Роздуми Григорія Сковороди на тему людського щастя
Один з найкращих друзів – Сковорода.
(Василь Стус)
Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі відповідатимуть по-своєму. Філолог розповість про автентичне етичне вчення Котляревського та його унікальний стиль, науковець зверне вашу увагу на освіченість та самобутність цієї надзвичайної людини, митець захоплюватиметься чуттям слова та образами.
Минули століття з того часу, як Григорій Сковорода мандрував, мислив, писав, проте його твори і досі актуальні для нас.
Його пісні та притчі сповнені глибокого філософського змісту. Один із головних підмурівків його вчення – «Пізнай самого себе», адже пізнання людської особистості дає ключ до розвитку розуму, освоєння світу та осягнення нових горизонтів.
Григорій Сковорода десятиліттями працював над тим, аби створити так звану «формулу» людського щастя; врешті-решт він дійшов висновку, що найважливішою для цього є гармонія між особистим життям людини та суспільними діяннями. Філософ вважав, що задля того, аби бути щасливим, люди має віднайти «золоту рівновагу» між тим, чого вимагає від неї суспільство, та тим, що вона сама прагне чинити.
Ще однією важливою підвалиною людського щастя є Свобода. Свобода не лише фізична (відсутність кайданів та в’язниці), а й духовно-моральна. Тобто такі умови для життя, коли людина має змогу вільно говорити, робити щось та жити без страху перед владою. Окрім того, має бути ще одна «свобода»: людина має звільнитись від пут пристрастей та мотузок спокус, якими її опоясує місто, якими поліси підкорюють людей та знищують.
Недарма Григорій Сковорода так пишався тим, що «світ ловив мене, але не впіймав», бо поборовши численні спокуси нашого життя, він отримав Свободу. Знайшов він і Щастя.
(Василь Стус)
Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі відповідатимуть по-своєму. Філолог розповість про автентичне етичне вчення Котляревського та його унікальний стиль, науковець зверне вашу увагу на освіченість та самобутність цієї надзвичайної людини, митець захоплюватиметься чуттям слова та образами.
Минули століття з того часу, як Григорій Сковорода мандрував, мислив, писав, проте його твори і досі актуальні для нас.
Його пісні та притчі сповнені глибокого філософського змісту. Один із головних підмурівків його вчення – «Пізнай самого себе», адже пізнання людської особистості дає ключ до розвитку розуму, освоєння світу та осягнення нових горизонтів.
Григорій Сковорода десятиліттями працював над тим, аби створити так звану «формулу» людського щастя; врешті-решт він дійшов висновку, що найважливішою для цього є гармонія між особистим життям людини та суспільними діяннями. Філософ вважав, що задля того, аби бути щасливим, люди має віднайти «золоту рівновагу» між тим, чого вимагає від неї суспільство, та тим, що вона сама прагне чинити.
Ще однією важливою підвалиною людського щастя є Свобода. Свобода не лише фізична (відсутність кайданів та в’язниці), а й духовно-моральна. Тобто такі умови для життя, коли людина має змогу вільно говорити, робити щось та жити без страху перед владою. Окрім того, має бути ще одна «свобода»: людина має звільнитись від пут пристрастей та мотузок спокус, якими її опоясує місто, якими поліси підкорюють людей та знищують.
Недарма Григорій Сковорода так пишався тим, що «світ ловив мене, але не впіймав», бо поборовши численні спокуси нашого життя, він отримав Свободу. Знайшов він і Щастя.
