Аналіз вірша "Пам'яті тридцяти", віршовий розмір

Вiрш П. Тичини “Пам’ятi тридцяти” уславлює подвиг студентiв та учнiв, якi прийняли бiй пiд Крутами. Аналіз вірша допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, хужожні засоби, віршовий розмір, рік написання.

“Пам’ятi тридцяти” аналіз вірша

Автор – Павло Тичина

Рік написання – 1918

Жанр “Пам’ятi тридцяти” – громадянська лірика

В основу твору «Пам’яті тридцяти» покладено дійсні події, що відбулися 29 січня 1918 року. Проти регулярної більшовицької армії виступили юні патріоти-українці. Загиблих у бою під Кругами юнаків поховали в Києві на Аскольдовій могилі.

Вид лірики: громадянська.

Жанр: вірш-реквієм.

Чому поезію “Пам’яті тридцяти” визначають як вірш реквієм? Бо цей твір, присвячений пам’яті померлих героїв.

Ідея: возвеличується хоробрість полеглих за незалежність Батьківщини студентів; уславлюється патріотизм і засуджується жорстокість.

Віршовий розмір – тристопний-чотиристопний хорей із пірихієм та усіченими стопами.

Римування: перехресне; римуються окремі звуки: їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх.

Провідний мотив. У творі «Пам’яті тридцяти» П. Тичина зобразив приклад самопожертви молодих патріотів заради Батьківщини, утвердив ідею патріотизму й гуманізму, засудив жорстокість, терор і класову ненависть.

Композиція твору. Вірш має кільцеву композицію. Поезія «Пам’яті тридцяти» складається з п’яти строф. Поезія починається й закінчується рядками: «На Аскольдовій могилі поховали їх».

Образи твору. Ліричний герой — це збірний образ тридцяти юних захисників України, які загинули, захищаючи незалежність Батьківщини. Це тридцять мучеників, цвіт нації. У творі багато образів-символів: сонце, вітер, Дніпро. Символічним є й образ Каїна, який підняв руку на патріотів рідної землі.

«Пам’яті тридцяти» художні засоби:

• епітети «славних, молодих», «український цвіт», «кривава дорога», «коханий край» окреслюють смисловий візерунок вірша;
• метафори: «квітне сонце, грає вітер», «рука посміла знятись», «вмерли в Новім Заповіті»;
• риторичні оклики «на Аскольдовій могилі український цвіт!», «Боже, покарай!» допомагають зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів України;
• риторичні питання «На кого посміла знятись зрадника рука?», «На кого завзявся Каїн?» передають оцінку ліричним героєм того, що відбулося; рефрен: «На Аскольдовій могилі».

Автор уславлює подвиг студентiв та учнiв, якi прийняли бiй пiд Крутами й полягли за незалежнiсть своєï батькiвщини. Це — цвiт украïнськоï нацiï, щирi патрiоти, якi дiлом довели свою вiдданiсть рiдному краєвi: Трагедiя довгий час замовчувалася, й тiльки вiрш поета нагадав про цей подвиг, збудив совiсть i свiдомiсть украïнцiв.

Вірш П. Тичини «Пам’яті тридцяти» — глибоко психологічний твір. Автор тужить за вбитим цвітом нації, оплакує смерть борців за волю, підводить читача до думки, що щастя на крові не збудуєш. У розпачі автор вигукує: «Боже, покарай!» — і цей вигук про покарання летить у вічність, адже тільки Бог може карати й милувати.

Ідейно-художній аналіз “Пам’ятi тридцяти”

Сюжетна основа твору — проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою Україну. Ліричний герой — збірний образ. Це тридцять мучеників. Це — український цвіт! Їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвітузагине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид… Така перспектива думки. Від 1918 року до кінця ХХ століття.

У поезії «Пам’яті тридцяти» багато символів. Сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів, Кривава дорога — нещасливе майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом із юнаками загинули і їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити свою Україну. Емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови, закінченість думки у двох коротких рядках. Вірш короткий, як сплеск болісної розповіді.

Вірш «Пам’яті тридцяти» є прекрасним витвором мистецтва. Поезія вивищує наші душі. І в цьому її духовно-естетична цінність.

“Пам’ятi тридцяти” вірш

На Аскольдовiй могилi
Поховали ïх —
Тридцять мучнiв украïнцiв.
Славних, молодих…

На Аскольдовiй могилi
Украïнський цвiт! —
По кривавiй по дорозi
Нам iти у свiт.

На кого посмiла знятись
Зрадника рука? —
Квiтне сонце, грає вiтер
I Днiпро-рiка…

На кого завзявся Каïн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свiй коханий край.

Вмерли в Новiм Заповiтi
З славою святих. —
На Аскольдовiй могилi
Поховали ïх.