Контрольна з маркетингу
1. Суб’єкти, предмет і продукти посередницької діяльності
Широка мережа маркетингових посередників є невід'єм-ним елементом інфраструктури товарного ринку будь-якого регіону.
Залежно від видів діяльності в структурі маркетингових посередників можна виділити такі, як торговельні, страхові, транспортні, кредитно-фінансові, рекламні і консалтингові фірми.
Сучасний ринок є розгалуженою системою господарських зв'язків між виробниками і споживачами, а також складним ме-ханізмом виявлення й узгодження їх економічних інтересів. Практичне здійснення цих зв'язків з урахуванням інтересів усіх учасників товарного обігу беруть на себе торговельні посеред-ники. Вони сприяють формуванню єдиного ринку товарів і по-слуг, розширюють можливості розвитку на ньому конкуренції.
Посередницька діяльність є поняттям, близьким за значен-ням до комерційної діяльності. Разом з цим їх не слід ототож-нювати. У смисловому значенні «посередник» - це суб'єкт господарювання, який знаходиться між двома іншими і допо-магає обміну у вигляді послуги або товару, інформації тощо.
Під комерцією, або комерційною діяльністю, розумієть-ся отримання максимальної вигоди від торговельної операції з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов, які склалися на да-ний момент для сторін цієї операції. Комерційна діяльність включає:
1) маркетингові дослідження ринку, які передбачають ви-вчення кон'юнктури і динаміки попиту на продукцію, що виго-товляється або купується даним підприємством;
2) аналіз зміни ціни на дану продукцію з урахуванням цін основних конкурентів даної фірми;
3) прогноз доходів потенційних споживачів і розмірів їх потреб у даному товарі;
4) використання реклами як основної зброї в неціновій бо-ротьбі з фірмами-конкурентами;
5) планування товарного асортименту з урахуванням со-ціально-економічних особливостей різних груп споживачів;
6) використання спеціальної системи торговельного об-слуговування, коли товар «знаходить» свого потенційного споживача.
Визначаючи відмінність між комерційною і посередниць-кою діяльністю, необхідно відзначити, що в умовах ринкових відносин будь-який посередник є комерсантом, але далеко не кожен комерсант є посередником. Наприклад, будь-яке під-приємство, яке випускає свою продукцію як товар, тобто для продажу, перш за все, переслідує комерційну мету, але не є по-середником, оскільки не займає серединного положення в ци-клі товарообігу.
Торгово-посередницька діяльність є невід'ємним елемен-том ринкового господарства. Важко знайти підприємця, який би не користувався послугами посередників або сам не висту-пав у ролі посередника при здійсненні комерційних операцій. За даними міжнародних джерел, до 80% світового обігу това-рів і послуг здійснюється за допомогою посередників. Проте це не означає, що посередник у процесі руху товару є невід'єм-ним атрибутом і може бути нав'язаний товаровиробнику ззовні. Доцільність вибору посередника диктується кон'юнктурою товарного ринку, особливостями внутрішнього і зовнішнього середовища фірми-виробника.
Торговий бізнес як опорна складова розвинених економіч-них відносин багато в чому сприяє вирішенню головного зав-дання суспільного виробництва - задоволення різносторонніх потреб людей.
Торгівля - це особлива діяльність людей, що пов'язана із здійсненням актів купівлі-продажу і є сукупністю специфіч-них та господарських операцій, направлених на обслуговуван-ня процесу обміну. Суть торгівлі полягає не в обміні, а в тому, щоб зробити продукт доступним споживачу.
При переході до ринкової економіки роль торгівлі як ос-новної частини товаропровідного ланцюжка, що сполучає ви-робника із споживачем, істотно зростає. До того ж, торговий прибуток часто вищий за виробничий, а тому значна частина підприємців іде в торгівлю і виникає її привабливість як сфе-ри зайнятості.
Функціонування торгівлі на основі економічних методів господарювання припускає посилення ринкової орієнтації торгової політики посередницьких організацій. Така орієнта-ція забезпечує не тільки подальше вдосконалення комерційної діяльності, підвищення рівня комерційної роботи, але й акти-візацію всього комплексу комерційних відносин у торгівлі. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність нового підходу до вирі-шення ринкових проблем, застосування більш досконалих ме-тодів комерційної роботи на основі використання принципів і елементів маркетингу.
За допомогою маркетингу раціональніше вирішуються проблеми забезпечення споживачів необхідними матеріаль-ними ресурсами з метою отримання максимального прибутку і гарних економічних результатів на товарному ринку.
