами. Організувати підпільну й партизанську боротьбу мали партійні та комсомольські комітети разом з військовими фахівцями. Яким був стан підготовки до розгортання партизанської та підпільної боротьби в умовах нацистської окупації? Як це могло позначитись на діях партизанів і підпільників? Зі спогадів Сидора Ковпака — командира партизанського загону Лише у липні 1941 р. на партійному активі, скликаному райкомом, ми дізналися, що рішенням ЦК КП(б)У формуються партизанські групи. Історик А. Чайковський про підготовку радянських партизанів і підпільників Більшість «партизанських шкіл» не витримували ніякої критики. В одній із них, розташованій у Пущі-Водиці під Києвом, не було зразків не лише трофейної, а й вітчизняної зброї. Для підготовки командирів загонів відводилося аж три дні... До кінця 1941 р. так звану підготовку до «малої війни» пройшли лише 15 відсотків усіх тих, хто був засланий за лінію фронту чи залишився на окупованій території....

Окупаційний режим в Україні

10 Клас

Нацистська верхівка, не чекаючи завершення війни, проводила онімечення українських земель. Улітку 1942 р. А. Гітлер наказав перевести свою ставку в район Вінниці, звідки почали масово виселяти українців і заселяти німців. По всій окупованій території німецька влада проводила перепис місцевих жителів німецького походження, так званих фольксдойчів, яких усіляко підтримувала: забезпечувала високооплачуваною роботою, створювала кращі житлові умови, дозволяла обслуговуватися у спеціальних магазинах. Як ставився Е. Кох до України? Які завдання він ставив своїм підлеглим? «Новий порядок» — політичний режим, установлюваний нацистською Німеччиною на окупованих територіях. З промови райскомісара України Еріха Коха в Рівному (26 серпня 1942 р.) Українці повинні працювати на Німеччину. Ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає Німеччині. Це завдання повинно бути виконане, не зважаючи на втрати. За окупації німці вивезли з України 9,2 млн т зерна, 622 тис. т м’ясних продуктів, 950 тис. т олії, 400 тис. т цукру та іншу продукцію. Важливими для нацистських окупантів у виконанні їхніх планів були трудові ресурси України. У серпні 1941 р. німецька влада видала наказ про трудову повинність в окупованих областях. Спочатку залучали до різних робіт людей віком від 18 до 45 років, а згодом уже від 14 до 65 років. На захопленій території впроваджували «новий порядок»....

Початок німецько-радянської війни

10 Клас

Складовою частиною Другої світової війни стала німецько-радянська війна, що почалася 22 червня 1941 р. нападом Німеччини на СРСР. У наказі А. Гітлера наголошувалося на загрозі з боку СРСР й необхідності превентивної війни, тобто війни, мета якої — попередити напад суперника. Удар німців був несподіваним для Червоної армії, хоча розвідка інформувала про підготовку воєнних дій. Але Й. Сталін слухати про це не хотів, уважаючи Німеччину надійним союзником. Тільки під впливом беззаперечних доказів він погодився відправити у війська директиву про необхідність «протягом ночі на 22. 06. 41 р. зайняти вогневі точки укріплених районів на державному кордоні, зосередити на польових аеродромах авіацію, усі частини привести в бойову готовність». Однак цей наказ уже не міг вплинути на ситуацію. До штабу Київського особливого округу він надійшов за годину до нападу німців. Якими подіями розпочалася війна? У якому стані була Червона армія? Чому керівництво СРСР не відразу сповістило населення про напад Німеччини? З інформації Київського особливого військового округу начальнику Головного управління політпропаганди Червоної армії 22 червня 1941 о 4-й годині німецька авіація здійснила наліт на ряд наших аеродромів і міст та піддала їх бомбардуванню. Одночасно в різних місцях німецькі війська відкрили артилерійський вогонь і перейшли кордон. У районі Устилуг діють диверсійні групи противника, перевдягнуті в нашу форму. В цьому ж районі горять склади....

Початок Другої світової війни та зміна кордонів України

10 Клас

Напередодні Другої світової війни етнічні українські землі були у складі п’яти держав. Це стало одним із дестабілізуючих чинників політичного життя тодішньої Європи, перетворюючи «українське питання» на клубок суперечностей у міжнародних стосунках. Зацікавлені в українських землях були не тільки держави, що межували з ними, а й ті, що не мали безпосередніх кордонів з Україною. На той час існувало три групи країн, які намагалися долучитися до упорядкування українських територій. Перша група — Англія, Франція, США. Ці країни не володіли українськими землями, але вважалися лідерами світової політики. «Українське питання» цікавило їх у площині збереження наявних кордонів, визначених ними за Версальсько-Вашингтонськими домовленостями. Другу групу представляла насамперед Німеччина. Вона не володіла українськими землями, проте мала масштабні плани щодо їх захоплення та використання. Зокрема, ідеолог нацистської партії А. Розенберг опублікував працю «Україна — вузол світової політики», а А. Гітлер, виступаючи на з’їзді нацистської партії в 1936 р., наголошував, що якби завоювати Україну, Урал і Сибір, то «кожна німецька домогосподарка відчула б, наскільки її життя стало легшим». Керівництво райху прагнуло захопити українські землі не тільки з метою підвищити життєвий рівень німецького населення, а насамперед, щоб забезпечити Німеччину ресурсами у війні за світове панування. Лідери райху планували використовувати українські землі і як плацдарм для майбутнього виходу в райони Закавказзя та Близького Сходу, до родовищ нафти. Окрім того, А. Гітлер розглядав Україну як територію, котрою можна розраховуватися із союзниками у «східному поході». Угорщині нацисти обіцяли Закарпаття, а Румунії — Бессарабію, Північну Буковину з південними районами України....

Навігація