Викриття антинародної суті „стражів порядку” у творі „Сам собі пан”

Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка „Сам собі пан”.

Автор змальовує спробу селянина „панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало опір панів та їх прислужників. Так, пани і кондуктор обурюються, коли селянин хоче їхати у вагоні першого класу з панами, замість третього. Однак, не маючи законних підстав для того щоб вивести Данила з потяга, „сильні світу” залишають його у спокої. Ще агресивніше та егоїстичніше поводяться пани у залі „дворянського собранія”. Без жодних пояснень поліцейський та „хватальний” виводять селянина з концерту, який „только господам можна дивитись”. За те, що хотів здобути рівних прав, його навіть збираються побити у поліції. Однак продажний „страж порядку” за три карбованці відпускає Данила. Це свідчить, що „стражі” порядку теж прагнуть лише поживитися на чужій біді і не займаються своїми прямими обов'язками — захистом порядку та прав людини.

З оповідання стає зрозуміло, що егоїстичні та аморальні пани ніколи не дозволять селянам мати рівні з ними права. У цьому їм допоможуть байдужі до потреб власного народу продажні „стражі порядку”.