«Це Ти створив мене таким» аналіз

«Це Ти створив мене таким» аналіз вірша – тема, ідея, художні засоби, жанр

Аналіз поезії «Це Ти створив мене таким» Дмитра Павличка

«Покаянні псалми» – збірка, що складається з чотирьох тематично різних розділів. Проте кожна поезія є неповторною, та мудрою. Чи не в кожному монолозі автор кається вустами ліричного героя за себе, за народ. Це сповідь перед Всевишнім.

У такій монологічній формі написана поезія Павличка «Це Ти створив мене таким».

Рік написання: 1994

Жанр: ліричний вірш у формі сповіді.

Мотив: каяття.

Тема – філософська розмова з Богом. Ліричний герой хоче розібратися в самому собі і в людському бутті:

Скажи, навіщо був цей твір,

Що напівянгол, напівзвір?

Де ж у моїм єстві моє,

Що само з себе постає…

Він страждає, перетворюється то в напівянгола, то в напівзвіра. Довго шукає відповідей. І нарешті знаходить. Виявляється, у його бідах винен не Господь, а він сам. Тому герой звертається наступними словами до Бога:

О, Боже, розлучи земнее

З небесним — і врятуй мене!

Ідея ж прихована дещо глибше. Автор намагається пояснити кожному читачу, що не потрібно шукати винних, варто почати з себе, адже відповідати за свої вчинки все одно доведеться.

Головну думку поезії Д. Павличко підсилює такими рядками:

До тих непроясненних сфер,

Де паном ходить Люцифер.

Відомо, що Люцифер – це образ диявола. Тому, щоб не потрапити в його володіння, нам потрібно вчасно визнати гріхи і покаятись.

Художні засоби «Це Ти створив мене таким»

Твір насичений різноманітними тропами і фігурами. Майже вся поезія побудована на художньому прийомі – антитезі ( невільником, хоч без ярма, немудрим з ясністю ума).

• Епітети – жагучим зором пізнання; непроясненних сфер.
• Метафори – що тяжко падаю в журбі; і рветься плоть, як барахло.
• Порівняння – що дух мій ламлеться, як скло.
• Звертання – о, Боже, розлучи земнее.
• Риторичний оклик – сліпцем, що ходить навмання, з жагучим зором пізнання!
• Риторичне питання – що незалежне від Твоїх, жадань — невже це тільки гріх?
• Анафора – що само з себе постає, що незалежне від Твоїх.