Процесуальний порядок пред'явлення позову та відкриття провадження у справі

За своєю суттю пред'явлення позову є публічно правовим явищем, який встановлює певні правила для реалізації права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Порядок пред'явлення позову регламентований статтями 118-126 ЦПК України та характерний для позовного провадження, друга справа, що його правила поширюються на інші види проваджень: наказне, апеляційне, касаційне провадження тощо. З доктринальної точки зору пред'явлення позову стосується стадії цивільного судочинства, як "пред'явлення позову та відкриття провадження у справі", законодавчо виділяючи його у Главу 2 ЦПК України "Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі". За своєю суттю - шлях примусового поновлення своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пред'явлення позову ініціює судовий розгляд справи шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленогоч.2 і ч.3 ст. 11-1 ЦПК України. Подання позовної заяви є підставою для здійснення судом відповідних дій (формалізовані (коли дії закріплюються відповідною ухвалою) та неформалізовані (коли суддя вчиняє дії, які мають юридичне значення, але вони не закріплюються відповідною ухвалою)), що у своїй сукупності об'єднуються у єдине поняття - стадія цивільного судочинства, а саме стадія пред'явлення позову та відкриття провадження у справі. Така стадія має свої етапи: 1) етап пред'явлення позову та 2) етап відкриття провадження у справі.

Пред'явлення позову - це обов'язковий етап цивільного судочинства, на якому суд першої інстанції вирішує питання про додержання вимог форми та змісту позовної заяви та відповідності доданих до неї документів, відповідно до вимог закону, а також вимог, за якими суд повинен вирішити питання про повернення чи подальший процесуальний рух позовної заяви.

На цьому етапі суд має послідовні дії, якими є:

• 1. Судне пізніше наступного дня, з дня реєстрації позовної заяви, передає визначеному судді у порядку встановленому ЦПК України таку заяву (ч. 1 ст. 118 ЦПК).
• 2. Суддя, якому була передана позовна заява, перевіряє її та додані до неї документи щодо вимог її подання та оформлення, чи інші підстави, що унеможливлюють вирішити судом питання про відкриття провадження у справі. Головною умовою захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у судовому порядку є належне подання та оформлення позовної заяви, що є наслідком для постановлення судом ухвала про відкриття провадження у справі, при умові що судом не встановлено факту, який зумовлює вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі.

Отже суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в належному чинні. Вимоги щодо форми та порядку подання регламентовані ст. 119 ЦПК України. Так позовна заява подається в письмовій формі (ч. 1 ст. 119 ЩЖ України) та підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання (ч. 3 ст. 119 ЦПК України). При цьому, якщо говорити про належну форму, то в це поняття входить й зміст такої заяви, в якій обов'язково повинно міститися:

• 1) найменування суду, до якого подається заява;
• 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
• 3) зміст позовних вимог - об'єкт вимоги;
• 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
• 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - де-юре підстава для вимоги;
• 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування - де-факто підстава для вимоги;
• 7) перелік документів, що додаються до заяви;
• 8) інші вимоги, встановленні законом (ч. 4 ст. 119 ЦПК). Так, відповідно до ч. 7 ст. 119 ЦПК України у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Інші вимоги ставить й ч. 7 ст. 119 ЦПК України, де зазначено, що позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відомості про забезпечення доказів або позову. Крім самої позовної заяви, до суду обов'язково подаються: документ, що підтверджує сплату судового збору (ч. 5 ст. 119 ЦПК України);
• - копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу, якщо позовна заява подається у випадках відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом (ч. 6 ст. 119 ЦПК України);
• - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником позивача (ч. 8 ст. 119 ЦПК України);
• - копії позовних заяв та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб (ч.1 ст. 120 ЦПК України). Це правило (щодо подання копій документів) не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
• - інші документи, встановленні законом.

Інша сторона цієї медалі - коли ці вимоги недодержанні, або є інші підстави. Тоді суддя, у разі виявлення підстав, що унеможливлюють вирішити ним питання про відкриття провадження у справі, може прийняти два рішення - постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху та постановити ухвалу про повернення позовної заяви, кожна з яких має свої передумови та підстави для цього.

