Неперевершена комедійність творів Івана Карпенка-Карого
Знаєте, здавалося б, що тема твору не дуже цікава і немає нічого нового, що можна було б сказати. Може здатись, що комедійність усіх творів такого жанру є однакового, що всі автори послуговують однаковими засобами, тож дослідження цього питання є неактуальним. Я дозволю собі не погодитись з цим, бо комедійність драматичних творів Івана Карпенка-Карого дійсно варта уваги.
Яке підґрунтя, які джерела має неперевершена майстерність видатного драматурга? Перш за все, він увібрав в себе здобутки попередніх поколінь, культурні надбання різних регіонів України. Дослідники сходяться на думці, що у його творчості є цілих три джерела авторського комізму: фольклорне, етнічне та літературне. Етнічне джерело є заслугою матері Євдокії Зіновіївни та батька Карпа Адамовича , які мали природний хист сприйняття гумору та його творення. Проявами фольклорного джерела є вживання прислів’їв, жартів, порівнянь, зокрема людських рис з явищами природи, властивостями тварин, а ще – вживання специфічних імен, назв тощо. Літературне джерело можна простежити завдяки використанню драматургом засобів комізму своїх попередників: Івана Нечуя-Левицького, Миколи Гоголя, Івана Вишенського…
Що ж відрізняє твори Івана Карпенка-Карого від творів його попередників?
Перш за все, це характерна специфічна мова твору, композиція, система образів, сюжет. Комедійність п’єси «Хазяїн» взагалі за природою своєю є унікальною. Першою закономірністю є те, що основна, наскрізна дія виведена за кін. По-друге, тут присутнє творення контрасту через заперечення раніше стверджуваної думки. Наприклад, Пузир певен, що розбагатіє ще більше, прикривши банкрутство, нечесно присвоївши чуже майно. У другій половині комедії ця думка заперечується викриттям афери хазяїна. Перемагає інша – жити на землі треба чесною працею; підступність, шахрайство будуть обов’язково покарані. Комедійний контраст помітний в усіх елементах драматичного твору. Присутній він і в образі Пузиря. З одного боку, він – хазяїн. Обережний, працьовитий, самовідданий. Саме такий і потрібен українській землі. З другого, Пузир – ненаситний скнара, що збагачується заради збагачення будь-якими засобами. Йому байдуже, як живуть люди, як розвивається культура. Отже, в основу творення образу Пузиря покладено контраст великого й нікчемного.
Яке підґрунтя, які джерела має неперевершена майстерність видатного драматурга? Перш за все, він увібрав в себе здобутки попередніх поколінь, культурні надбання різних регіонів України. Дослідники сходяться на думці, що у його творчості є цілих три джерела авторського комізму: фольклорне, етнічне та літературне. Етнічне джерело є заслугою матері Євдокії Зіновіївни та батька Карпа Адамовича , які мали природний хист сприйняття гумору та його творення. Проявами фольклорного джерела є вживання прислів’їв, жартів, порівнянь, зокрема людських рис з явищами природи, властивостями тварин, а ще – вживання специфічних імен, назв тощо. Літературне джерело можна простежити завдяки використанню драматургом засобів комізму своїх попередників: Івана Нечуя-Левицького, Миколи Гоголя, Івана Вишенського…
Що ж відрізняє твори Івана Карпенка-Карого від творів його попередників?
Перш за все, це характерна специфічна мова твору, композиція, система образів, сюжет. Комедійність п’єси «Хазяїн» взагалі за природою своєю є унікальною. Першою закономірністю є те, що основна, наскрізна дія виведена за кін. По-друге, тут присутнє творення контрасту через заперечення раніше стверджуваної думки. Наприклад, Пузир певен, що розбагатіє ще більше, прикривши банкрутство, нечесно присвоївши чуже майно. У другій половині комедії ця думка заперечується викриттям афери хазяїна. Перемагає інша – жити на землі треба чесною працею; підступність, шахрайство будуть обов’язково покарані. Комедійний контраст помітний в усіх елементах драматичного твору. Присутній він і в образі Пузиря. З одного боку, він – хазяїн. Обережний, працьовитий, самовідданий. Саме такий і потрібен українській землі. З другого, Пузир – ненаситний скнара, що збагачується заради збагачення будь-якими засобами. Йому байдуже, як живуть люди, як розвивається культура. Отже, в основу творення образу Пузиря покладено контраст великого й нікчемного.
