У чому полягає соціальна дієвість творів Ч. Діккенса

У чому полягає соціальна дієвість творів Ч. Діккенса?

У «Пригодах Олівера Твіста» Діккенс чи не вперше в англійській літературі позбавив злочинний світ будь-якої романтики. Тим і відрізнялася його інтерпретація від популярних на той час пригодницьких «ньюгейтських» романів (Ньюгейт – знаменита лондонська в’язниця) та історій про благородних розбійників, якими зображували їх деякі письменники (наприклад, е. Булвер-Літтон). У передмові до третього видання роману Діккенс писав, що свідомо відмовився від баских коней, які мчать вересовою рівниною під місячним сяйвом, від змалювання смачних трапез у затишній печері та від інших аксесуарів роману «великої дороги»: «Холодні, сірі, нічні лондонські вулиці, де не знайдеш притулку, брудні, смердючі лігва, де живуть усі пороки; кубла голоду й хвороб; жалюгідне лахміття, яке ось-ось розсиплеться,- що в цьому привабливого?» Літературним критикам здалося неприпустимим, навіть непристойним, що серед героїв роману – покидьки суспільства. Але автор «Пригод Олівера Твіста» вперто захищав своє право зображувати злодіїв у всій їх потворності, такими, якими вони були насправді: «І тому я не приховав жодної дірки в сюртуку Пронози, жодної папільйотки у скуйовдженому волоссі Ненсі. Я зовсім не вірив у делікатність тих, кому несила їх бачити. Я не бажав здобувати прихильності таких людей. Я не поважав їх думки, хорошої чи поганої, не прагнув їх схвалення й не для їх втіхи писав».

Так, Діккенс писав не для розваги обивателя, який нудьгує. Зобразити життя таким, яким воно є, означало для нього прислужитися суспільству. Ці сподівання здійснилися. Щире слово молодого прозаїка допомогло внести зміни до закону про ув’язнення за борги, а страхітливу в’язницю Фліт, у якій побував містер Пік-вік, лондонська влада зруйнувала-таки в 1842 році. Сатиричне зображення порядків у йоркширських приватних школах («Життя і пригоди Ніколаса Ніклбі») спричинило спеціальне розслідування, що підтвердило факти жорстокого знущання з дітей. Справа в тому, що за англійськими законами «будь-яка людина, що довела свою непридатність до якоїсь іншої професії, мала право без екзаменів і без перевірки відкрити школу в будь-якому місці… причому йоркширські вчителі займали найнижчий й найгниліший щабель сходів». Винуватців покарали й ужили заходів, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Слово Діккенса спонукало й до ревізії парафіяльних порядків, і до перегляду застарілих норм судочинства.

Після публікації роману «Пригодах Олівера Твіста» уряд Англії був змушений створити спеціальну комісію щодо розслідування фактів, наведених у творі.