Войти
Закрыть

Пам’ять про події Другої світової війни

5 Клас

У роки Другої світової війни на території України велися криваві бої, наслідком яких були жахливі руйнування і загибель мільйонів воїнів і мирних жителів. Загалом було зруйновано близько 700 міст і понад 28 тис. сіл, більшість промислових підприємств, шкіл, лікарень та інших установ. Під час війни загинуло близько 8 млн українців — кожен п’ятий житель України. На примусові роботи до Німеччини було вивезено з території нашої країни понад 2 млн осіб. Лише спільними зусиллями країнам антигітлерівської коаліції2 вдалося перемогти нацистську Німеччину та її союзників. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії. В Європі війна завершилася раніше — 8 травня 1945 р., коли Німеччина визнала свою поразку і припинила воєнні дії. В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, а 9 травня — День Перемоги над нацизмом. 1. Нацисти (від німецького скорочення — «наці») — члени націонал-соціалістичної партії в Німеччині та їхні прибічники, які вважали, що німецький народ на відміну від інших належить до вищої раси. Намагалися обґрунтувати права Німеччини на завоювання інших народів і на панування над світом. Їх вчення та погляди називають нацизмом. 2. Антигітлерівська коаліція — об'єднання держав, які під час Другої Світової воювали проти Німеччини та її союзників. В антигітлерівській коаліції провідну роль відіграли СРСР, США, Велика Британія та Франція....

Увічнення пам’яті про події Української революції 1917–1921 рр. та Голодомору в Україні

5 Клас

Українська революція 1917-1921 рр. — це один із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу. Саме під час революції український народ уперше в ХХ ст. створив незалежну державу, яка мала свою територію, кордони, символи, органи влади, гроші, військо. Розпочалася Українська революція в березні 1917 року. Поштовхом до її початку стали революційні потрясіння і повалення царської влади в Російській імперії. У цих умовах представники українських партій, громадських культурних та професійних організацій створили Українську Центральну Раду. Її головою було обрано відомого історика та громадського діяча Михайла Грушевського. За короткий час Українська Центральна Рада стала повноцінним парламентом Української Народної Республіки, проголошеної в листопаді 1917 року. У цей період відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Утім, у 1921 р., після кількох воєн із радянською Росією більша частина території України опинилася під контролем окупанта. До середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав — СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини....

Що можна довідатися про козацьку Україну та Кримське ханство з історичних пам’яток і пам’ятників

5 Клас

На початок XVII ст. значна частина українських земель перебувала під владою Речі Посполитої. Українське населення зазнавало утисків з боку польської влади: закривалися православні церкви, школи, селяни змушені були тяжко працювати на своїх панів, українці усувались від участі в управлінні своїми ж територіями. Також польський король прагнув підкорити українське козацтво. Все це викликало обурення й протести з боку українського населення. Українські козаки і селяни неодноразово повставали проти польської влади. 1648 р. почалося нове повстання, яке підтримали широкі верстви населення. Це повстання швидко перетворилося на всенародну війну. Історики її називають Національно-визвольною (1648-1657 рр.), оскільки українці боролися за звільнення своїх земель і можливість побудувати власну державу. Очолив цю війну гетьман Богдан Хмельницький. На визволених з-під польської влади землях утвердилася Українська козацька держава, яка називалася Військом Запорозьким (або Гетьманщина). Проіснувала вона більше 100 років. Ці події вшановуються як у народній пам’яті (історичні пісні, думи, балади), так і в багатьох пам’ятках та пам’ятниках....

Історичні пам’ятки і пам’ятники про історію княжої Русі-України та Галицько-Волинської держави

