«Золотий гомін» Тичина аналіз поезії – тема, ідея, жанр, художні засоби, рік написання допоможуть скласти літературний паспорт твору.

«Золотий гомін» Тичина аналіз

Автор – Павло Тичина

Рік написання: 1917.

Жанр: лірична поема. Хоча деякі дослідники характеризують її як ліричну ораторію. І пояснюють це поєднанням епічних епізодів з драматичними сценами.

Тема – зображення історичних подій, пов’язаних із 1917 роком. В основі гомін над стародавнім Києвом. Всі радіють. Андрій Первозванний вітає киян. Це ж він колись поставив хрест на пагорбі і започаткував зародження величного міста.

Ідея: автор радіє і водночас тривожиться за майбутнє своєї неньки. Радіє, адже вона тепер незалежна. Він підтримує народ, веселиться разом із ним. Та є й інший бік медалі. Павличко сумнівається. Не так просто вирватись із могутніх лап на волю. Все це асоціюється в нього із чорним птахом. Цей зловіщий ворог залягає в найпотаємніші закутки людської душі і навіть не збирається відпускати свої кігті.

«Золотий гомін» художні засоби:

Майже вся поема побудована на метафорі: засміялись гори, зазеленіли; ріка мутная сповнилася сонця і блакиті. Також автор використовує постійні епітети (бездушний храм; кришталева музика; човни золотії), анафори й звертання ( о, бездушний пташе).

«Золотий гомін» – твір, написаний в часи проголошення Центральною Радою незалежності Української народної республіки. Це величезний прорив у історії нашої держави. Радість незалежності розділяють навіть предки, які постали з могил.

Аналіз твору Павла Тичини «Золотий гомін» Ви можете розширити через форму коментарів.