Своєрідною композиційною віссю твору стає хронотоп дороги. Завдяки цьому прийомові читач довідується, мандруючи то з Чуйкевичем, то з родиною Кочубеїв, про розбійницькі напади москалів на українських селян, дику сваволю й жорстокість «царських людей». Показовим є розділ «З гетьманським листом».

Образ Мотрі Кочубей. Одним із центральних образів роману є образ Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Красою й розумом вона зачаровує гетьманове серце. Її почуття до Мазепи народжене не блиском гетьманської булави, бажанням влади й почестей, яких так прагне Любов Хведорівна. За задумом автора, Мотря втілює «взірцеву поведінку» жінки-українки.

У філософському трактуванні історії Б. Лепким важливим є ототожнення окремих персонажів з образами-символами. Тому його героїня не схожа на жоден з аналогічних жіночих образів у творах про Мазепу європейських і російських романтиків. Недаремно закоханий у Мотрю Чуйкевич після погрому Батурина називає Мотрю ідеєю, яку неможливо знищити.

Стильові особливості роману «Мазепа». Для пенталогії характерним є поєднання епічного осмислення минулого українського народу з неоромантичною музичністю, ліризмом (сучасник Богдана Лепкого, відомий літературознавець Михайло Рудницький називав цей твір «прозовою поезією»). Епопея насичена образами фольклорної символіки, часто - містичного характеру (розбита бандура, зів'ялі троянди, біла пані, що, за переказами, з’являється в гетьманському палаці як віщунка великого лиха; згасла зоря). Ці символи створюють відчуття фатальності - однієї з характерних рис естетики символізму. Крім того, Лепкий використовує й масштабніші образи-символи, зокрема персоніфіковані: одним із них є образ старого сивого діда, що символізує невмирущість народу, його пам’яті. Він застерігає гетьмана: «Велике зло, великий гріх, не продавайте дідівської слави на сміх!» - І просить: «Двигни цей камінь, двигни!». Його голос вчуватиметься Мазепі безсонними ночами й стане власною совістю гетьмана. Важливим у розкритті ідейного спрямування твору є й образ степу.

Образ степу. Лірична тональність стилю Б. Лепкого особливо виявляється в роздумах-медитаціях персонажів. Медитація «Степ ледве мріє...» (первісно - вірш «Сон Орлика») написана як сон-марево генерального писаря Мазепи в тривожну годину перепочинку. Трагізм поглиблюється не лише проекцією на програну Полтавську битву: душа України тужить у століттях, квилить чайкою і за убитим чумаком («Чумаче, чумаче, де твій віз?»), і за порубаним козаком («Як тобі спиться, чи дівчина сниться...»). Душа України бреде степом, «іде і плаче - словами без сліз...», сиротою бездомною шукає серед хрестів живих лицарів: «Перехрести мене, братчику. Та не жменею і не кишенею, а шаблею, о так, о так, візьми шаблю в кулак: во ім’я Отця і Сина, хай буде ніч горобина, і Святого Духа, хай буде заверюха, хай буде бій-пребій, кріпко стій і не млій, бо це бій сумлінь, амінь».

Іван Айвазовский. Під час жнив в Україні (1883)

Саме степ із високим різнотрав’ям - «мов хвилясте, безбрежне море» - стає рятівним притулком для переслідуваних москалями козацьких і шведських загонів. Степові пахощі, мов цілющий бальзам, утихомирюють на якийсь час біль поразки, повертають «давні сили».

Степ дає відчуття нескореності, вічності. Автор малює його відповідно до фольклорної традиції, козацьких дум, у яких степ символізує волю, козацьку долю: «Шумів, шелестів, співав свою невгомонну пісню: про народи, які приходили туди, про бої, про кров, що напувала його, і про силу, що розвівалася з вітрами. Хто тільки не хотів опанувати його, - не дався». Адже «степ, як море, як нездійсненна мрія, незаспокоєне бажання, нез’ясоване стремління, як - українська душа».

Діалог із текстом

1. Які чинники спонукали Богдана Лепкого звернутися до постаті гетьмана Івана Мазепи та його доби?

2. Що вам відомо з історії про період гетьманування І. Мазепи? Чому Мазепу піддали анафемі, а його ім'я в Російській імперії було синонімом зрадника? Чи зраджував Мазепа царя?

