Наука цивільного процесуального права

У теорії цивільного процесуального права виділяють особливості цивільного процесуального права як самостійної галузі права, так і науку цивільного процесуального права, яка має свої особливості, предмет наукового пізнання та наукові методи дослідження. Поняття науки цивільного процесуального права даються по різному:

• - це складова частина юридичної науки, предметом якої є цивільне процесуальне право, цивільне судочинство і теорія цивільного процесуального права;
• - це система теоретичних поглядів, понять, ідей, теорій та концепцій у сфері цивільних процесуальних відносин;
• - вивчає сферу соціальної політики і є складовою частиною правознавства;
• - ця вся система теоретичних та практичних знань про цивільне судочинство як в Україні, так і за її межами.

Дати універсальне визначення науки цивільного процесуального права достатньо проблематично, оскільки її предмет є складним та з розвитком науки він постійно змінюється та розширяється. Це вже не лише система знань про цивільне процесуальне право, цивільне судочинство, а й вирішення питань про правозастосовну практику судів, які розглядають цивільні справи, формування пропозицій подальшого удосконалення такої діяльності. Це і дослідження окремих питань самої науки (історії, методології, структури, системи тощо).

Отже, предмет науки цивільного процесуального права є досить складним, який включає елементи, тобто явища, пов'язані з цивільним процесуальним правом і відображені у змісті науки, розвитку цивільного процесуального права, реалізація цивільних процесуальних норм, правосвідомість, наукові поняття, теорії і концепції, історія всіх вище названих елементів, аналогічні правові утворення в зарубіжних країнах.

Наука цивільного процесуального права вивчає джерела галузі, судову практику, розробляє перспективи розвитку цивільного процесуального законодавства.

Предмет науки цивільного процесуального права - це те, що вивчає наука, що є її об'єктом дослідження, вивчення, аналізу з подальшим формуванням системи юридичних знань, теорій, концепцій, пропозицій, прогнозів.

Виходячи із змісту предмета науки цивільного процесуального права можна визначити її систему, яку утворюють наступні частини (або напрямки):

• 1) поняття науки, її предмет, метод, система, соціальні функції, співвідношення з загальною теорією держави і права та іншими юридичними науками, історія науки;
• 2) судова влада та правосуддя, вчення про процесуальний закон, предмет, метод, система та принципи цивільного процесуального права, вчення про цивільні процесуальні правовідносини, вчення про докази та інше;
• 3) поняття цивільного процесу, його стадії, право на звернення до суду за судовим захистом, процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу тощо;
• 4) цивільний процес іноземних держав;
• 5) розгляд цивільних справ з іноземним елементом;
• 6) поняття та значення судової практики, форми судової практики тощо.

Завданнями науки цивільного процесуального права є визначення шляхів подальшого розвитку демократії в сфері цивільного судочинства і усестороннє удосконалення інститутів цивільного процесуального права з метою їх найбільшої ефективності. Перед наукою стоять завдання з дослідження проблем і тенденцій судового захисту з метою удосконалення як законодавства, так і правозастосовчої діяльності. Особлива увага повинна приділятися виховній ролі правосуддя, її моральним засадам. Сфера предмета науки цивільного процесуального права буде постійно розширюватись. Поряд з традиційними питаннями (предмет, метод, джерела, принципи цивільного процесуального права, цивільні процесуальні правовідносини, позов, судові постанови тощо) будуть досліджуватися нові явища, які включаються в об'єкт дослідження.

Метод науки цивільного процесуального права - це сукупність прийомів, способів, підходів які використовуються для дослідження правових явищ, що становлять предмет науки цивільного процесуального права. Наука цивільного процесуального права використовує цілу систему методів пізнання і дослідження. Вибір методу обумовлюються об'єктом дослідження і напрямком пізнання. На основі використання методів науки формуються нові знання, удосконалюються існуючі.

У науці використовуються філософські методи (діалектики, соціологічний, системності), загальнонаукові (історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-логічний тощо), приватно-правові (аналіз судової практики, анкетування, аналізу тощо).

Цивільне процесуальне право знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку його науки, що зумовлено пізнавальною природою останньої. На розвиток цивільного процесуального права здійснюють вплив філософські ідеї, досягнення природничих наук.

Від рівня розвитку науки цивільного процесуального права залежить якість правотворчого процесу, ефективність судового правозастосування. Цьому сприяють науково-теоретичні пропозиції, щоб цивільний процес набув цивілізованої демократичної форми.

Будь-яка демократична реформа лише тоді буде мати позитивний результат, якщо попередньо суть предмета реформування буде піддано теоретичному дослідженню, вивченню та оцінці з точки зору практичної значимості, для обрання найбільш ефективного та оптимального варіанту, який буде відповідати соціальним потребам, потребам судової практики, стану цивільного судочинства в цілому і стане основою для подальшого розвитку цивільного процесуального законодавства в Україні.