Сонет «Голосівки» А. Рембо - яскравий зразок символістської лірики

Коли звучить ім'я митця, обов'язково якийсь його твір спливає у пам'яті першим. Якщо згадати Артюра Рембо, то першим віршем, що асоціюється з іменем поета, буде сонет «Голосівки». Чому так? Мабуть, річ у тому, що ця поезія, як яскравий приклад символістської лірики, була не тільки зразком магії слова, а й зразком магнетичного впливу особи автора. Він запропонував небачений до цього погляд на Всесвіт, що відкрив його більш об'ємно, багатомірно, оригінально, навіть екзотично.

Рембо успадкував бодлерівську ідею «відповідностей» у природному храмі. На її основі молодий поет створив свою концепцію «яснобачення». Його Всесвіт під таким кутом зору був позбавлений як причинно-наслідкових зв'язків, так і об'єктивних закономірностей. Погляд, відверто кажучи, революційний.

Революціонером поет став і стосовно жанру «Голосівок». Твір, визначений жанрово як сонет, заперечує притаманні йому традиції: чіткість ритму, строгість у виборі теми, стриманість. Сонет Рембо пропонує нове бачення світу, поет зовсім інакше створює поетичний образ. У ньому кольори, запахи і звуки є відповідниками одне одного. Заяви поета категоричні: «А чорне, біле Е, червоне І, зелене У...»

Світ у Рембо ділиться на п'ять сфер, кожній відповідає певний колір, предмети і явища світу, голосна буква і певний душевний стан. Поет намагається визначити колір та символічне значення голосного звуку. Автор вважав єдиним цілим природу і людину. Людина сповнена асоціаціями та відчуттями, які складаються із звуків, образів та кольорів. Природа також є живою істотою зі своїми звуками та кольорами. І поету дана можливість її чути.

Звук «А» викликав у Рембо асоціації з чорним кольором, жорстокістю, смертю. Білий колір викликав асоціації з звуком «Е» та почуттям гідності, гордості, моральної чистоти. Звук «І» поет пов'язував з червоним кольором, а почуттями, які він вважав червоними, були сміх, гнів, шаленство. Зелений колір у свідомості поета відповідав звуку «У» і був пов'язаний з відчуттям спокою, безтурботності та щастя. А звук «О» — з синім кольором та почуттям неземної любові. Отже, у Рембо кожен звук має відповідність певному кольору, певній емоції та відчуттю.

Рембо називав поета новим Прометеєм. Він, як і міфічний герой, викрадає вогонь. Тільки це вогонь таємничого знання. Мета поета — нове і небачене, заради якого потрібно змінитися самому тілесно і духовно. Світ сповнений цього потаємного знання, яке недоступне більшості. Лише поет може прочитати знаки і, переклавши їх мовою символів, донести до людства.