Системи та способи утримання птиці різних видів

На сьогоднішній день птахівничі господарства України застосовують дві основні системи утримання птиці: вигульну та безвигульну (рис. 6.1, 6.2).

Рис. 6.1. Вигульна система утримання птиці

Рис. 6.2. Безвигульна система утримання птиці

Спосіб утримання птиці залежить від природних умов, системи ведення господарства та спеціалізації виробництва. Виходячи з цього, всі питання гігієни інкубації, вирощування молодняку, утримання дорослої птиці, виробництва м'яса курчат-бройлерів, м'яса індиків, качок і гусей можуть бути розглянуті тільки з урахуванням санітарно-гігієнічної оцінки основних технологічних процесів при різних системах утримання птиці, і зокрема, технології промислового виробництва курячих яєць і м'яса різних видів птиці. Процес виробництва яєць і м'яса птиці залежить від спеціалізації й напрямку господарства. Він може бути замкнутим, коли технологічний цикл виробництва закінчений в межах одного господарства. У цьому випадку в одному спеціалізованому господарстві забезпечується цілорічна потокова система виробництва яєць або м'яса бройлерів. Технологічний процес виробництва яєць починається з інкубації їх, одержання добових курчат і вирощування молодняку для рівномірного цілорічного комплектування промислового стада курок-несучок, що дають основну продукцію – харчове яйце. Спеціалізовані підприємства із замкнутим циклом можуть бути по виробництву м'яса курчат-бройлерів, качок та індиків. Одержання інкубаційного яйця, його інкубація, вирощування й комплектування основного стада курок-несучок в одному господарстві виключає можливість заносу інфекції з добовим молодняком. Крім спеціалізованих господарств замкнутого типу, в Україні є велика кількість господарств (ферм), де використовується неповний технологічний цикл виробництва.

Окремі господарства одержують добовий молодняк птиці з інкубаторів, а потім вирощують його для одержання несучок, товарного та інкубаційного яйця. Говорячи про гігієнічну оцінку основних технологічних процесів при різних системах вирощування птиці, необхідно відзначити, що як вигульна система утримання птиці, так і безвигульна система утримання мають свої позитивні й негативні сторони.

Вигульна система утримання має наступні переваги:

• 1. Моціон;
• 2. Виключається гіпо- і адинамія;
• 3. Відсутність наминів.

Безвигульна система утримання сільськогосподарської птиці

має свої переваги:

• 1. Економія виробничих площ;
• 2. Створюється оптимальний мікроклімат;
• 3. Полегшується ветеринарне обслуговування птиці;
• 4. Виключається необхідність у підстилці:
• 5. Зниження собівартості.

У птахівництві застосовують наступні способи утримання птиці:

• • утримання на підлозі;
• • на глибокій підстилці;
• • на планчастій підлозі;
• • на сітчастій підлозі;
• • клітковий;
• • вольєрний;
• • комбінований.

Прийнятий спосіб вирощування птиці (клітковий, утримання на підлозі тощо) зумовлює вибір відповідних засобів механізації і обладнання: систем вентиляції, годівлі та напування, видалення і вивантаження посліду, механізмів для збору яйця.

Всі ці істотні відмінності в кінцевому підсумку впливають на капіталовкладення при будівництві або реконструкції приміщень для утримання птиці. Характер технічного оснащення птахівничих підприємств обумовлюється перш за все концентрацією виробництва, потужністю об'єкта, а значить, місткістю будівель і їх будівельної специфікою, тобто наявністю традиційних (павільйонних) і нових (зблокованих в горизонтальній і вертикальній площинах) пташників. Незалежно від способів вирощування і утримання птиці названі чинники визначають рівень даного виробництва, його сучасність і ступінь відповідності вимогам народного господарства.