§ 35. УКРАЇНА В 1943-1944 рр.

1. Битва за Дніпро

Які укріплення й чому німці називали «Східним валом»? Як розвивалася Київська наступальна операція?

Наприкінці вересня 1943 р. радянські війська вийшли фронтом у 700 км на лінію Дніпра. А. Гітлер сподівався, що Дніпро, з високим правим берегом, стане нездоланним рубежем оборони, яку він назвав «Східним валом». Проте радянське командування вирішило переправлятися на правий берег Дніпра «на плечах» противника, поки гітлерівці не створили там суцільної лінії оборони. Це означало, що червоноармійцям доведеться форсувати Дніпро без підготовки.

Проаналізуйте подані джерела і поясніть, чому радянські війська зазнали великих втрат під час форсування Дніпра.

Переправа червоноармійців через Дніпро. Букринський плацдарм (жовтень 1943 р.)

Зі спогадів командувача Степовим фронтом генерала Івана Конєва

Значна кількість дивізій форсували Дніпро вночі без артилерійської підготовки. Війська використовували підручні засоби, що для гітлерівців було несподіванкою. Використання підручних засобів під час форсування ріки з ходу — розумне рішення, але це некращий спосіб форсування.

Зі спогадів учасника форсування Дніпра письменника Віктора Астаф’єва

Найстрашнішими виявилися кулемети... заздалегідь пристрілені й тепер, наче з вузьких шийок брандспойтів, поливали берег, ріку, в якій кишіло місиво з людей, старі й молоді, свідомі й несвідомі, добровольці й воєнкомами мобілізовані, штрафники й гвардійці, росіяни і неросіяни — всі вони кричали: «Мамо! Боже! Допоможіть»... А кулемети сікли і сікли, поливали смертоносними цівками. Хапаючись один за одного, поранені й не зачеплені кулями люди йшли під воду, ріка бугрилася пухирями, здригаючись від людських судорог, пінилася червоними бурунами.

Братська могила в селі Ходорів. У ній поховано понад 2 тис. радянських воїнів, що загинули під час боїв на Букринському плацдармі. Більшість із загиблих було мобілізовано у вересні-жовтні 1943 р.

Наприкінці вересня 1943 р. війська Центрального й Воронезького фронтів форсували Дніпро й захопили плацдарми на правому березі на північ та південь від Києва. Спочатку радянське керівництво вирішило наступати на Київ з плацдарму в районі с. Великий Букрин на південь від столиці. Було здійснено дві спроби розгорнути наступ із цього плацдарму. Але зазнавши великих втрат, війська так і не змогли прорвати міцно укріплену німецьку оборону.

Після невдач було вирішено перенести основний удар на північ від Києва в район плацдарму поблизу с. Лютіж. Це означало, що понад 200 тис. бійців разом з технікою треба переправити з Букринського плацдарму назад через Дніпро, таємно передислокувати лівим берегом на північ за Київ, аби там знову перекинути їх на правий берег у район Лютіжа. Усе це робилося під покровом ночі в умовах осінньої негоди.

Про який епізод битви за Київ свідчить фото? У яких умовах змушені діяти бійці? Чому?

Бої на підступах до Києва (жовтень 1943 р.)

Прагнучи підкреслити значущість битви за Дніпро й піднести бойовий дух військ, які поповнювало мобілізоване українське населення, Ставка Верховного Головнокомандування перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний, Південний фронти на 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти.

Від листопада 1943 р. після потужної артилерійської підготовки (на кожний кілометр фронту припадало понад 300 одиниць артилерії) радянські війська перейшли в наступ з Лютізького плацдарму. Першого дня вони прорвали оборону німців, які втратили 50 % живої сили і 40 % техніки. У наступні дні атаки тривали. Німці не витримали, і 6 листопада частини 1-го Українського фронту очистили Київ від гітлерівців.

Які події відображено на фото? Який настрій у киян? Який вигляд мають люди та місто?

Микита Хрущов — член військової ради 1-го Українського фронту серед киян (1943 р.)

У боях за Київ загинуло 260 тис. радянських воїнів. За подвиги під час форсування Дніпра звання Героя Радянського Союзу були удостоєні 2438 осіб (понад 20 % від усіх нагороджених цим званням за всю війну).

2. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної і Південної України

Які операції було здійснено Червоною армією навесні-влітку 1944 р.? Де і як вони розгортались та якими були їх результати?

Київська операція відкрила Червоній армії перспективи для подальших наступальних дій на Правобережній Україні.

