"Як варити і їсти суп із дикої качки" аналіз

“Як варити і їсти суп із дикої качки” аналіз

«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.

Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання.

«Само собою розумiється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стрiляє), набої i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, кон­серви, огiрки, помiдори, десяток укруту яєць i стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече.

Ідете ви компанiєю, тобто колективом, так — чоловiка з п’ять, бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi…».

За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чолові­чої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.

Найбільший комізм твору – в кінці, коли домашні виявляють обман: замість дикої качки мисливець приніс курку.)

Авторські відступи підсилюють емоційну наснагу і естетичний вплив твору на читача. Це риторичні фігури, перенесення побутово-технічної лексики на пташиний світ, іронічно-гумористиче пояснення слова «горлушко» і подана в тому плані пейзажна картина).

Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я:

«Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привiт i пiшло спать…

Це ввечерi… А вранцi дика качка зривається шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но почи­нає на свiт благословлятись».

Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полю­вання:

«І вільно дихається, і легко дихається…».

Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найваж­ливішим під час полювання для них було відпочити від повсяк­денної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.

Якщо ви можете доповнити аналіз твору “Як варити і їсти суп із дикої качки” лишайте інформацію в коментарях.