Ухвалення та проголошення судового рішення
Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України. Рішення суду повинно бути ухвалене негайно після закінчення судового розгляду. Суд для підготовки судового рішення виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення). Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. При цьому обмін суддею думками з ким-небудь із приводу судового рішення, що ухвалюється, не допускається. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
ЦПК України (ст. 214) передбачає перелік питань, які суд повинен вирішити під час ухвалення рішення у будь-якій цивільній справі. Вирішення зазначених питань впливатиме на законність і обґрунтованість рішення суду. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
- 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
- 2) чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
- 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин;
- 4) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
- 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
- 6) як розподілити між сторонами судові витрати;
- 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
- 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду рішення може бути обгрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення. При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. "Про судове рішення у цивільній справі").
Рішення суду ухвалюється, оформлюється письмово і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу; воно може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп'ютері в одному примірнику.
Враховуючи затрати часу, складність справи у виняткових випадках складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. В іншому разі суд має ухвалити повне рішення і проголосити його негайно після закінчення судового розгляду. Якщо складання повного рішення відкладається, його вступна і резолютивна частини викладаються у письмовому вигляді, підписуються всім складом суду, відразу проголошуються; цей процесуальний документ приєднується до справи. Суд повинен повідомити, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішення суду, що має бути зафіксовано в журналі судового засідання. Відкладення проголошення вступної і резолютивної частин рішення після закінчення розгляду справи не допускається.
Якщо під час ухвалення рішення виникне потреба повторно чи додаткового з'ясувати будь-яку обставину, яка має значення для справи, дослідити докази, які з тих чи інших причин не було досліджено у судовому засіданні, вчинити іншу процесуальну дію, суд може поновити судовий розгляд (ч. 2 ст. 195 ЦПК України). У такому випадку суд, не ухвалюючи рішення у справі, повертається до зали судового засідання для вчинення відповідних процесуальних дій, при цьому у разі потреби може оголосити перерву, відкласти розгляд справи. Після цього проводяться судові дебати з приводу обставин, що потребували додаткової перевірки, й суд знову виходить до нарадчої кімнати.
Неодмінною й завершальною процесуальною дією суду на стадії судового розгляду є проголошення рішення суду (ст. 218 ЦПК України). Рішення суду (або його вступна та резолютивна частина) проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків проведення закритого судового розгляду цивільної справи. При цьому головуючий обов'язково повинен роз'яснити зміст цього рішення, порядок та строки його оскарження. Якщо проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, то додатково має бути повідомлено, коли особи, які беруть участь у справі, будуть мати можливість ознайомитися з повним текстом.