Класифікація функцій маркетингу на такі, як дослідження ринку, планування асортименту товарів, організація збуту і розподілу, реклама і стимулювання збуту та їх зміст визнача-ються приналежністю підприємства, організацій, що їх вико-нують, до тієї чи іншої галузі - виробництва, оптової або роз-дрібної торгівлі.
Аналіз функцій маркетингу показує, що в торгівлі залиша-ється без зміни лише дослідницька функція. Решта функцій -трансформуються, набувають управлінського характеру і зна-ходять своє вираження у виконанні торгівлею ряду комерцій-них і виробничих функцій.
1. Так, дослідницька функція, що виконується торговими посередниками в системі маркетингу, виявляється у вивченні ринку і його кон'юнктури.
2. Функція управління асортименту товарів здійснюється шляхом реалізації таких комерційних функцій, як:*
формування і надання заявок і замовлень;*
закупівля товарів;*
формування торгового асортименту;*
вплив на виробників продукції з метою підвищення якос-ті товарів і оптимізації асортименту;*
організація і проведення ярмарків.
3. Функція управління збутом і розподілом частково знахо-дить вираження у виконанні таких комерційних функцій, як:*
реалізація (продаж) товарів;*
встановлення господарських зв'язків;*
надання додаткових послуг;*
транспортування і складування товарів тощо.
4. Функція управління рекламою і стимулювання збуту продукції в системі маркетингу частково виявляється в рекла-муванні торговим підприємством товарів і послуг, що нада-ються.
Кожну з функцій маркетингу можна розглядати як сукуп-ність певних комерційних і ряду виробничих функцій, які є не чим іншим, як елементами маркетингової діяльності.
Торговий маркетинг - це діяльність суб'єктів ринку, що здійснюють якісне просування товарів і послуг до конкретно-го споживача.
Основними цілями маркетингу в торгівлі є:
1) підвищення обсягу попиту і пропозиції, частки підпри-ємства на ринку;
2) вдосконалення процесу закупівлі та реалізації товарів, їх оновлення;
3) розвиток підприємництва та комерції.
Слід зазначити, що успіх в торгівлі може бути досягнутий, якщо вона базуватиметься на виявлених вірогідних потребах і можливостях покупців. У цьому провідна роль належить мар-кетингу.
Орієнтація торгівлі на маркетинг обумовлює необхідність реалізації трьох груп заходів:
1. Організаційних - які припускають внесення відповідних структурних змін в організацію і техніку управління торго-вельним підприємством.
2. Адміністративно-правових - за допомогою яких здійснюється закріплення новостворених функціональних відді-лів у складі торговельного підприємства (розробляються по-ложення про кожен створений відділ, визначаються їх штати, функціональні обов'язки кожного працівника, а також вно-сяться відповідні зміни в Статут підприємства).
3. Науково-методичних - реалізація яких пов'язана з роз-робкою і використанням наукових і методичних рекомендацій щодо маркетингової діяльності.
Для забезпечення ефективності комерційної діяльності торговельних підприємств необхідна не тільки реалізація цих заходів, але і відповідна організація всього процесу управлін-ня маркетингом.
2. Функції торгівлі.
Розвиток і функціонування торгівлі у всіх типах економіки обумов-лено існуванням товарного виробництва. Саме товарне виробництво дик-тує необхідність товарно-грошового обміну і доведення товару із сфери виробництва в сферу споживання.
З одного боку, торгівля опосередковує обмін у товарно-грошовій формі і створює умови для розвитку відтворювального процесу і, з друго-го, - вона забезпечує реалізацію форм вартості товару, тобто задоволення особистих та суспільних потреб у товарах та послугах. За своєю суттю торгівля є формою товарно-грошового обміну і сфе-рою обігу товарів та послуг.
Відповідно вона відіграє значну роль у розширеному відтворювальному процесі й у функціонуванні народногосподарського комплексу вза-галі. Найбільш повно цю роль можна з'ясувати через аналіз функцій торгівлі.
Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (товару, послуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому обмін за своїм економічним змістом є моментом відтворення суспі-льного продукту. Це важливо підкреслити, оскільки в умовах соціалістич-ної економіки лише обмін товарів народного споживання вважався моме-нтом відтворення. Тим самим штучно звужувалися відносини обміну, на-самперед у сферах обігу засобів виробництва та продукції аграрного сектору.
