"Анна Кареніна" головні герої

Персонажі роману “Анна Кареніна” проживають різні ситуації, головні з них названі в цій статті.

Лев Толстой “Анна Кареніна” головні герої

• Вронський, Олексій Кирилович – граф, 30 років, офіцер, красень, професійний військовий.
• Каренін, Олексій Олександрович, чоловік Ганни, 58 років, солідний чиновник з положенням, її чоловік.
• Кареніна, Анна Аркадіївна – 28 років, красива і чарівна світська дама, одружена вже 10 років.
• Кознишев, Сергій Іванович, письменник, 40 років, брат Левіна.
• Левін, Костянтин Дмитрович – 32 роки
• Облонская, Дар’я Олександрівна (Доллі) – 30-33 роки, дружина Стіві, мати сімох його дітей, домогосподарка.
• Облонский, Степан Аркадійович (Стіві) – 34 років, старший брат Анни, службовець.
• Щербацька Катерина (Кіті) пізніше – Левіна – 18 років, молодша сестра Доллі, дівчина на виданні

Лев Толстой “Анна Кареніна” інші герої

• Агафія Михайлівна, економка Левіна.
• Левін Микола Дмитрович, брат Костянтина Левіна.
• Лідія Іванівна, графиня, приятелька Кареніна.
• Маша (Марья Миколаївна), співмешканка Миколи Левіна.
• М’яка, княгиня.
• Серпуховский, генерал, приятель Вронського.
• Тверська Бетсі, княгиня, подруга Анни.
• Щербацький Олександр, князь, батько Кіті.

Костянтин Левін — автобіографічний герой. Автор дав йому «промовляюче» прізвище, утворивши його від свого ім’я — Лев.

Анна Кареніна – молода приваблива жінка з вищого суспільства. Вона весела, доброзичлива, приємна у спілкуванні. При цьому вона зразкова мати та дружина, що більш за все любить свого сина. Її стосунки з чоловіком зовні виглядають зразковими, що тільки зблизька в них відчувається фальш та штучність.Анну з чоловіком пов’язує не більше ніж повага, а не любовні почуття. Зустріч з Вронським змінює Анну кардинально.

У романі Л. Толстого дві сюжетні лінії, два головних герої — Анна Кареніна та Костянтин Левін. Саме вони кидають виклик суспільству, що наскрізь просякнуте обманом; проте й між собою вони — антагоністи. Перемагає Левін, а Кареніна катастрофічно програє. Чому? На відміну від Анни, Левін не тільки відмовляється дотримуватись умовностей «вищого світу», але й протиставляє їм свій ідеал.