Мелодійність поезії А. А. Фета

Поезія Фета — поезія натяків, догадок, умовчань; його вірші у більшості своїй не мають сюжету, — це ліричні мініатюри, призначення яких не стільки передати читачеві думки і почуття, скільки „летючий” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: кохання, природа, мистецтво. Він був далекий від душевних бурь і тривог.

Поет писав:

   Язык душевной непогоды

   Был непонятен для меня.

Кохання для нього — захист „від вічного плескоту і гомону життя”. В той же час любовна лірика Фета відрізняється багатством відтінків, ніжністю і щиросердечним теплом. „Сердца напраснуюдрожь”, „мед запашний любовної радості і чарівних снів” „поет- чарівник”, як себе називав Фет, змалював словами надзвичайної свіжості і прозорості. Пронизана то світлим сумом, то легкою радістю, його любовна лірика дотепер „золотом вічним горить у співі”.

Друга тема лірики Фета — природа. „Бажаючи від людей утаїтися”, він іде у світ природи, намагається злитися з нею: „Между теми звездами и мною какая- то связь родилась”.

„Природи таємний спостерігач”, він має гострий поетичний зір і слух: бачить, як ворон, що летить „проти бурі”, „крилами махає тяжко”, як „у росинці, ледве помітній”, відбивається сонце, чує лементи перепелів, тріскотню деркачів, „рвучкі трелі” солов’я. Життя природи не було для нього таємницею, і на схилі свого життя Фет мав право сказати про себе:

   Покуда на груди земной

   Хотя с трудом дышать я буду,

   Весь трепет жизни молодой

   Мне будет внятен отовсюду.

Він вмів олюднити природу, знаходити в ній відгук своїм настроям і почуттям, тонко відчував принадності російської природи, любив красоту рідного пейзажу.

   Сын севера, люблю я шум лесной

   И зелени растительную сырость..., —

писав він у вірші „Італія”. Італії він протиставляє свою північну батьківщину, де „бархат степи зеленей” і де „смелей и слаще, и задорней весенний свищет соловей”. Чудова пейзажна лірика Фета — краща частина його поезії.

Безперечною якістю віршів Фета є їхня співучість і музичність.Цю особливість його творчості відзначив великий російський композитор П. І. Чайковський. „Можна сказати, — писав він, — що Фет у кращі свої хвилини виходить із меж поезії і сміливо робить крок у нашу галузь. Це не просто поет, скоріше, поет-музикант”.