Раскольніков, я тебе ненавиджу

Головним героєм твору Федора Достоєвського «Злочин і кара» являється Родіон Раскольніков. Ставлення до цього персонажу не може бути однозначним. Молодий юнак зображений на зламі своєї долі. Бідний студент, якому не хватає грошей навіть на їжу, створює свою власну теорію сильної особистості. Я вважаю, що саме ця теорія і стала причиною занепаду юнака. З одного боку, Раскольніков – здатна на самопожертву людина, але з іншого – аморальна особистість, яка не рахується з чужим життям. Його цілі, а також спосіб досягнення цих цілей просто не мають право на існування. Адже він являється самодостатньою мислячою людиною, яка повинна була зрозуміти, що не можна чогось досягнути в житті шляхом вбивства.

Філософія головного героя полягає в тому, що кожна людина належить до певної категорії. Одні – слабкі, які тремтять під гнітом життя. Інші – сильні, які тримають світ у своїх руках. Він відносить себе до сильної касти, а тому намагається довести свою вищість вбивствами. Я вважаю, що юнак дуже перевищував свою значимість у цьому світі. Хоча він і вважав себе вершителем людських доль, але це були лише його власні думки, які не підтвердились у реальному житті.

Отже, Родіон Раскольніков – приклад людської ницості, аморальності, бунтаря із завищеними амбіціями.