Біологічні особливості ярого ячменю

Місце культури в сівозміні. Для пивоварного ячменю кращими попередниками вважаються цукрові буряки та кукурудза на зерно, які розміщують після озимих зернових культур. У цьому разі отримують не тільки високий урожай, але й зерно належних пивоварних якостей. В свою чергу ярий ячмінь – найкраща покривна культура та попередник для багаторічних трав.

Попередниками для фуражного ячменю ярого може бути більшість польових культур, за умови їх малої забур'яненості, особливо багаторічними бур'янами, і оптимально внесених доз добрив під них.

Оптимальний рівень насичення сівозміни ярими зерновими у Лісостепу країни становить до 30 %, із них ячменем – 10 %.

Обробіток грунту. Основний обробіток грунту під ячмінь необхідно починати якомога раніше після збирання попередника. При цьому підвищується біологічна активність грунту, навіть в умовах посухи, покращуються показники його родючості.

Пивоварний ячмінь добре відзивається на поглиблення орного шару грунту під попередником, але безпосередньо під пивоварний або кормовий ячмінь, поглиблення основного обробітку понад 20-22 см – недоцільне.

При вирощуванні ячменю після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які проводять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток плоскорізами або чизель- культиваторами.

Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 22–25 см. У зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами- глибокорозпушувачами. На важких запливаючих грунтах в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3,6. На важких грунтах, на схилах, на ділянках, де можливий застій води навесні, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.).

У системі передпосівного обробітку грунту найголовніше – не пересушити верхнього шару грунту до сівби. Навесні закривають вологу, використовують замість парових культиваторів КПС-4, у яких погано регулюється глибина обробітку, комбіновані агрегати типу: АПБ, АГ системи “Європак”, ”Георгій”.

На вирівняних з осені полях, коли верхній шар ґрунту при виході з зими перебуває в пухкому стані, сівбу ячменю можна проводити без попередньої культивації, обмежуючись лише передпосівним боронуванням важкими зубовими боронами. У випадку, якщо грунт після зими ущільнений, замість боронування проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння в агрегаті з легкими боронами.

Не можна спрощувати допосівний обробіток грунту після таких культур, як кукурудза та соняшник, у зв'язку з наявністю значної кількості післяжнивних решток. У таких випадках поле готують за загальноприйнятою схемою, щоб забезпечити якісне загортання насіння на задану глибину – 5-6 см. При недостатній вологості верхнього шару грунту глибину заробки насіння збільшують на 1– 3 см. Посіви обов'язково одразу коткують або не пізніше третього дня від сівби. Цей захід прискорює появу сходів ячменю на 1-2 дні та зумовлює підвищення врожайності зерна на 0,1-0,3 т/га, внаслідок покращання водного і теплового режиму грунту в зоні розміщення висіяного зерна, підсилення діяльності ґрунтових мікроорганізмів, а також запобігає вітровій ерозії верхнього шару ґрунту.

Удобрення. Ячмінь має недостатньо розвинену кореневу систему із низькою засвоювальною здатністю, тому потребує значної кількості легкодоступних форм елементів живлення. З усіх ярих колосових культур ячмінь найкраще використовує і окуповує пряму дію і післядію добрив. На слабозабезпечених пожнивними речовинами полях, під основний обробіток грунту необхідно вносити мінеральні добрива, згідно розрахунків за даними агрохімпаспорту поля.

Оскільки основну частину елементів живлення ярий ячмінь поглинає у перші фази росту (перші 40 днів), то бажано щоб у цей період поблизу кореневої системи знаходились легкозасвоювані поживні речовини. Тому, крім основного удобрення проводять ще й припосівне внесення азотних, фосфорних або комплексних добрив в нормі 15 кг/га діючої речовини кожного компонента. Даний захід забезпечує підвищення зернової продуктивності у середньому на 0,3– 0,4 т/га.

При дуже ранніх строках сівби нітрифікуюча здатність грунту ще низька, тому в такому разі особливо необхідне припосівне внесення азотних добрив (N15), для підвищення урожаю та зниження білковитості й плівчастості зерна, що має важливе значення, зокрема при вирощуванні зерна пивоварного ячменю. Також, для отримання якісної сировини для пивоваріння, необхідно в основному внесенні добрив збільшити частку фосфорних і калійних добрив на 20-25 %, а азотні – краще внести при сівбі в обмеженій кількості (N15).

Середня норма мінеральних добрив під ячмінь ярий становить N45. 60Р45-60К45-60. На бідних дерново-підзолистих грунтах збільшують кількість азотних добрив. При вирощуванні пивоварного ячменю необхідно підвищувати дози фосфорно-калійних добрив і знижувати кількість азотних.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Використовують для посіву інкрустоване насіння високих репродукцій сортів. Перед сівбою, насіння слід протруїти, з метою запобігання ураження рослин небезпечними грибковими хворобами. Для сівби насіння ячменю повинно бути відкаліброваним, з масою 1000 зерен 40-45 г.

Ярий ячмінь не тільки пивоварний, а й зернового напрямку використання потребує ранніх строків сівби. Затримка з сівбою на один день може спричинити недобір урожаю зерна 0,1-0,15 т/га. При швидкому підсиханні грунту і підвищенні температури повітря, погіршується розвиток кореневої системи, кущіння рослин, формування колосу. Тому передпосівний обробіток грунту повинен забезпечувати прискорення сівби і не допускати невиправданого пересушування грунту. Зволікання із сівбою також збільшує ризик втрат від ураження пізніх сходів ячменю злаковими мухами та іншими шкідниками.