Проаналізуйте та прокоментуйте наведені дані.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ НА НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОМУ ФРОНТІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (січень 1944 р.)

Ставка Верховного Головнокомандування планувала здійснити удари по німецьких військах на лінії фронту від Овруча до Херсона. Перед радянськими військами ставилася задача розчленувати сили гітлерівців і знищувати їх по частинах. Із цією метою взимку-навесні 1944 р. було здійснено низку військових операцій.

Який загальний висновок можна зробити за результатами цих операцій?

ВІЙСЬКОВІ ОПЕРАЦІЇ З ВИГНАННЯ НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК ТА ЇХНІХ СОЮЗНИКІВ З УКРАЇНИ (взимку-навесні 1944 р.)

Противники намагалися досягнути своєї мети за будь-яку ціну.

Що засвідчують подані джерела? Чи пов’язані вони між собою? Як саме?

Зі спогадів німецького генерала Ф. Меллентина про бої під час Житомирсько-Бердичівської операції

30 грудня наше становище стало критичним. Земля вкрилася ожеледицею, що ускладнило відступ наших танкових дивізій, які пробивалися з боями через російські війська. Нам вдалося в той день знищити 32 танки росіян і відновити фронт. 31 грудня росіяни розпочали нові атаки, в яких вони втратили 62 танки.

Зі спогадів радянського генерала О. Василевського про Рівненсько-Луцьку операцію

Багато я бачив на своєму віку бездоріжжя. Але такої багнюки як взимку та навесні 1944 р. я не зустрічав ні раніше ні пізніше. Буксували навіть трактори і тягачі. Артилеристи тягнули гармати на собі. Бійці переносили на руках снаряди і патрони від позиції до позиції за десятки кілометрів.

У яких умовах діяли піхотинці? Як ви розумієте крилатий вислів: «Піхота — цариця полів»?

Воєнне бездоріжжя (1944 р.)

3. Опір окупантам у 1943—1944 рр.

Які зміни відбулися в діях радянських партизанів у 1943-1944 рр.? Що змінилось у тактиці ОУН і УПА в цей час?

У 1943 р. опір окупантам в Україні досяг апогею. Партизанські з’єднання здійснювали рейди у глибокий ворожий тил. Партизани дезорганізовували транспортні мережі гітлерівців.

Яку форму боротьби радянських партизанів віддзеркалює фотодокумент? Якою була масштабність таких рейдів? Опишіть, як відбувались такі рейди. Якими були результати діяльності партизанів?

Ковпаківці на марші (1943 р.)

Під час наступальних операцій українських фронтів від січня до вересня 1944 р. радянські партизани вивели з ладу на території республіки 99 мостів, 1037 поїздів, 6 вузлових залізничних станцій. Вони розгорнули в тилу німців «Рейкову війну», що позбавила ворога можливості перевозити війська й техніку до тих ділянок фронту, де розгортався наступ радянських військ.

У вересні 1944 р. на окупованій нацистами території України діяли 48 партизанських з’єднань: 227 загонів чисельністю 70 370 бійців. Гітлерівці, щоб зберегти контроль над окупованими районами, вимушені були знімати з фронту війська і тримати «для наведення порядку в тилу» декілька дивізій.

Які проблеми в діяльності та забезпеченні мали радянські загони? Яким чином партизани могли подолати нестачу продовольства?

Історик А. Чайковський про боротьбу радянських партизанів (1944 р.)

Планувати бойові операції партизанів можна було лише в разі сталого їх забезпечення. Така допомога регулярно почала надходити з Великої землі, тільки 1944 р. ... коли зросли технічні можливості постачання вантажів. Від липня 1941 р. по жовтень 1944 р. партизанам було надіслано з Великої землі понад 2 тис. тонн вантажів. їх основу становила зброя, а продовольства, одягу, медико-санітарного обладнання було лише 10 відсотків. Якщо кількість надісланого вантажу поділити на чисельність партизанів України, то на кожного з них припадало трохи більше кілограма.

У зв’язку з очищенням значної території республіки від гітлерівців УШПР розформував частину партизанських з’єднань і загонів, а їх особовий склад влився до частин Червоної армії та НКВС. Зокрема, дивізію С. Ковпака було розформовано, а її бійців скеровано для укомплектування органів НКВС у західні області України.

Загальна кількість осіб, які перебували за часів війни в партизанах в Україні, становила близько 220 тис., з них 29 осіб були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Активну участь у партизанській боротьбі в Україні брали жінки. Вони становили 17,2 % від загальної кількості бійців.