У ринкових умовах обмін реалізується в більш повному обсязі, оскі-льки товарно-грошові відносини поширюються на більшість видів проду-кції, засобів виробництва, матеріалів, послуг, які вважаються товаром. Крім того, в ринковому середовищі обмін товарів та послуг на гроші збіга-ється з моментом купівлі-продажі. Отже, виконуючи функцію обміну, тор-гівля зв'язує виробництво та споживання і тим самим завершує в широких масштабах відтворювальний процес.
Друга важлива функція торгівлі - це доведення товарів із сфери виробництва до сфери споживання. Мається на увазі пере-міщення товарів у їх матеріально-речовій формі.
Виконуючи цю функцію, сфера обігу організовує масове перемі-щення товарів від виробників до споживачів. Таке переміщення пов'язане із значними витратами на транспортування, вантажну обробку, фасування, складське зберігання товарів. Ці витрати мають виробничий характер. їх частка в загальних витратах обігу переважає. Особливо варто підкрес-лити, що ці витрати об'єктивно необхідні. Але покладання на торгівлю ве-ликомасштабних завдань щодо продовження процесу виробництва у сфері обігу може спричинити звуження суто торгових функцій, погіршення яко-сті обслуговування і культури торгівлі.
Суть даної функції необхідно розглядати ще в одному аспекті - з погляду прискорення доведення товарів до сфери споживання з максима-льним збереженням їх споживних властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності саме зараз - в умовах роздробле-ності і розосередженості товаровиробників і споживачів.
Нині в сфері обігу товари проходять в середньому 5-6 організацій-них ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є знач-ною. Оборотність товарів у торгівлі становить 45- 50 має тенденцію до уповільнення.
Наступною важливою функцією торгівлі є забезпечення зв'язків між галузями народного господарства і регіонами країни. Ця функція випливає з економічної суті торговельної сфери.
Встановлюючи в широких масштабах економічні зв'язки між пере-важною частиною галузей національної економіки, торгівля сприяє їх ма-теріально-технічному та сировинному забезпеченню, їх функціонуванню та розвиткові. Водночас, забезпечуючи економічні зв'язки між регіонами країни, сфера обігу активізує і розширяє міжрегіональний обмін, посилює територіальний розподіл праці і спеціалізацію виробництва.
Масштабність названої функції підтверджується міжгалузевими ви-тратами. Аналіз міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів показує, що доля міжгалузевого обміну в проміжному споживанні проми-словості становила 38%, сільського господарства - 51% інших галузей ма-теріального виробництва - 95%.
Надзвичайно важливою у нових умовах функцією сфери торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Якщо в умовах розподільчої системи торгівля індиферентна щодо виробництва, то в ринковому середовищі вона економічно зацікав-лена в збільшенні товарних ресурсів і їх реалізації на внутрішньому і зов-нішньому ринках. У свою чергу товаровиробники прагнуть заручитися з боку торгівлі гарантіями збуту продукції з тим, щоб знизити ризик і не-безпеку банкрутства.
Отже, завдання торгівлі полягає тому, щоб усіляко пристосовувати виробничу програму до вимог ринку. Це за-вдання нелегке. Торгівля утримує потужний комерційний апарат, прово-дить широкі маркетингові дослідження. З достатньою точністю прогнозується попит, уживаються заходи для впливу на споживання. Одночасно торгівля дедалі більше втручається у виробництво, його технологію, вису-ваючи жорсткі вимоги до асортименту, якості товару, упаковки, терміну виготовлення.
На споживання торгівля впливає через рекламу, а також шляхом максимального наближення кінцевих ланок товарного обігу до спожива-чів, раціональною типізацією і спеціалізацією торговельних об'єктів, упровадженням прогресивних і соціально ефективних методів продажу та форм після продажного обслуговування.
Таким чином, у сучасних умовах функції торгівлі усклад-нюються. Отже, різко зростає роль і значення торгівлі, як форми обміну і сфери економіки.
Складні економічні функції, що виконуються у сфері товарного обігу і зростаючі масштаби обміну обумовлюють необхідність концентрації в цій сфері значного матеріально-технічного, товарно-грошового і трудового потенціалу.
3. Організація роботи торгового агента.
Як свідчить зарубіжна практика, агент здійснює дії, пов'язані з продажем або купівлею товару на обумовленій території за рахунок і від ім'я принципала.
Принципал — це особа, від імені і на користь якої діє агент. Прин-ципалом може бути: власник товару (виробник), який доручає агенту продати його; покупець (роздрібний торговець або інший суб'єкт), який доручає агенту купити необхідну продукцію.