Отже перше рішення, яке суддя може винести - постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Підставами такого рішення є недодержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України (тобто вимоги, щодо форми та змісту, та порядку подання позовної заяви), або не сплата судового збору і як наслідок - постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали (ч. 1 ст. 121 ЦПК України). Слід зазначити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, тобто судця постановляє про повернення позовної заяви. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

• - позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову. Це обумовлено тим, що право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб є приватноправовим явищем і визначати питання про припинення судового розгляду справи може визначати лише особа, яка подала позовну заяву шляхом подання заяви про повернення йому позову;
• - заяву подано недієздатною особою. Така підстава обумовлена тим, що у особи відсутній необхідний Обсяг цивільно-процесуальної правоздатності та дієздатності, а реалізація права на захист повинна здійснюватися лише опікуном, органом опіки та піклування чи іншою уповноваженою особою;
• - заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Це обумовлено тим, що стан порушених прав, свобод чи інтересів осіб може визначати особа, якій належать такі права, свободи чи інтереси - і не хто інший, крім осіб, яким відповідно до закону надана така правомочність (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор тощо), не може здійснювати право на захист іншої особи без відповідної на то юридичної підстави (наприклад, на підставі довіреності чи договору);
• - справа не підсудна цьому суду. Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК, якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому законом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що відповідач порушив порядок підсудності, тобто звернувся не до того суду, суд у цьому разі повинен повернути позовну заяву;

• - подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;
• - подана заява без дотримання порядку, визначеного ч. 3 ст. 118 ЦПК України, тобто позовна заява щодо вимог, за якими може бути видано судовий наказ, подається особою без факту відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, але при умові, що перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.

Після здійснення таких дій судом, якщо не було вирішено питання про повернення позовної заяви, закон вимагає від нього вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі, що у доктринальному плані вказує на такий етап цивільного судочинства, як етап відкриття провадження у справі.

Відкриття провадження у справі - етап цивільного процесу, на якому суд вирішує питання про відкриття провадження або про відмову у відкритті провадження у справі по конкретній цивільній справі в суді першої інстанції, перевіряє наявність у особи, яка звернулася до суду, права на звернення до суду і дотримання законного правового порядку реалізації права на захист

Підставами для здійснення дій судом на етапі відкриття провадження у справі є подання позовної заяви, що належно оформлена та подана і судом встановлено відсутність фактів повернення позовної заяви.

На цьому етапі суддя має зробити такі дії:

• 1) встановити наявність чи відсутність підстав для відмові у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 122 ЦПК України). Наявність чи відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі регламентовані ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Так, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: - заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
• - є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
• - у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
• - є рішення третейського супу, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
• - після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
• 2) постановити відповідну ухвалу (ч. 5 ст. 122 ЦПК України) за наслідками вирішення питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі. Ця дія цілком та повністю пов'язана з попередньою, оскільки попередня дія - причина, тобто суддя встановлює передумови для здійснення іншої дії - постановляє відповідну ухвалу, що є наслідком попередньої дії. Отже на цьому етапі суддя може постановити дві ухвали: 1) ухвалу про відкриття провадження у справі та 2) ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Ці рішення залежать від ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки у ній передбачені підстави для відмови у відкритті провадження у справі, тобто є підстави - суддя постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, немає підстав - суддя постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі. Слід зазначити, що абз. 4 ч. 3 ст. 122 ЦПК України на відміну від ч. 2 ст. 122 ЦПК України має протилежну підставу для відкриття провадження у справі і це стосується випадку, коли відповідачем у позовній заяві є фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності. Суд у цьому разі повинен здійснити дії щодо встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) такої фізичної особи. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. При цьому подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше 3 днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому ч 3 ст. 122 ЦПК України, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

• - найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
• - ким і до кого пред'явлено позов;
• - зміст позовних вимог;
• - час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;
• - пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами. При цьому така відмова перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Отже пред'явлення позову, згідно закону, передбачає додержання його порядку, оскільки без додержання - особа не зможе набути та здійснити своє право на захист.