«Вершники» аналіз
«Вершники» аналіз
Жанр «Вершники» — новелістичний роман.
Рік створення: 1935.
Напрям: модернізм.
Течія: «романтика вітаїзму», експресіонізм із яскраво вираженими ознаками імпресіонізму; водночас наявні риси неореалізму.
Рід: епос.
Головні герої “Вершники”: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша.
Тема громадянської війни у романі “Вершники” постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти.
Композиція «Вершники»
Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни.
- «Подвійне коло»,
- «Дитинство»,
- «Шаланда в морі»,
- «Батальйон Шведа»,
- «Лист у вічність»,
- «Чубенко, командир полку»,
- «Шлях армій»,
- «Адаменко»
Особливості «Вершники» проблематика
• Трагедія роду й народу.
• Розпад родини заради ідеї.
• Революція і народ.
• Політичні платформи різних партій і політичних сил.
• Відданість справі.
• Творча праця та духовні цінності.
• Проблема братовбивчої громадянської війни.
Особливості «Вершники»
• Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел.
• Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.
• Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів».
• Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели.
• Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.
• Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією.
• Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб.
Роман розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів.
Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родинних) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Той «умовний» бій у степу під Компановкою символізує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.
