"Злочин і кара" цитатна характеристика

“Злочин і кара” цитатна характеристика героїв роману “Злочин і кара” – Раскольнікова, Мармеладова, Разуміхіна, Лужина, Свидригайлова, Порфирія Петровича наведена в цій статті.

“Злочин і кара” цитатна характеристика

Раскольніков «…Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього». Був дуже погано вдягнений, що інша, навіть і звична людина, соромилась би вдень виходити в такому лахмітті на вулицю»

Мармеладов «Треба, щоб у кожної людини було місце, де її пожаліли»; «Бідність не порок. Убозтво є пороком»; «Я тварюка»; «Для того й п’ю, що в пияцтві сьому співчуття й почуття шукаю».

Разуміхін «Це був надзвичайно веселий і компанійський хлопець, добрий до простоти. Проте за цією простотою ховались і глибина, і гідність. Був він розумний, хоч і справді часом дуже простуватий. Іноді він буянив і мав славу силача. …Жодні невдачі його ніколи не бентежили, і ніякі погані обставини, здавалось, не могли пригнітити його. Він був дуже бідний і самотужки утримував себе, добуваючи гроші різною роботою. Він знав безліч джерел, де міг почерпнути хоч сякий-такий заробіток»; «Водночас він ясно усвідомлював, що мрія, яка загорілася в його думках, зовсім нездійсненна,— така нездійсненна, що йому навіть соромно стало її, і він якнайшвидше перейшов до інших, більш насущних турбот і сумнівів.»

Лужин «Возлюби, перше за все, одного себе, бо все на світі на особистому інтересі основане» (згадайте Гобсека!); «…вигідніше брати дружину з убогості, щоб потім над нею володарювати»; «Якщо мені, приміром, до цього часу говорили: «Возлюби», і я воз-любляв, то що з цього виходило?.. виходило те, що я розривав жупан навпіл, ділився з ближнім, і обидва ми залишалися наполовину голими за російським прислів’ям: «Поженешся за двома зайцями, жодного не спіймаєш»».

Свидригайлов «У розпусті є щось постійне, основане на природі…»; «…я нічиєю думкою особливо не цікавлюсь…»; «Хто я такий? Ви знаєте: дворянин, служив два роки в кавалерії, потім так тут у Петербурзі ошивався, потім одружився з Марфою Петрівною та жив у селі. Ось моя біографія!» «Ми одного поля ягоди!»

Порфирій Петрович «Вийшло-таки підло, але ви все ж таки не безнадійний негідник»; «Але от що скажіть: як же відрізнити отих незвичайних від звичайних? …Бо, погодьтесь, коли виникне плутанина і хтось з одного розряду почне думати, що він належить до другого розряду, і почне «усувати всі перешкоди». то тут уже…»; «Страждання. велика річ. У стражданні є ідея?»