Агент здійснює свою діяльність за певну винагороду, зобов'яза-ний діяти у межах повноважень, визначених в агентському договорі з принципалом. Агент не купує товари за свій рахунок, а лише сприяє здійсненню угоди. При укладанні агентського договору з агентом, який перебуває за кордоном, необхідно враховувати особливості законодавст-ва, норми і правила країни перебування агента.
Зазвичай на агента покладається зобов'язання або проводити пе-реговори щодо купівлі-продажу товарів для іншої особи (принципала), або проводити переговори та укладати угоди від імені і за рахунок прин-ципала.
Агент є особою, яка уповноважена на укладення в інтересах іншого учасника (принципала) різного роду угод або інших значущих дій.
До функцій збутових (торгових) агентів належить:*
ведення комерційних переговорів про укладання угод купівлі-продажу;*
укладення угоди купівлі-продажу від імені особи — принципала, інтереси якого він представляє згідно з агентським договором, що регулює відносини між ними;*
вивчення кон'юнктури ринку товарів, послуг, проведення робо-ти по виявленню і обліку потенційних покупців (замовників) на вироблену продукцію, надані послуги, організація їх реклами у засобах масової інформації;*
аналізує стан у і тенденції зміни попиту населення, вивчення по-треби покупців (замовників), консультування з питань технічних і споживчих характеристик товарів (послуг), які спри-яють задоволенню потреб покупців (замовників);*
оформлення договорів купівлі-продажу, контрактів, контроль за виконанням;*
виявлення причини порушення умов договорів, вжиття заходів по усуненню та запобіганню цих причин;*
забезпечення зберігання документації за договорами купівлі-продажу, ведення обліку претензій покупців (замовників) по ви-конанню договорів;*
інші функції, передбачені агентським договором.
У країнах з ринковою економікою система відносин між агентом та принципалом будується з урахуванням таких умов:
і. Агент повинен бути довіреною особою принципала, здійснюва-ти за його дорученням необхідні дії з представництва.
2. Принципал повинен здійснювати контроль за діяльністю агента.
3. Агенту надається право вносити певні зміни у взаємовідносини з принципалом шляхом включення тих чи інших пунктів в агентський договір, але не заподіюючи шкоди третім особам (клієнтам). Агентські торговельні операції здійснюються на підставі агентського договору (по-годження).
Агентські відносини виникають у разі:*
надання суб'єктом господарювання на підставі договору повно-важень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;*
схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє ко-мерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зо-бов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та
обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції в разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Договором має бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі, якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. Має бути визначено форму підтвердження повнова-жень (представництва) агента. Комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укла-денні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.
Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб'єктом, якого він представляє. Якщо агентським до-говором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє.
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інте-ресах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Комерційний агент не має права передавати конфіденційну інформацію, одержану від суб'єкта, якого він представляє, без згоди цьо-го суб'єкта, використовувати її у власних інтересах чи в інтересах інших осіб усупереч інтересам суб'єкта, якого він представляє, як при здійсненні комерційним агентом своєї діяльності в інтересах зазначено-го суб'єкта, так і після припинення агентських відносин з ним.
Сторони агентського договору можуть укласти окрему угоду про захист конфіденційної інформації суб'єкта, якого представляє ко-мерційний агент (договір про нерозголошення). Комерційний агент несе відповідальність за розголошення конфіденційної інформації відповідно до закону та договору.
Комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шко-ду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків. Комерційний агент не га-рантує суб'єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зо-бов'язань за угодами, укладеними при його посередництві.
Агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі:—
відкликання повноважень комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сто-ронами без визначення строку його дії;—
вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті;—
виникнення інших обставин, що припиняють повноваження ко-мерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.
У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє агент, повинен сповістити його про припинення дого-вору не пізніше як за один місяць, якщо триваліший строк не передбаче-ний договором.
Список використаної літератури:
Бєляйцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник/ За редакцією Л.А. Мороз. – 2–е видання. – Львів, «Інтелект - Захід», 2002.
Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апорія В.В., проф. Гонча рука Я.А.). Підручник. К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2002.
Міністерство освіти і науки України
Тернопільський державний економічний університет
Івано-Франківський інститут менеджменту
з предмету
«Інфраструктура товарного ринку»
Виконала:
студентка групи Міз-42 Минда Любов
Перевірила:
Ромачукевич М.Й.
м. Івано-Франківськ
2008 р.
1. Суб’єкти, предмет і продукти посередницької діяльності
2. Функції торгівлі.
