Мужні герої Вальтера Скотта (за романом „Айвенго”)

Твір „Айвенго” належить перу видатного англійського романіста Вальтера Скотта. Усе, про що йдеться в романі, відбувалося в XII столітті. Тоді королем Англії був Річард Лев'яче Серце. У країні точилася гостра боротьба між саксами та норманнами — прибульцями з континенту, а також між феодалами та селянами. Лицарські замки було перетворено на розбійницькі гнізда, а селяни не мали притулку та захисту й були зовсім безправними.

У скрутний для країни час повертається з чужини єдиний спадкоємець старого Седрика — Айвенго. Хлопець подорожував по Італії, Франції, Греції. Багатий феодал Седрик вигнав сина з дому та позбавив спадку, тому що погляди батька й сина на державний устрій були розбіжними. Айвенго за роки мандрів добре навчився ховати свої справжні почуття під маскою байдужості. Хлопець вдягнувся бідним прочанином і невпізнаним пробрався до батьківського будинку. Там він зустрів вихованку Седрика — леді Ровену, яку кохав упродовж довгих років вигнання. Айвенго розуміє, що в житті батька мало що змінилося: Седрик такий же суворий та безкомпромісний.

Молодий лицар цінує перш за все людську порядність і щирість. Він не хоче поступатися своїми принципами та вважає, що влада феодалів повинна бути обмеженою. Айвенго також впевнений, що всі люди рівні перед Богом, тому хлопець рятує єврея Ісака від пограбування.

Молодий лицар не тільки справедлива людина, але ще й мужній воїн. На лицарському турнірі він чудово виглядав у своєму бойовому вбранні. На панцирі Айвенго був викарбований девіз: „Лицар без спадщини”. Спритність, юнацька грація хлопця просто зачарували глядачів. Айвенго було присуджено нагороду переможця — золотий вінок. Звичайно, хлопець подарував його своїй коханій — леді Ровені, але поки що залишився невпізнаним. Та коли з голови пораненого Айвенго зняли шолом, усі впізнали в молодому лицарі сина могутнього Седрика.

Тяжкі рани лицаря лікують друзі та ті, хто вміє цінувати дружбу, щирість, доброзичливість. Допомагають Айвенго Ісак, його дочка Ребекка, свинопас Гурт і навіть сам король Річард Лев'яче Серце. Ці люди зробили все можливе, щоб хлопець одужав. Народний герой Локсі вважає, що його вільні лучники зможуть у слушну мить захистити товариша. Свинопас Гурт каже, що ніколи не зрадить друга зі страху перед покаранням.

Добре розуміє Айвенго, що сила людини — у дружбі, а її щастя — у коханні. Усіх, хто оточує молодого лицаря, підкоряють його щирість і доброта, приваблює його простота. Ледь одужавши, Айвенго знову вступається за честь знедолених, рятуючи Ребекку . Цього разу хлопець ризикував своїм життям.

Значну роль відіграє в романі легендарний король Англії — Річард Лев'яче серце. Саме він під маскою Чорного Лицаря на руках виносить пораненого Айвенго з палаючого замку, а потім робить ще багато корисного: рятує старого Седрика й леді Ровену, примирює Айвенго з батьком та благословляє майбутній брак молодого лицаря й леді Ровени.

В. Скотт змальовує у своєму романі сміливих і безстрашних, мужніх людей, як лицарів,так і простолюдинів. Навіть стає сумно, що в сучасному світі немає сміливих мандрівників, які були б завжди готові вступитися за справу честі. Але я розумію, що там, де є лицарі, добро обов'язково перемагає зло. Справжньому лицарю не потрібна винагорода. Зміст життя лицаря — приносити визволення й допомогу тим, хто цього потребує.