Незалежність суддів і підпорядкування їх тільки законові

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 6 Закону "Про судоустрій і статус судців" при здійсненні правосуддя у цивільних справах судді незалежні і підкоряються тільки закону. Сутність цього принципу полягає в тому, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Судці при здійсненні розгляду і вирішенні цивільних справ незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підпорядковуються лише закону. У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд чи суддів будь-яким чином, неповага до суду чи суддів, збір, зберігання, використання чи розповсюдження інформації усно, письмово або іншим способом з метою причинити шкоду їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду заборонені і тягнуть передбачену законодавством відповідальність.

Судцям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ у відповідності до їх внутрішнього переконання, яке ґрунтується на вимогах закону.

Гарантіями незалежності суддів виступають організація судової системи і ряд процесуальних інститутів і положень, встановлених Конституцією України і Законом "Про судоустрій і статус суддів":

• - особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності і звільнення суддів;
• - порядок здійснення судочинства, встановлений процесуальним законом, таємниця постанови судового рішення;
• - заборона втручання у здійснення правосуддя;
• - відповідальність за неповагу до суду чи судді, яка встановлена законом;
• - особливий порядок фінансування й організаційного забезпечення діяльності судів, установлений законом;
• - належне матеріальне і соціальне забезпечення суддів;
• - функціонування органів суддівського самоврядування;
• - визначення законом засобів забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх родин, майна, а також інші засоби правового захисту.

Крім указаних гарантій, принцип незалежності суддів і підпорядкування їх тільки законові забезпечується тим, що апеляційні та касаційні суди не можуть давати вказівки про вірогідність чи невірогідність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів перед іншими.