3. Організація роботи торгового агента.
Широка мережа маркетингових посередників є невід'єм-ним елементом інфраструктури товарного ринку будь-якого регіону.
Залежно від видів діяльності в структурі маркетингових посередників можна виділити такі, як торговельні, страхові, транспортні, кредитно-фінансові, рекламні і консалтингові фірми.
Сучасний ринок є розгалуженою системою господарських зв'язків між виробниками і споживачами, а також складним ме-ханізмом виявлення й узгодження їх економічних інтересів. Практичне здійснення цих зв'язків з урахуванням інтересів усіх учасників товарного обігу беруть на себе торговельні посеред-ники. Вони сприяють формуванню єдиного ринку товарів і по-слуг, розширюють можливості розвитку на ньому конкуренції.
Посередницька діяльність є поняттям, близьким за значен-ням до комерційної діяльності. Разом з цим їх не слід ототож-нювати. У смисловому значенні «посередник» - це суб'єкт господарювання, який знаходиться між двома іншими і допо-магає обміну у вигляді послуги або товару, інформації тощо.
Під комерцією, або комерційною діяльністю, розумієть-ся отримання максимальної вигоди від торговельної операції з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов, які склалися на да-ний момент для сторін цієї операції. Комерційна діяльність включає:
1) маркетингові дослідження ринку, які передбачають ви-вчення кон'юнктури і динаміки попиту на продукцію, що виго-товляється або купується даним підприємством;
2) аналіз зміни ціни на дану продукцію з урахуванням цін основних конкурентів даної фірми;
3) прогноз доходів потенційних споживачів і розмірів їх потреб у даному товарі;
4) використання реклами як основної зброї в неціновій бо-ротьбі з фірмами-конкурентами;
5) планування товарного асортименту з урахуванням со-ціально-економічних особливостей різних груп споживачів;
6) використання спеціальної системи торговельного об-слуговування, коли товар «знаходить» свого потенційного споживача.
Визначаючи відмінність між комерційною і посередниць-кою діяльністю, необхідно відзначити, що в умовах ринкових відносин будь-який посередник є комерсантом, але далеко не кожен комерсант є посередником. Наприклад, будь-яке під-приємство, яке випускає свою продукцію як товар, тобто для продажу, перш за все, переслідує комерційну мету, але не є по-середником, оскільки не займає серединного положення в ци-клі товарообігу.
Торгово-посередницька діяльність є невід'ємним елемен-том ринкового господарства. Важко знайти підприємця, який би не користувався послугами посередників або сам не висту-пав у ролі посередника при здійсненні комерційних операцій. За даними міжнародних джерел, до 80% світового обігу това-рів і послуг здійснюється за допомогою посередників. Проте це не означає, що посередник у процесі руху товару є невід'єм-ним атрибутом і може бути нав'язаний товаровиробнику ззовні. Доцільність вибору посередника диктується кон'юнктурою товарного ринку, особливостями внутрішнього і зовнішнього середовища фірми-виробника.
Торговий бізнес як опорна складова розвинених економіч-них відносин багато в чому сприяє вирішенню головного зав-дання суспільного виробництва - задоволення різносторонніх потреб людей.
Торгівля - це особлива діяльність людей, що пов'язана із здійсненням актів купівлі-продажу і є сукупністю специфіч-них та господарських операцій, направлених на обслуговуван-ня процесу обміну. Суть торгівлі полягає не в обміні, а в тому, щоб зробити продукт доступним споживачу.
При переході до ринкової економіки роль торгівлі як ос-новної частини товаропровідного ланцюжка, що сполучає ви-робника із споживачем, істотно зростає. До того ж, торговий прибуток часто вищий за виробничий, а тому значна частина підприємців іде в торгівлю і виникає її привабливість як сфе-ри зайнятості.
Функціонування торгівлі на основі економічних методів господарювання припускає посилення ринкової орієнтації торгової політики посередницьких організацій. Така орієнта-ція забезпечує не тільки подальше вдосконалення комерційної діяльності, підвищення рівня комерційної роботи, але й акти-візацію всього комплексу комерційних відносин у торгівлі. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність нового підходу до вирі-шення ринкових проблем, застосування більш досконалих ме-тодів комерційної роботи на основі використання принципів і елементів маркетингу.
За допомогою маркетингу раціональніше вирішуються проблеми забезпечення споживачів необхідними матеріаль-ними ресурсами з метою отримання максимального прибутку і гарних економічних результатів на товарному ринку.