Оптимальна норма висіву ячменю у південних районах має становити 4,0 млн. схожих зерен на гектар, у північних – 4,5 млн./га. У разі використання ярого ячменю, як покривної культури, необхідно зменшувати його норму висіву на 15–25 %.

Завдяки більш високому коефіцієнту використання фотосинтетичної активної радіації, при орієнтуванні рядків посіву з півночі на південь, можна отримати додатковий врожай зерна до 0,2 т/га.

Підвищення урожайності на 0,3 т/га і більше забезпечує вузькорядний спосіб сівби з міжряддям 7,5 см і перехресний – з міжряддям 15 см, у порівнянні з загальноприйнятим суцільним рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см. При цих способах норму висіву слід збільшити на 10-15 %.

Оскільки висока вартість проведення перехресного посіву значно обмежує його застосування, то вирішити питання оптимізації площі живлення й освітлення рослин, шляхом здійснення вузькорядної сівби з міжряддям 7,5 см можливо, за допомогою нових моделей сівалок: СЗ-3.6А-01, СЗ-3,6А-02, С3-5,6А-03, СЗ-3,6А-04 та СЗТ-3.6А. За посушливих умов, з метою збереження грунтової вологи та певної економії енерговитрат при суцільній сівбі ряду культур, доцільно використовувати стерньові сівалки: СТС-2,1 та СТС-6. Це робить можливим проведення сівби ячменю ярого на якісно обробленому з осені полі без ранньовесняного боронування та передпосівної культивації, під час якої, звичайно, з грунту втрачається багато вологи.

Догляд за посівами. Незважаючи на наявність у стерньових сівалок власних прикочуючих пристроїв, засіяне поле треба обов'язково коткувати кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 або КТП-7,8 в агрегаті з боронами. На важких, перезволожених, схилових ґрунтах, а також холодної затяжної весни коткування посівів недоцільне.

У фазі кущіння ячменю забур'янені поля необхідно обробити гербіцидами групи 2,4-Д проти дводольних бур'янів або провести боронування легкими боронами впоперек напряму сівби.

На посівах пивоварного ячменю не бажане застосування гербіцидів, оскільки вони можуть погіршувати пивоварні якості зерна.

На високому агрофоні, особливо в роки з надмірним випаданням опадів, збільшується небезпека вилягання посівів ячменю. В таких випадках доцільно застосовувати один із рекомендованих ретардантів на початку виходу рослин у трубку.

Збирання ячменю краще починати з кормового та продовольчого у фазі воскової стиглості при вологості зерна 23–35% роздільним способом.

Пивоварний ячмінь слід збирати лише при повній його стиглості, з метою отримання високоякісного пивоварного зерна. Навіть краще дати йому перестояти 5-7 днів до повного достигання бічних пагонів. Здебільшого пивоварні сорти стійкі до осипання зерен з колосу та вилягання. У разі значного засмічення посівів бур'янами вдаються до роздільного способу збирання, незалежно від напрямку використання зерна.

При густоті стеблостою менше 280-300 шт./м2 і висоті рослин менше 60-70 см проведення двофазного збирання недоцільне, тому що скошені стебла проваляться крізь зріджену стерню на землю і зерно в колосі може прорости, втратити схожість та якість.

Слід враховувати, що скошені валки краще утримуються у завислому стані, якщо їх покласти впоперек напряму сівби. Підбір валків слід починати при вологості зерна не більше 16-18%. При цьому необхідно, щоб режим обмолоту виключав можливість травмування зерна.

Відповідно досліджень Регіонального центру наукового забезпечення – виробництву (2000), інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого забезпечує:

• •врожайність 5,0-6,0 т/га з вмістом білка в зерні до 10,5 %;
• •чистий прибуток – 2,1 тис./га;
• •рентабельність – 240%.

Можлива для економічно міцних господарств з високою культурою землеробства.

Інтегрована (проміжна) технологія вирощування ячменю ярого передбачає:

• • розміщення ячменю після просапних культур;
• • оранку, плоскорізний або поверхневий обробіток ґрунту на глибину 14-22 см.;
• • внесення добрив при сівбі в рядки N10P10K10, підживлення в фазі кущіння N30;
• • використання протруєного насіння не нижче IV репродукції сортів Подільський 14, Терен, Неофіт, Лотос та інших;
• •сівбу в ранні строки з нормою висіву 4,0 млн. шт. сх. насінин на 1 га;
• •внесення гербіцидів та збирання врожаю роздільним способом.

Інтегрована технологія забезпечує:

• •врожайність 3,0-4,0 т/га з вмістом білка в зерні до 10,5%;
• •чистий прибуток 1,4 тис. грн./га;
• •рентабельність 170%.

Можлива для переважної більшості агропромислових формувань.

Екстенсивна технологія передбачає:

• •розміщення після задовільних попередників;
• •оранку на глибину 20-22 см;
• •внесення N10P10K10 при сівбі в рядки або без внесення добрив; •використання протруєного насіння рекомендованих сортів не обов'язково високих репродукцій;
• •збирання врожаю роздільним способом.

Технологія забезпечує:

• •урожайність 1,5 т/га зерна з вмістом білка до 10,5%;
• •чистий прибуток 0,9 тис. грн./га;
• •рентабельність 230%.

Можлива для дрібних власників, економічно слабких господарств у перехідний період.