Видача судового наказу

Порядок видачі судового наказу відповідно ЦПК України спрощений і прискорений (ст. 102 ЦПК). Не виявивши підстав у відмові прийняття заяви, суддя не пізніше трьох днів з моменту її прийняття судом без судового засідання і виклику стягувана та боржника для заслуховування їх пояснень видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Закон (ст. 103 ЦПК) чітко визначає форму і зміст судового наказу. Незалежно від характеру заявленої вимоги, у ньому зазначаються:

• 1) дата видачі наказу;
• 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
• 3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
• 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
• 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;
• 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;
• 7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, зміст судового наказу помітно відрізняється від змісту судового рішення. У ньому тільки три частини - вступна, описова і резолютивна. Аналіз поданих документів, встановлення на їхніх основі всіх обставин справи в судовому наказі не передбачено, а значить мотивувальна частина в судовому наказі відсутня.

Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" . Згідно ст. 18 даного закону у виконавчому документі повинні бути зазначені:

• 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
• 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
• 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб-платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
• 4) резолютивна частина рішення;
• 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
• 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Наявність в кодексі посилання на відповідність судового наказу Закону України "Про виконавче провадження" ускладнює формулювання судового рішення та вимагає подання до суду додаткових документів (довідку з місця роботи боржника, ідентифікаційні коди тощо). Виникає потреба розробки зразків судового наказу на рівні Мінюсту чи Верховного Суду України.

Судовий наказ складається на спеціальному бланку в двох екземплярах. Один екземпляр залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.