Класифікація функцій маркетингу на такі, як дослідження ринку, планування асортименту товарів, організація збуту і розподілу, реклама і стимулювання збуту та їх зміст визнача-ються приналежністю підприємства, організацій, що їх вико-нують, до тієї чи іншої галузі - виробництва, оптової або роз-дрібної торгівлі.
Аналіз функцій маркетингу показує, що в торгівлі залиша-ється без зміни лише дослідницька функція. Решта функцій -трансформуються, набувають управлінського характеру і зна-ходять своє вираження у виконанні торгівлею ряду комерцій-них і виробничих функцій.
1. Так, дослідницька функція, що виконується торговими посередниками в системі маркетингу, виявляється у вивченні ринку і його кон'юнктури.
2. Функція управління асортименту товарів здійснюється шляхом реалізації таких комерційних функцій, як:*
формування і надання заявок і замовлень;*
закупівля товарів;*
формування торгового асортименту;*
вплив на виробників продукції з метою підвищення якос-ті товарів і оптимізації асортименту;*
організація і проведення ярмарків.
3. Функція управління збутом і розподілом частково знахо-дить вираження у виконанні таких комерційних функцій, як:*
реалізація (продаж) товарів;*
встановлення господарських зв'язків;*
надання додаткових послуг;*
транспортування і складування товарів тощо.
4. Функція управління рекламою і стимулювання збуту продукції в системі маркетингу частково виявляється в рекла-муванні торговим підприємством товарів і послуг, що нада-ються.
Кожну з функцій маркетингу можна розглядати як сукуп-ність певних комерційних і ряду виробничих функцій, які є не чим іншим, як елементами маркетингової діяльності.
Торговий маркетинг - це діяльність суб'єктів ринку, що здійснюють якісне просування товарів і послуг до конкретно-го споживача.
Основними цілями маркетингу в торгівлі є:
1) підвищення обсягу попиту і пропозиції, частки підпри-ємства на ринку;
2) вдосконалення процесу закупівлі та реалізації товарів, їх оновлення;
3) розвиток підприємництва та комерції.
Слід зазначити, що успіх в торгівлі може бути досягнутий, якщо вона базуватиметься на виявлених вірогідних потребах і можливостях покупців. У цьому провідна роль належить мар-кетингу.
Орієнтація торгівлі на маркетинг обумовлює необхідність реалізації трьох груп заходів:
1. Організаційних - які припускають внесення відповідних структурних змін в організацію і техніку управління торго-вельним підприємством.
2. Адміністративно-правових - за допомогою яких здійснюється закріплення новостворених функціональних відді-лів у складі торговельного підприємства (розробляються по-ложення про кожен створений відділ, визначаються їх штати, функціональні обов'язки кожного працівника, а також вно-сяться відповідні зміни в Статут підприємства).
3. Науково-методичних - реалізація яких пов'язана з роз-робкою і використанням наукових і методичних рекомендацій щодо маркетингової діяльності.
Для забезпечення ефективності комерційної діяльності торговельних підприємств необхідна не тільки реалізація цих заходів, але і відповідна організація всього процесу управлін-ня маркетингом.
2. Функції торгівлі.
Розвиток і функціонування торгівлі у всіх типах економіки обумов-лено існуванням товарного виробництва. Саме товарне виробництво дик-тує необхідність товарно-грошового обміну і доведення товару із сфери виробництва в сферу споживання.
З одного боку, торгівля опосередковує обмін у товарно-грошовій формі і створює умови для розвитку відтворювального процесу і, з друго-го, - вона забезпечує реалізацію форм вартості товару, тобто задоволення особистих та суспільних потреб у товарах та послугах. За своєю суттю торгівля є формою товарно-грошового обміну і сфе-рою обігу товарів та послуг.
Відповідно вона відіграє значну роль у розширеному відтворювальному процесі й у функціонуванні народногосподарського комплексу вза-галі. Найбільш повно цю роль можна з'ясувати через аналіз функцій торгівлі.
Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (товару, послуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому обмін за своїм економічним змістом є моментом відтворення суспі-льного продукту. Це важливо підкреслити, оскільки в умовах соціалістич-ної економіки лише обмін товарів народного споживання вважався моме-нтом відтворення. Тим самим штучно звужувалися відносини обміну, на-самперед у сферах обігу засобів виробництва та продукції аграрного сектору.