5 Клас

На Михайлівській площі в Києві поруч із Михайлівським Золотоверхим собором розташований пам’ятник княгині Ользі. Він становить собою скульптурну композицію, яка складається з трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті: у центрі розташований пам’ятник великій княгині Ользі, ліворуч — апостолу Андрію Первозванному, праворуч розташовані постаменти просвітителів слов’янських народів — Кирилу та Мефодію. Пам’ятник символізує етапи поширення в Русі-Україні християнства та державотворення. Княгиня Ольга правила Києвом у середині Х століття. Вона одна з перших на Русі прийняла християнство (згодом православна церква зарахувала її до лику святих). Княгиня Ольга, перша і поки єдина жінка, — глава держави в історії України. Ідею державотворення скульптори втілили в портретній характеристиці княгині та її жестах — права рука торкається наперсного хреста, ліва у вольовому напруженні стискає туніку. За переказами апостол Андрій Первозванний саме на місці теперішньої Михайлівської площі вказав на київські гори й сказав пророчі слова: «Тут засяє благодать Божа». Саме цей момент зобразили скульптори — апостол стоїть, спершись на посох, і правицею вказує на гори, де має постати Київ. Ця скульптура символізує релігію....

Значення історичних пам’яток та пам’ятників для суспільства

5 Клас

Україна має багатовікову історію. Кожне покоління залишало своїм нащадкам власні здобутки та пам’ятки. Від покоління до покоління передавалися досвід, традиції, знання, спогади, легенди про історичне минуле народу. Так формувалася історична пам’ять. Завдяки історичної пам’яті ми усвідомлюємо себе як єдиний народ з спільною історією та самобутньою культурою, що має свою історичну територію, мову, традиції. Історична пам’ять дає можливість людині відчути себе нащадком свого народу та впевнено почуватися в сучасному світі. Тому важливо ставитися до минулого свого народу як до спільної історичної спадщини. Спільне вшанування свого минулого, пам’ятних подій та видатних історичних діячів сприяє об’єднанню суспільства, надає громадянам відчуття причетності до загальнонаціональної спільноти. Історична пам’ять — це немов місток між минулим і майбутнім, який дозволяє враховувати уроки історії, переосмислювати історичні події та аналізувати їх у погляді на майбутнє. Давньогрецький історик Плутарх зазначав: «Дивлячись в історію, як у дзеркало, я намагаюся змінитися на краще і змінити своє життя»....

Краєзнавчий музей – скарбниця історикокультурної спадщини мого краю

5 Клас

Дехто вважає, що відвідувати музеї — це старомодне заняття. Втім це не так. Сучасні музеї можуть бути цікавими та пізнавальними. Нині в музеях проводяться різноманітні тематичні виставки, майстер-класи, квести, пізнавальні ігри, зустрічі з письменниками, істориками, художниками та інші цікаві й корисні заходи. Сплануйте разом з учителем оглядову чи тематичну екскурсію до місцевого історичного (краєзнавчого) музею. Перед екскурсією відвідайте його сайт. Ознайомтеся з особливостями та напрямками його роботи. Підготуйте запитання, відповіді на які ви б хотіли отримати під час екскурсії. Під час екскурсії особливу увагу зверніть на такі питання (за потреби розпитайте в екскурсовода чи працівників музею): а) Які види історичних джерел зберігаються в музеї? Як вони потрапляють до музею? б) У чому полягають особливості та умови зберігання історичних джерел в музеї? в) Як саме (за якими критеріями) добираються історичні джерела до фондів музею? Оскільки музей містить велику кількість різноманітних джерел, то об’єднайтеся у групи і спільно виконайте поставлені завдання. Розподіліть між собою завдання та підготуйте на них відповіді. Результати дослідження та підсумки екскурсій можна оформити у вигляді фотозвіту, презентації, письмового звіту тощо....

Історія у фотографіях

5 Клас

Розглянемо таке цінне візуальне історичне джерело, як фотографія. Незважаючи на те, що передісторія фотографії починається в глибокій давнині, це порівняно молодий вид мистецтва. Перші фотографії з’явилися у 20-х роках ХІХ століття. А в Україні фотографія з’явилася в середині ХІХ століття. Це мистецтво принесли іноземні фотографи — учасники щорічних міжнародних Київських ярмарків («Контрактів»), які часто залишалися в Україні. Фотографії того часу були чорно-білими, а фотоапарати — великими і важкими. Сам процес фотографування вимагав тривалих приготувань і часу. Із часом процес фотографування вдосконалювався, а фотоапарати ставали більш зручнішими. Нині фотографії стали цифровими і процес фотографування займає частки секунди. Багато фотографій минулого зберігаються у колекціях місцевих та центральних архівів, музеїв, приватних колекціях. Чимало цікавих фотографій можна побачити на сторінках періодичних видань, наукової і мемуарної літератури. Нині значну частину фотографій минулих років вже «оцифровано» (переведено в електронну форму) і розміщено в мережі Інтернет. Отже, фотографія — це справді поширене і доступне історичне джерело. В Україні головним спеціалізованим центром зберігання фотографій, кінофільмів, відеофільмів, грамофонних платівок, магнітних касет є Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного у місті Києві....

