Вірш Рильського "Молюсь і вірю"

 

Вірш “Молюсь і вірю” Максима Рильського – переповнений вірою, надією, оптимізмом.

“Молюсь і вірю” М. Рильський

Молюсь і вірю. Вітер грає
І п’яно віє навкруги,
І голубів тремтячі зграї
Черкають неба береги.

І ти смієшся, й даль ясніє,
І серце б’ється, як в огні,
І вид пречистої надії
Стоїть у синій глибині.

Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя!

Ходім! Шумлять щасливі води,
І грає вітер навкруги,
І голуби ясної вроди
Черкають неба береги.

Голуби в небi, дзвiнкий смiх коханоï людини поруч, вiтер, простiр, води — хiба це не щастя? Лiричний герой упевнений у собi, свiт вiн уже називає своïм дитям i готовий жити, поки дозволить дух життя. Бог, природа й вiн сам виступають єдиним, гармонiйним цiлим, i нам передається оця бадьорiсть, цей оптимiзм молодого поета.

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы

Схожі Твори з української літератури за 11 клас

 
 

Залишити коментар

 

Коментарів - всього 0