У ринкових умовах обмін реалізується в більш повному обсязі, оскі-льки товарно-грошові відносини поширюються на більшість видів проду-кції, засобів виробництва, матеріалів, послуг, які вважаються товаром. Крім того, в ринковому середовищі обмін товарів та послуг на гроші збіга-ється з моментом купівлі-продажі. Отже, виконуючи функцію обміну, тор-гівля зв'язує виробництво та споживання і тим самим завершує в широких масштабах відтворювальний процес.
Друга важлива функція торгівлі - це доведення товарів із сфери виробництва до сфери споживання. Мається на увазі пере-міщення товарів у їх матеріально-речовій формі.
Виконуючи цю функцію, сфера обігу організовує масове перемі-щення товарів від виробників до споживачів. Таке переміщення пов'язане із значними витратами на транспортування, вантажну обробку, фасування, складське зберігання товарів. Ці витрати мають виробничий характер. їх частка в загальних витратах обігу переважає. Особливо варто підкрес-лити, що ці витрати об'єктивно необхідні. Але покладання на торгівлю ве-ликомасштабних завдань щодо продовження процесу виробництва у сфері обігу може спричинити звуження суто торгових функцій, погіршення яко-сті обслуговування і культури торгівлі.
Суть даної функції необхідно розглядати ще в одному аспекті - з погляду прискорення доведення товарів до сфери споживання з максима-льним збереженням їх споживних властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності саме зараз - в умовах роздробле-ності і розосередженості товаровиробників і споживачів.
Нині в сфері обігу товари проходять в середньому 5-6 організацій-них ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є знач-ною. Оборотність товарів у торгівлі становить 45- 50 має тенденцію до уповільнення.
Наступною важливою функцією торгівлі є забезпечення зв'язків між галузями народного господарства і регіонами країни. Ця функція випливає з економічної суті торговельної сфери.
Встановлюючи в широких масштабах економічні зв'язки між пере-важною частиною галузей національної економіки, торгівля сприяє їх ма-теріально-технічному та сировинному забезпеченню, їх функціонуванню та розвиткові. Водночас, забезпечуючи економічні зв'язки між регіонами країни, сфера обігу активізує і розширяє міжрегіональний обмін, посилює територіальний розподіл праці і спеціалізацію виробництва.
Масштабність названої функції підтверджується міжгалузевими ви-тратами. Аналіз міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів показує, що доля міжгалузевого обміну в проміжному споживанні проми-словості становила 38%, сільського господарства - 51% інших галузей ма-теріального виробництва - 95%.
Надзвичайно важливою у нових умовах функцією сфери торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Якщо в умовах розподільчої системи торгівля індиферентна щодо виробництва, то в ринковому середовищі вона економічно зацікав-лена в збільшенні товарних ресурсів і їх реалізації на внутрішньому і зов-нішньому ринках. У свою чергу товаровиробники прагнуть заручитися з боку торгівлі гарантіями збуту продукції з тим, щоб знизити ризик і не-безпеку банкрутства.
Отже, завдання торгівлі полягає тому, щоб усіляко пристосовувати виробничу програму до вимог ринку. Це за-вдання нелегке. Торгівля утримує потужний комерційний апарат, прово-дить широкі маркетингові дослідження. З достатньою точністю прогнозується попит, уживаються заходи для впливу на споживання. Одночасно торгівля дедалі більше втручається у виробництво, його технологію, вису-ваючи жорсткі вимоги до асортименту, якості товару, упаковки, терміну виготовлення.
На споживання торгівля впливає через рекламу, а також шляхом максимального наближення кінцевих ланок товарного обігу до спожива-чів, раціональною типізацією і спеціалізацією торговельних об'єктів, упровадженням прогресивних і соціально ефективних методів продажу та форм після продажного обслуговування.
Таким чином, у сучасних умовах функції торгівлі усклад-нюються. Отже, різко зростає роль і значення торгівлі, як форми обміну і сфери економіки.
Складні економічні функції, що виконуються у сфері товарного обігу і зростаючі масштаби обміну обумовлюють необхідність концентрації в цій сфері значного матеріально-технічного, товарно-грошового і трудового потенціалу.
3. Організація роботи торгового агента.
Як свідчить зарубіжна практика, агент здійснює дії, пов'язані з продажем або купівлею товару на обумовленій території за рахунок і від ім'я принципала.
Принципал — це особа, від імені і на користь якої діє агент. Прин-ципалом може бути: власник товару (виробник), який доручає агенту продати його; покупець (роздрібний торговець або інший суб'єкт), який доручає агенту купити необхідну продукцію.