3. Які історичні події охоплює перша частина роману-пенталогії - повість «Мотря»? На яких рисах характеру наголошує автор, зображуючи Петра І, Івана Мазепу?

4. Пригадайте жанрові ознаки історичного роману. Що таке історична правда, художній вимисел?

5. Який принцип побудови свого твору «Чорна рада» застосував П. Куліш? Чи доречно використав цей самий принцип Б. Лепкий?

6. Яким постає Мазепа у спілкуванні з власною матір'ю? Як Мазепа ставиться до своєї хрещениці Мотрі?

7. Із якої причини Іван Чуйкевич не бореться за Мотрю? Чи можна сказати, що його зупиняє страх перед гетьманом?

8. Якою постає Мотря під час першого знайомства з нею читача? Кого нагадує Чуйкевичеві ця дівчина? Чим дивує Мотря лікаря-німця, котрий лікує її в гетьманському палаці?

9. Якою є реакція Мотрі на прочитані нею в гетьманських універсалах свідчення про участь її батька в заколоті проти гетьмана?

10. Що приваблює Мазепу в Мотрі більше, ніж її краса, чому сивочолий гетьман бажає взяти її за дружину?

11. Які слова Мотря промовляє гетьманові на прощання? Про що вони свідчать?

12. Чому М. Рудницький назвав пенталогію Б. Лепкого «прозовою поезією»? Про які стильові особливості роману свідчить його насиченість образами фольклорної символіки?

13. Яку роль відіграє у творі образ степу? Яким його сприймає гетьман? Чому козаки кажуть: «Степ - наша стихія»?

Діалоги текстів

• Порівняйте образи Івана Мазепи з повісті Богдана Лепкого «Мотря» та з твору зарубіжної літератури про цього українського гетьмана (на ваш вибір).

Мистецькі діалоги

1. Проаналізуйте одну з ілюстрацій до образу гетьмана Івана Мазепи, вміщену в підручнику.

2. Порівняйте опис степу в Богдана Лепкого з картиною Івана Айвазовського «Під час жнив в Україні».

Діалог із науковцем

Наталія Мафтин

ІСТОРІОСОФІЯ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ В ПЕНТАЛОГІЇ Б. ЛЕПКОГО «МАЗЕПА»

Твір Б. Лепкого звучав засторогою перед новим геноцидом, який розпочала Москва проти українського народу вже у XX ст. Автор передбачив більшовицький «апокаліпсис» 1930-х рр. Устами Мазепи він звертається до своїх сучасників: «...Край переміниться в пустиню і черепи людські з німим докором глядітимуть чорними очодолами в наше веселе небо».

За маскою українізації, яку в час написання пенталогії «Мазепа» було розпочато в Наддніпрянській Україні, письменник побачив новітнього ката України й страшний вишкір російського шовінізму. Тому, попри досить цікаво виписану лінію кохання Мотрі Кочубеївни й Мазепи, перипетії родинного життя Кочубеїв, лінії Войнаровського, Орлика, Чуйкевича, центральною темою твору все-таки стає Голгофа України. Та кульмінація всього циклу - героїчна оборона Батурина й страшна різанина, вчинена Меншиковим у зрадженому місті. Кінь царського фаворита - по коліна в крові. Московські варвари колесували, садили на палі мужніх захисників міста, катували й убивали жінок.

Порушується в повістевому циклі й суголосна проблемі втрати державності проблема «вироблення раси». Мужній полковник Чечель боронив Батурин до останнього. Та жителі хутора, в якому поранений, голодний і знеможений полковник попросився на нічліг, зі страху перед царським гнівом ухвалюють видати його московським драгунам. На мужнього лицаря сиплються гіркі звинувачення в зраді (мовляв, покинув Батурин) від тих, хто воліє пересидіти тяжкі часи на печі. І лише шабля полковника спинила й засоромила натовп. Протиставлення сильної особистості, особистості вождя й лицаря натовпові - одна з ідейних домінант твору.

1. Якою є роль твору на думку автора уривка статті?

2. Чи погоджуєтеся ви із саме таким визначенням ідейної домінанти роману «Мазепа» Богдана Лепкого?