Активізувався в 1943-1944 рр. український національний визвольний рух. Керівництво ОУН(Б) негативно поставилося до ідеї спільної боротьби з німцями проти більшовизму, розцінюючи таку позицію як «капітуляцію перед німцями». У лютому 1943 р. вони ухвалили рішення про перехід до збройної боротьби проти німців і їх союзників, формувань Армії крайової, радянських партизанів, а згодом і підрозділів Червоної армії.

Що проголошує листівка? Якими є проміжні й кінцеві цілі УПА?

З листівки ОУН-Б (травень 1943 р.)

Український народ не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки її політики серед поневолених народів Сходу. Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти сили, бо впевнені, війна у кінцевій фазі надасть нам державу.

Уже навесні вояки УПА розпочали збройні напади на німецькі гарнізони. Німецьке командування відповіло на це каральними операціями, під час яких тільки в липні-вересні відбулося 74 бої між упівцями й німцями.

Які явища в Русі опору відбиває фотодокумент? Як озброєні й у що одягнені вояки УПА?

Формування УПА перед військовою операцією (1943 р.)

Розгортання лав УПА, до яких потрапляли люди різних національностей і політичних поглядів, зумовило перегляд ідеології та політики. У серпні 1943 р. відбувся III Надзвичайний збір ОУН(Б). Його учасники затвердили рішення, що свідчили про політичну еволюцію ОУН-УПА. Вони проголосили курс на боротьбу проти «московсько-більшовицького та німецького ярма за побудову Української самостійної соборної держави». Замість старого гасла «Україна для українців», було проголошено нове — «Воля народу — воля людей».

Виходячи з нових позицій, керівництво національного руху намагалося порозумітися навіть з радянськими партизанами. Зокрема, під час рейду з’єднань під командуванням С. Ковпака повстанці пропустили їх через свою територію і намагалися проводити серед ковпаківців агітацію, закликаючи останніх переходити до УПА. Проте спільних дій ОУН-УПА і радянських партизанів проти гітлерівців не було.

Згодом радянські партизани почали демонструвати себе як представників комуністичної влади. У цій ситуації оунівці вважали, що настав час активно включитися в боротьбу за українські землі. Серед місцевого населення було розгорнуто пропагандистську кампанію із закликами до створення незалежної соборної України.

Лідери українського визвольного руху наголошували, що німці рано чи пізно підуть з України і треба завчасно підготуватися до боротьби з ворогами, які залишаться, а це, насамперед, радянська влада й польський національний рух. У 1944 р. основним ворогом у виборюванні майбутньої самостійної української держави визначено комуністичний режим. На початку червня 1944 р. у Львові відбулися переговори на найвищому рівні між представництвом УПА та Вермахту з питань можливого співробітництва у військових сферах. Сторони дійшли компромісу: німці погодилися передати УПА зброю та боєприпаси, які вони, відступаючи, вже не здатні були евакуювати, а УПА зобов’язувалася надавати гітлерівцям розвідувальні дані про радянські війська. У вересні 1944 р. гітлерівці звільнили з концентраційних таборів С. Бандеру, Я. Стецька та інших лідерів українського національного руху.

Щодо радянських військ, то УПА під час наступу Червоної армії уникала боїв з її частинами. Та коли фронт перемістився на захід і за армією прийшли війська НКВС, УПА почала боротьбу з ними.

Про які події йдеться в документі? Між якими військовими формуваннями відбувались воєнні дії? До яких наслідків це мало призвести?

Історик В. Косик про розгортання боротьби між радянськими військами та підрозділами УПА в 1944 р.

На Волині перше зіткнення між загоном УПА і батальйоном НКВС відбулося 18 січня 1944 р. З цього дня бої були частими. 6 лютого війська НКВС втратили 50 солдатів біля Володимирця. 29 лютого, неподалік Милятина (між Рівнем і Славутою) колона командуючого 1-м Українським фронтом генерала М. Ватутіна попала у засідку, влаштовану загоном УПА. Ватутін був поранений, і 15 квітня помер у Київському госпіталі. З 5 січня до 5 квітня 1944 р. вояки УПА вбили 850 бійців НКВС.

Найбільша битва між формуваннями УПА й військами НКВС відбулася 24 квітня 1944 р. поблизу с. Гурби на Рівненщині. Повстанців (5 тис.) атакували з кількох сторін 30 тис. бійців НКВС. Битва тривала три дні. Унаслідок чого повстанці втратили 2 тис. вбитими та 1,5 тис. полоненими і тільки деяким загонам УПА вдалося вирватися з оточення. Проте боротьба між УПА та радянськими військами тільки розгорталася.