Агент здійснює свою діяльність за певну винагороду, зобов'яза-ний діяти у межах повноважень, визначених в агентському договорі з принципалом. Агент не купує товари за свій рахунок, а лише сприяє здійсненню угоди. При укладанні агентського договору з агентом, який перебуває за кордоном, необхідно враховувати особливості законодавст-ва, норми і правила країни перебування агента.
Зазвичай на агента покладається зобов'язання або проводити пе-реговори щодо купівлі-продажу товарів для іншої особи (принципала), або проводити переговори та укладати угоди від імені і за рахунок прин-ципала.
Агент є особою, яка уповноважена на укладення в інтересах іншого учасника (принципала) різного роду угод або інших значущих дій.
До функцій збутових (торгових) агентів належить:*
ведення комерційних переговорів про укладання угод купівлі-продажу;*
укладення угоди купівлі-продажу від імені особи — принципала, інтереси якого він представляє згідно з агентським договором, що регулює відносини між ними;*
вивчення кон'юнктури ринку товарів, послуг, проведення робо-ти по виявленню і обліку потенційних покупців (замовників) на вироблену продукцію, надані послуги, організація їх реклами у засобах масової інформації;*
аналізує стан у і тенденції зміни попиту населення, вивчення по-треби покупців (замовників), консультування з питань технічних і споживчих характеристик товарів (послуг), які спри-яють задоволенню потреб покупців (замовників);*
оформлення договорів купівлі-продажу, контрактів, контроль за виконанням;*
виявлення причини порушення умов договорів, вжиття заходів по усуненню та запобіганню цих причин;*
забезпечення зберігання документації за договорами купівлі-продажу, ведення обліку претензій покупців (замовників) по ви-конанню договорів;*
інші функції, передбачені агентським договором.
У країнах з ринковою економікою система відносин між агентом та принципалом будується з урахуванням таких умов:
і. Агент повинен бути довіреною особою принципала, здійснюва-ти за його дорученням необхідні дії з представництва.
2. Принципал повинен здійснювати контроль за діяльністю агента.
3. Агенту надається право вносити певні зміни у взаємовідносини з принципалом шляхом включення тих чи інших пунктів в агентський договір, але не заподіюючи шкоди третім особам (клієнтам). Агентські торговельні операції здійснюються на підставі агентського договору (по-годження).
Агентські відносини виникають у разі:*
надання суб'єктом господарювання на підставі договору повно-важень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;*
схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє ко-мерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зо-бов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та
обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції в разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Договором має бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі, якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. Має бути визначено форму підтвердження повнова-жень (представництва) агента. Комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укла-денні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.
Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб'єктом, якого він представляє. Якщо агентським до-говором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє.
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інте-ресах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Комерційний агент не має права передавати конфіденційну інформацію, одержану від суб'єкта, якого він представляє, без згоди цьо-го суб'єкта, використовувати її у власних інтересах чи в інтересах інших осіб усупереч інтересам суб'єкта, якого він представляє, як при здійсненні комерційним агентом своєї діяльності в інтересах зазначено-го суб'єкта, так і після припинення агентських відносин з ним.
Сторони агентського договору можуть укласти окрему угоду про захист конфіденційної інформації суб'єкта, якого представляє ко-мерційний агент (договір про нерозголошення). Комерційний агент несе відповідальність за розголошення конфіденційної інформації відповідно до закону та договору.
Комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шко-ду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків. Комерційний агент не га-рантує суб'єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зо-бов'язань за угодами, укладеними при його посередництві.
Агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі:—
відкликання повноважень комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сто-ронами без визначення строку його дії;—
вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті;—
виникнення інших обставин, що припиняють повноваження ко-мерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.
У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє агент, повинен сповістити його про припинення дого-вору не пізніше як за один місяць, якщо триваліший строк не передбаче-ний договором.
Список використаної літератури:
Бєляйцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник/ За редакцією Л.А. Мороз. – 2–е видання. – Львів, «Інтелект - Захід», 2002.
Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апорія В.В., проф. Гонча рука Я.А.). Підручник. К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2002.
Міністерство освіти і науки України
Тернопільський державний економічний університет
Івано-Франківський інститут менеджменту
з предмету
«Інфраструктура товарного ринку»
Виконала:
студентка групи Міз-42 Минда Любов
Перевірила:
Ромачукевич М.Й.
м. Івано-Франківськ
2008 р.
1. Суб’єкти, предмет і продукти посередницької діяльності
2. Функції торгівлі.
3. Організація роботи торгового агента.