Значення усних історичних джерел

5 Клас

Усні історичні джерела — вид історичних джерел, що зберігають історичні відомості в усній формі й передаються із покоління в покоління. З вікових глибин беруть свій початок легенди, міфи, билини, думи, казки, народні пісні, загадки, прислів’я та приказки українського народу. Коли не було писемності, переповідали їх усно — з уст в уста, з роду в рід, від покоління до покоління. Тому ці твори називають усною народною творчістю, або фольклором. Фольклорні твори є втіленням народної мудрості та ідеалів. Під їхнім впливом відбувалося все життя людини в давнину і тривалий час вони замінювали собою і школу, й науку. У них відображені погляди людей на світ, уявлення про добро і зло, ставлення до навколишньої дійсності, побут, господарство та історія українського народу. У цьому насамперед полягає їхня джерельна цінність. Вчені-історики, етнографи, фольклористи, починаючи з ХІХ ст., їх активно збирали, досліджували й публікували. Відомим фольклористом та етнографом був український поет, автор слів Державного гімну України Павло Чубинський, який опублікував сім томів пам’яток усної народної творчості....

Писемні історичні джерела

5 Клас

Для дослідження минулого особливо цінними є писемні джерела — тексти законів, різноманітні договори, періодична преса, листи тощо. Важливими джерелами, а часом і єдиними, про події в певні історичні періоди є оповідно-описові твори, до яких відносять літописи, хроніки, історичні твори написані, сучасниками подій чи людьми, котрі мали в розпорядженні матеріали, що не збереглися до нашого часу. На жаль, не всі з писемних джерел збереглися дотепер. Багато писемних пам’яток було знищено під час воєн та стихійних лих. До того ж, люди записували звичайно далеко не все, що може зацікавити істориків. Обговоріть у класі Величезну цінність для істориків становлять писемні джерела — глиняні таблички, єгипетські папіруси, літописи, хроніки, листи тощо. Поміркуйте, у чому саме їхня цінність. Варто пам’ятати, що писемні джерела не завжди є об’єктивними: інформація в них може бути певною мірою упереджена або неточна. Опис однієї події може відрізнятися в різних авторів. Це пояснюється тим, що різні автори джерел, залежно від їхніх поглядів, переконань чи уподобань, можуть тлумачити один і той самий історичний факт по-різному. Інколи автори документа записували те, чого самі особисто не бачили, а лише чули від інших людей, або, через страх перед правителем, перебільшували його заслуги чи замовчували його невдачі чи зловживання. Тому історику важливо встановити достовірність інформації в писемному джерелі шляхом зіставлення інформації, яку отримують з інших джерел....

Як заговорили письмена

5 Клас

Зробіть припущення, як люди передавали інформацію на відстані й у часі, коли не було писемності. Як би ви передали інформацію на значну відстань без використання письма та сучасних засобів зв’язку? Спочатку люди не мали писемності. Як відомо, звукова мова не може передавати інформацію на великі відстані й у часі. Тому людство в процесі свого розвитку винайшло писемність. Вчені припускають, що першою формою передавання інформації на відстані було предметне письмо. Так, аби повідомити своїх одноплемінників про напрямок руху первісні люди робили певні умовні позначки — застромлювали на стежинах гілки, створювали певні візерунки з каменів. Надісланий одним племенем іншому пучок стріл міг слугувати символом оголошення війни. Зарубки на дереві та надрізи на дерев’яних паличках застосовувалися найчастіше для обліку днів та складання боргових зобов’язань. Наприклад, запис про взятий борг робили так — на палиці робились зарубки, а потім її розрубували впродовж і кожен брав собі по половині. Коли борг повертали, то ці половинки складали разом і перевіряли правильність розрахунків....

Навігація