Принцип поєднання одноособового і колегіального розгляду і вирішення цивільних справ

Усі цивільні справи в судах згідно зі ст. 129 Конституції України і ст. 18 ЦПК України розглядаються і вирішуються колегіально чи одноособово суддями, обраними у встановленому законом порядку. Цивільні справи у судах першої інстанції за загальним правилом розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє як суд (ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). У випадках, встановлених ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегіально. У порядку окремого провадження судом у складі одного судді і двох народних засідателів провадиться розгляд справ про:

• - обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• - визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• - усиновлення;
• - надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• - обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу (ст. 234 ЦПК України).

Статус та порядок обрання народних засідателів установлено Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою на підставі подання голови місцевого суду. До списку входять громадяни України, які досягли 30-річного віку, постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, дали згоду бути народними засідателями.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни, які визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, мають хронічне психіатричне чи інше захворювання, що перешкоджає виконанню обов'язку народного засідателя, відносно яких проводяться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи чи які мають не зняту чи непогашену судимість, громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років, особи, які не володіють державною мовою. Крім цього, не можуть бути народними засідателями депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ чи інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси (ст. 59 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Це положення законодавства сприяє реалізації антикорупційного законодавства України.

За розпорядженням голови суду народні засідателі підлягають звільненню від обов'язків за їх проханням у випадках, передбачених законом (ст. 60 Закону України "Про судоустрій і статус судів"). Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя у порядку черги на термін не більше одного місяця на рік, за певними винятками. Письмове запрошення для участі повинно бути направлено судом народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання, в ньому вказуються права та обов'язки засідателя й інші положення.

Крім того, суд повинен письмово повідомити керівника підприємства, де працює засідатель. Керівник зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання обов'язків у суді. Відмова у звільнені від роботи вважається неповагою до суду (ст. 61 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи та постановленням рішень, народні засідателі мають однакові права з професійними суддями. Гарантії незалежності та недоторканності суддів розповсюджуються на народних засідателів на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя (ст. 62 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Вказані положення законодавства щодо участі у правосудді народних засідателів дозволяють зробити наступний висновок: з'являється ще одна закріплена на законодавчому рівні гарантія принципу гласності - безпосередня участь представників громадськості у здійсненні цивільного судочинства.

Розгляд справ в апеляційному порядку здійснюється колегіально в складі трьох професійних суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

Розгляд цивільних справ у суді касаційної інстанції провадиться колегією у складі не менше трьох суддів.

Цивільні справи у Верховному Суш України розглядаються колегіально.

Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу з ново-виявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в якому його було ухвалено (одноособово або колегіально).

Гарантіями принципу є можливість скасування рішення суду судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду (ст. ст. 309,338 ЦПК України).