Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції

Касація- це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження є однією із конституційних гарантій охорони прав, свобод та законних інтересів осіб в цивільному процесі, адже завдяки йому учасники цивільного судочинства отримують можливість обстоювати свої права вже після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в законності останнього.

Процесуально-правовий інститут касаційного провадження у суді передбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених судом першої інстанції лише у зв'язку з порушенням матеріального чи процесуального закону та які були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішень й ухвал суду апеляційної інстанції. Основною функцією касаційного суду є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону.

Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву "ревізійний порядок"). Така система є додатковою гарантією захисту суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

Завдання суду касаційної інстанції полягають в перевірці законності судових рішень, які набрали чинності, та виправленні судових помилок, допущених судами першої та апеляційної інстанцій.

З наведеного випливає, що в Україні діє двоступенева система оскарження судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що не набрали законної сили, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, а судові рішення, що набрали законної сили, - в касаційному .

У формуванні організаційно-правових засад нового для України інституту касації нині є певні проблеми. У прийнятому в лютому 2002 року

Законі України "Про судоустрій" касаційною інстанцією в Україні повинен був стати Касаційний Суд України. Проте, протягом 2002-2003 років його створено не було. Згодом своїм рішенням від 11 грудня 2003 року Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення Закону України "Про судоустрій" щодо утворення в системі судів загальної юрисдикції Касаційного Суду України; складу Касаційного Суду України, його повноважень, повноважень суддів, статусу голови, заступників голови та президії Касаційного Суду України. За таких умов касаційною інстанцією в Україні тривалий час була палата в цивільних справах Верховного Суду України.

На сьогодні як результат проведення судової реформи та відповідно до ст. 323 ЦПК України касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відмінність апеляції від касації полягає в двох аспектах:

• 1) апеляція подається на рішення, що не набрали законної сили, а касація - на ті, що набрали законної сили;
• 2) апеляційна інстанція переглядає рішення з питань факту та права, а касаційна-лише з питань права.

Суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, й осіб, які не брали участі в справі, але стосовно яких суд вирішив питання щодо їх прав і обов'язків, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального та процесуального права, котрі вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави.

Як і будь-яка інша стадія, перегляд судових рішень, які набрали чинності, має свої специфічні ознаки, що відрізняють її від інших стадій процесу, в тому числі від провадження в суді апеляційної інстанції:

• - касаційна скарга подається на судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення й ухвали апеляційного суду, які набрали законної сили;
• - подання касаційної скарги обумовлено неправильним застосуванням судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права;
• - суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує тільки питання права, тобто юридичний бік справи;
• - під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими;
• - за результатом розгляду справи касаційний суд може направити справу на новий розгляд в суд першої чи апеляційної інстанції, а у певних випадках також вирішити її по суті;
• - розгляд справи в суді касаційної інстанції здійснюється з додержанням загальних засад судочинства.

Перегляд судових рішень у касаційному порядку можливий лише за касаційною скаргою осіб, зазначених у ст. 324 ЦПК України.

Підставами для касаційного перегляду є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи (ст. 324 ЦПК).

Предметом розгляду в касаційному порядку є судові рішення, які набрали чинності за умови, що були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішення та ухвали апеляційного суду.

Право на оскарження судових рішень у касаційному порядку не залежить від ціни і підстави позову (заяви), від розміру суми, належної до стягнення відповідно до рішення місцевого чи апеляційного суду.

Прийняті судом касаційної інстанції рішення або ухвали оскарженню не піддягають.