Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб

Підсудність цивільних справ з іноземним елементом - це компетенція національних судів щодо розгляду та вирішення цивільних справ та вчинення окремих процесуальних дій за участю іноземного елемента.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

• 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, які буде зазначено нижче;
• 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
• 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
• 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
• 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач-фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа-відповідач - місцезнаходження в Україні;
• 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
• 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
• 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
• 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
• 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
• 11) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України. Підсудність справ за участю іноземного елемента є виключною у таких випадках:
• 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; якщо у справі,
• 2) яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
• 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
• 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
• 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців;
• 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
• 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
• 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
• 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
• 10) в інших випадках, визначених законами України (ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Проаналізувавши зазначені категорії справ, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про розгляд цивільних справ з іноземним елементом в Україні діє так званий "закон суду" 42°. Разом з тим, вирішуючи питання про підсудність цивільних справ з іноземним елементом, нормами враховуються положення не тільки внутрішньодержавного цивільного процесуального права, але й колізійними нормами, які містяться в конвенціях та двосторонніх договорах України та інших держав про правову допомогу.

Так, наприклад, відповідно до ст. 25 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, підписаного 24 травня 1993 р., у справах, пов'язаних з особистими і майновими стосунками подружжя, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, громадянами є подружжя в час подання заяви.

Якщо під час подання клопотання один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - громадянином іншої Договірної Сторони, то в справах, пов'язаних з особистими і майновими стосунками подружжя, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. У випадку, коли один з подружжя має місце проживання на території України, а другий - на території Польщі, то компетентними є суди обох цих держав.