4. Завершення вигнання німецьких окупантів та їхніх союзників з України

Які операції було здійснено Червоною армією восени 1944 р.? Де та як вони розгортались? Яких результатів було досягнуто?

Улітку 1944 р. розпочався завершальний етап вигнання гітлерівців з України. Він був пов’язаний із серією наступальних операцій Червоної армії.

Який загальний висновок можна зробити за результатами цих операцій?

НАСТУПАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ (літо-осінь 1944 р.)

Львівсько-Сандомирська операція здійснювалася силами 1-го Українського фронту. На ділянках прориву оборони противника радянські війська зосередили до 255 одиниць артилерії на кілометр фронту. Гітлерівці не змогли утримати своїх рубежів, 27 липня 1944 р. радянські війська увійшли до Львова.

На півдні України війська 2-го, 3-го Українських фронтів здійснили Яссько-Кишинівську операцію і прорвали оборону противника та захопили резерви німецьких і румунських дивізій. Командування Вермахту не змогло відвести свої війська за річку Прут, і вони були знищені.

Завершила розгром гітлерівців на території України Східно-Карпатська операція, де були задіяні війська 1-го, 2-го, 4-го Українських фронтів. Бої точилися в гірських районах, що ускладнювало просування Червоної армії, 27 жовтня радянські війська увійшли в Ужгород. Наприкінці жовтня 1944 р. німецькі війська покинули Україну.

Що засвідчують іноземні та вітчизняні джерела щодо останнього етапу війни? Яким було ставлення до людського життя в Червоній армії? Чому іноземці оперують поняттям «російські війська», а не радянські?

Німецький генерал Ф. Меллентін про вдосконалення наступальної тактики радянських військ на завершальному етапі війни

Російські війська вдосконалювали і розвивали тактику артилерії під час наступальних операцій. їхня артилерійська підготовка перетворилася у справжній шквал руйнуючого вогню. У 1944 році набули високої мобільності російські танкові і моторизовані з’єднання.

Зі шведської газети «Гетеборге постен» (6 квітня 1944 р.)

Російські танкові армії розв’язували задачі, з якими німці не справлялися. Вони стали незалежними від пори року, від снігу та грязюки. Лінії їх комунікацій настільки збільшилися, що стало чудом, як служби забезпечення росіян справляються з поставками на передові лінії.

Український історик М. Коваль про наступ радянських військ (1944 р.)

Червона армія в 1944 р., як гігантський коток, вичавлювала німецьку армію з України. Але як і в попередні роки, багатомільйонна армія потребувала елементарного. Боєзапас на одну гвинтівку найчастіше становив 5-7 патронів, кожен третій воїн одягнений абияк. Спали, навіть узимку, просто неба, бо села розорені. Як наслідок: кожен четвертий воїн був обморожений або хворий. Тили через бездоріжжя відставали від військ, а це означало в кращому разі казанок на добу холодної пшоняної каші на двох...

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Спираючись на карту № 9 (див. Альбом карт), розкажіть про битву за Дніпро.

2. Використовуючи карту № 9, опишіть основні військові операції 1944 р. після завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з України.

3. Чому радянські війська зазнали неймовірних втрат у боях за Київ?

4. Розкажіть про розгортання дій радянського партизанського руху в 1944 р.

5. Які зміни відбулися в українському національному опорі окупантам у 1944 р.?

6. Схарактеризуйте цілі та методи боротьби радянських партизанів і вояків УПА на завершальному етапі війни.

7. Проаналізуйте причини величезних людських і матеріальних втрат в Україні в 1944 р.

8. Висловте й аргументуйте свою думку з приводу сутності суперечностей стратегій ОУН і УПА.

9. Дайте оцінку взаємостосункам та причинам протистояння між течіями опору окупантам в Україні в 1944 р.

10. Істориками підраховано, що за роки німецько-радянської війни щоденно в середньому гинуло 15 тис. радянських людей. Як би ми вирішили відзначити пам’ять кожного з них хвилиною мовчання, довелось би мовчати протягом 28 років. Які думки викликає у вас цей факт? Чому під час цієї війни загинуло стільки людей? Чого вчить нас цей факт?

11. Дослідіть історію свого рідного краю в 1943-1944 рр. Підготуйте перелік екскурсій на військову тематику. Що ви знаєте про військовий туризм?

Музей Корсунь-Шевченківської битви (Черкаська область)

Діорама з музею Корсунь-Шевченківської битви

скачать dle 11.0фильмы бесплатно