Підстави та порядок звернення із заявою про перегляд судових рішень та ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами

Підстави перегляду рішень, ухвал суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими закріплені у ч.2 ст. 361 ЦПК України. Ними є:

• 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
• 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;
• 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
• 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
• 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Зазначений перелік підстав є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом першим переліку підстав, визначено підставу, що має такі ознаки (елементи), як наявність обставини, ново виявленої, що не була і не могла бути відома заявнику та має істотне значення. Отже, обставина - це юридичний факт, з яким закон пов'язує настання, зміну або припинення прав і обов'язків, і яка у разі наявності відомостей про неї, була б включена у предмет доказування. Ними не можуть бути докази (фактичні докази), які підтверджують обставини є джерелом інформації про обставини. Нововиявлені докази можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку, і лише за умови, що їх неподання до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Нововиявлена обставина, це така обставина, яка об'єктивно існувала до ухвалення судом рішення, постановлення ухвали, видачі наказу, щодо яких ставиться питання про перегляд за ново виявленими обставинами. Якщо обставини (юридичні факти) виникли після ухвалення рішення, постановлення ухвали, видачі наказу або вони є новими. Такими, що не могли бути предметом судової діяльності і на цей час вплинути на результат не могли. Такі обставини можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, щодо яких суд не зробив висновку, порушення порядку дослідження доказів, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та касаційному порядку.

Нововиявленими є такі обставини, що не були і не могли бути відомими заявнику. Тому, у заяві про перегляд судового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами, заявник повинен вказати чому йому не було відомо про ті чи інші обставини, і чи він вжив всіх необхідних заходів для виявлення таких обставин. Нововиявлена обставина повинна бути істотною. Поняття про те, які обставини можна вважати істотними є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли вплинути на висновок щодо вимоги таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які брали участь у справі, то замість судового рішення був би іншим. Зокрема, з урахуванням нововиявленої обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимогу треба було б задовольнити повністю чи частково, а у рішенні суд у задоволенні вимоги відмовляв і навпаки. Втрата чинності чи зміна нормативного акту, на якому ґрунтувалась, може вважатися ново виявленою обставиною лише за умови, якщо у такому акті зазначено про надання йому зворотної сили.

Друга група обставин передбачена п.2 ч.2 ст. 361 ЦПК України. До них відносяться завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта та завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення, встановлені вироком суду, що набрав законної сили. У випадках коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу не може бути закінчено постановленням вироку (у зв'язку із закінченням строків давності, внаслідок амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю) на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову органів дізнання та досудового слідства, а також постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у ст. 71 Кримінального процесуального кодексу України, прийнятих за результатами проведеного в порядку кримінального судочинства розслідування. В літературі висловлено міркування, що така позиція Вищого спеціалізованого Суду України є невірною, оскільки у п.2 ч.2 ст. 361 ЦПК України йдеться про те, що недоброякісність повинна бути встановлена вироком суду, а не постановою органів дізнання, постановою слідства чи суду. Однак, слід мати на увазі наступне: перелічені у постанові Вищого спеціалізованого суду є підставою для звільнення від відповідальності і ніяк не свідчить про відсутність складу злочину. Саме такі умови, що засвідчує неправдивість доказу.

На відміну від ознак, яким повинні відповідати підстави зазначені у п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, підстави зазначені у п.2 не є юридичні факти, а докази (фактичні дані), що містять неправдиву (недостовірну) інформацію про обставини і стали підставою для неправильної юридичної кваліфікації судом спірного матеріального правовідношення. У зв'язку тим, що суд робить висновок про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює також достовірність кожного доказу окремо у їх сукупності. Отже, висновок про обставину робить на підставі всіх наявних у матеріалах справи доказах. І якщо має місце порушення вимог процесуального законодавства щодо оцінки доказів, то така обставина є підставою для перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку. Підставою для перегляду у зв'язку з ново виявленими обставинами, зазначені докази можуть бути лише у тому випадку, якщо висновок про наявність чи відсутність обставини зроблений судом, ґрунтується на доказі злочинного характеру, неправдивому доказі зробленого судом з дотриманням вимог, щодо достатності доказів. Істотність такої обставини необхідно визначити по її впливу на юридичну кваліфікацію спірного матеріального правовідношення, що має наслідок до неправильного вирішення спору.

Ново виявленою обставиною є передбачена п.2-1 ч.2 ст. 361 ЦПК України підстава. Злочинні дії судді встановлені вироком суду, що набрав законної сили здійсненні при розгляді і вирішенні справи, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення. Дану підставу можна вважати ново виявленою за умови, якщо в ній мають місце наступні ознаки:

• 1) вина судді у вчиненні злочину;
• 2) така вина встановлена вироком суду;
• 3) ці злочинні дії були скоєні з метою ухвалити незаконне або необґрунтоване рішення.

У разі, якщо рішення ухвалене судом містило явні ознаки незаконності та необґрунтованості, зацікавленим особам необхідно звертатись до апеляційного та касаційного суду.

Наступна група підстав для перегляду рішень у зв'язку з ново виявленими обставинами є скасування судового рішення, стало підставою для ухвалення рішення та постановлення ухвали передбачена п.3 ч.2 ст. 361 ЦПК України.

Вказані підстави зумовлені існуванням в цивільному процесуальному праві преюдиційного зв'язку обставин рішення, що переглядається та обставин встановлених судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі не доказуються при розгляді іншої справи, у яких брали участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені обставини (ч.3ст. 61 ЦПК України). Приюдиційне значення для цивільної справи має також вирок сулу або постанова у справі про адміністративне правопорушення з питань чи мали місце дії та чи ці дії вчинені цією особою (ч.4 ст. 61 ЦПК України). Зазначені обставини (обставина) не входили у предмет доказування, не з'ясовувались судом, та щодо них суд не робив висновку, а отже він не міг допустити помилки. Тому, у разі, якщо суд для вирішення спору по справі, що переглядається послався на обставини, що мали приюдиційне і встановлене рішення, яке скасоване, що така обставина є ново виявленою. Однак для того, щоб суд скасував рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами, необхідно, щоб наслідком його застосування було ухвалення неправильного рішення. Підставою для перегляду рішення за ново виявленими обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (п.4 ч.2 ст. 361 ЦПК України). Дане положення може бути підставою для перегляду рішення у зв'язку з ново виявленими за обов'язкової наявності таких ознак:

• 1) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення;
• 2) саме, скасовані положення цих актів застосовувались судом при вирішенні справи;
• 3) рішення суду, щодо якого ставиться питання про перегляд у зв'язку з ново виявленими обставинами, ще не виконано. Не може бути переглянуте у зв'язку з ново виявленими обставинами також рішення суду, яке виконано частково.

Висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції та законів України не є нововиявленою обставиною.